Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин
Україна і світ

Голий король. Хто пише сценарії майбутнього для Білорусі

Олександр Лукашенко остаточно перейшов в статус нелегітимного та самопроголошеного президента, влаштувавши свою таємну інавгурацію. На плани білорусів це не особливо вплинуло, вони протестують проти режиму вже 50 днів, але поки не добилися від нього нічого. Швидкого вирішення білоруської кризи не передбачається, але, схоже, це влаштовує всі сторони протистояння.

Хто тут щур?

Спецоперація в суворій таємномності, перекрите місто і посилена охорона – так Лукашенко вшосте назвав себе президентом, нікого про це не попередивши. Інавгурацію публічно не анонсували, на неї не запросили послів іноземних держав і навіть всупереч вимозі закону не транслювали в ефірі державного радіо та телебачення.

У своїй інавгураційній промові Лукашенко говорив про те, що Білорусь перемогла кольорову революцію. Але нині на переможця він зовсім не схожий. Адже переможці, святкуючи свою перемогу, не ховаються від тих, кого нібито перемогли.

Тут же Лукашенко зробив все, щоб народ про його інавгурацію дізнався постфактум і не зіпсував її масовими акціями. Тобто остаточно продемонстрував – а король-то голий.

— Інавгурація показала те, наскільки невпевнено почуває себе чинна влада. Відчуває всю крихкість своїх політичних засад. Наскільки вона турбується реакцією суспільства, що у підсумку така важлива й урочиста подія як інавгурація відбувається таємно, та ще й з порушенням законодавства. Це однозначно свідчить про те, що влада себе почуває дуже незатишно, – зазначає білоруський політолог Андрій Казакевич.

Страх влади відчувають і протестувальники. Літаючи на вертольоті над вулицями, на яких і не було протестів, Лукашенко говорив – розбіглися, як щури. Тепер у білорусів виникло логічне запитання: Хто тут щур? Батька у відповідь на звинувачення в таємній інавгурації каже, що ні від кого не ховався, а навіть проїхав в кортежі через все місто. Ось тільки забуває додати – через повністю перекрите місто у середу вдень, та ще й під прикриттям військових.

Лукашенко инаугурация 2020

Фото: president.gov.by

Прес-секретар Лукашенко за кілька годин до інавгурації говорила медіа, що про дату її проведення поки не відомо і обіцяла повідомити ближче до події. Тобто свідомо брехала.

Десакралізація влади Лукашенка в Білорусі пройшла давно. Таємна інавгурація лише остаточно її закріпила. Батька смішний для своїх громадян, а для диктатора немає нічого гіршого, ніж перетворитися на блазня. У відповідь на інавгурацію Лукашенка білоруси почали коронувати кішок й інших домашніх тварин. Ну а що, чим вам не президент. Одним словом, які вибори, такі й інавгурації.

Венесуельський сценарій

Проведення Лукашенком свого таємного обряду лише прискорило процес його офіційного невизнання західними країнами. Глуха ізоляція на міжнародній арені і так була для білоруського режиму лише питанням часу. Але якщо раніше невизнання білоруських виборів було політичною заявою, то тепер настав час дій.

— Найболючіше питання – вірчі грамоти послів. Скоро має приїхати американка, потім перезмінка у французів і румун, вже чотири роки працює литовський посол, отже і йому скоро змінюватися. Кому вони будуть вручати грамоти? Або на їхнє місце ніхто не приїде? І тут в принципі стає ясно, чому МЗС нестрашні звільнення непокірних співробітників. Навіть тим, хто залишився може не знайтися роботи, крім посольства у Москві чи консульств в інших російських містах, – констатує білоруський політичний оглядач Артем Шрайбман.

Не спілкуватися, не пускати до себе, не присилати послів, ввести санкції – це все зрозуміло. Водночас діапазон дій західних країн в рамках білоруської кризи сильно обмежений. Зараз багато хто порівнює білоруську ситуацію з Венесуелою. Там уже півтора роки, по суті, існують два паралельні уряди. США та ЄС визнають главою країни спікера Національної Асамблеї Венесуели Хуана Гуайдо, який оголосив себе виконувачем обов’язків президента, а Росія та Китай вважають легітимним, правлячого з 2013 року Ніколаса Мадуро.

Мадуро в цілому продовжує контролювати ситуацію в країні завдяки тому, що йому, як і Лукашенку, вірні силовики. Але Захід не перестає підтримувати опозицію і її тиск на владу поступово наростає. Утім проблема в тому, що в Білорусі Заходу і підтримувати нікого.

— Визнати Світлану Тихановську легітимним президентом ще складніше, тому що навіть вона себе не визнає президентом, поки лише говорить про себе як про національного лідера. До того ж, у неї немає важелів впливу в країні, щоб визнання її президентом з боку Заходу щось змінило.

У будь-якому випадку, чим глибшою буде ця ізоляція, тим більш токсичнішою білоруська влада ставатиме в очах й інших своїх партнерів, включно з Китаєм, якому для інвестицій потрібен спокій, порядок і стабільність, а не східноєвропейське видання венесуельської ситуації з Мадуро-Гуайдо, – відзначає Шрайбман.

Дефіцит лідерства

Після інавгурації Лукашенка білоруська опозиція закликала до безстрокової акції непокори, а Тихановска заявила, що Батька пішов на пенсію. Але, фактично, за 50 днів протестів опозиція так і не змогла сформувати ні конкретного плану з повалення режиму, ні дієвих механізмів для втілення цього плану в життя.

Опозиціонери то закликали до нових виборів, в яких міг би брати участь Лукашенко, то спробували створити власну партію. У підсумку ж, всіх більш-менш відомих опозиціонерів або посадили, або випроторили з країни.

Протести у Білорусі

Фото: Dreamstime

Так, білоруси продовжують протестувати, але ці акції дедалі більше схожі на перформанси, ніж на спосіб досягнення реального результату у вигляді зміни влади.

— Радикалізація суспільства, а отже і протестів, неминуча. Ніхто не в змозі довго, мирно і терпляче виносити прямого фізичного насильства. Завдяки швидкому обміну інформацією опосередкованого насильству піддається вся нація. Безумство влади, яка відкрито веде війну з народом, дуже швидко змінює свідомість людей, їхню психологію. Люди починають розуміти, що незалежно від формату протесту (мирний або не мирний – Ред.) Лукашенко втопить країну в крові, – стверджує білоруський політолог Павло Усов.

Поки ж Лукашенко продовжує жорстко розганяти мітинги, а у відповідь отримує лише нові плакати, мурали та акції з національним прапором. Все це його, звісно, ​​дратує, але реальної загрози для міцності режиму не несе.

Далі Батька запропонує народу псевдо-зміни до Конституції, які тільки зацементують режим та кине кістку народу у вигляді карикатурною опозиції, реальну же створити і захистити протести не зуміли. Тобто все те, що роками успішно працює в Росії. Пишуть же сценарій для майбутнього Білорусі саме там.

Валерій Літонінський

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-09-29 11:36:42