Україна і світ

Галицький сепаратизм: хто вигадав цю ідею та чому шкідливо її поширювати

Галицький сепаратизм: хто вигадав цю ідею та чому шкідливо її поширювати

Київський міжнародний інститут соціології опитує українців щодо статусу Галичини. СБУ розслідує, кому вигідно це опитування. Українці сваряться через примару “галицького сепаратизму”. 24 канал розбирається, що і до чого.

Київський міжнародний інститут соціології продовжує опитувати українців щодо статусу Галичини і не зважає на те, що Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження з цього приводу. Журналісти 24 каналу спробували розібратись у тому, чому це опитування вийшло настільки скандальним, та за чиїм замовленням створюються та спотворюються ідеї про регіональний сепаратизм в Україні.

Чому всі заговорили про галицький сепаратизм?

Тому що вибори, поділ на відсотки, традиційне міряння патріотизмом, незрозумілі перспективи і підвищений рівень тривожності.

Цю тему знову підняли через результати голосування Львівської області у другому турі президентських виборів. Там 62,82% виборців, які взяли участь у голосуванні, віддали свої голоси за Порошенка, що сильно виділялось на тлі всіх інших областей.

Галицький сепаратизм: хто вигадав цю ідею та чому шкідливо її поширювати

Підтримка кандидаів у президенти по областях

На це моментально звернули увагу і ті, хто прирахував себе до табору прибічників кращого майбутнього України (під гаслами Зеленського), і ті, хто прирахував себе до табору прибічників кращого майбутнього України (під гаслами Порошенка). Ставлення до результатів голосування розійшлось. Через що одні прибічники кращого майбутнього України вирішили, що їхнє бачення хорошого майбутнього краще за бачення опонентів.

Хто під якими гаслами тут перебуває – не має значення, бо так подумали всі, незалежно від поглядів, переконань чи області проживання. Після чого між таборами прибічників кращого майбутнього України почався новий етап з’ясування стосунків.

Цей етап лише загострився після того, як Київський міжнародний інститут соціології, на замовлення видання “Дзеркало тижня”, провів опитування: “Думки і погляди жителів Галичини”.

Під час опитування респондентам ставили питання: “Якою ви бачите долю Галичини?”. Варіанти відповіді пропонувались наступні:
– “у складі унітарної України в рамках чинної Конституції;
– у складі унітарної децентралізованої України, де області та місцеве самоврядування отримують широкі повноваження та велику бюджетну самостійність;
– Галичина повинна стати суб’єктом федерації у складі федеративної України;
– Галичина повинна стати окремою незалежною державою, що включає Львівську, Івано-Франківську та Тернопільську області;
– Галичина повинна приєднатися до Польщі”.

У СБУ одразу заявили, що у проведенні такого опитування вбачаються окремі ознаки складу злочину – публічних закликів чи розповсюдження матеріалів із закликами до посягання на територіальну цілісність і недоторканість України.

Прибічники кращого майбутнього України під різними гаслами почали активно обговорювати перспективу “галицького сепаратизму”. У КМІС повідомили, що СБУ більше не мають до них претензій, бо соціологи просто досліджували настрої суспільства та таке явище, як “сепаратизм”.

Чи дійсно сепаратизм потрібно вивчати?

Так, дійсно потрібно. В Україні досі триває війна. Яка п’ять років тому почалась із того, що російська агентура підштовхнула окремі регіони України до думки про те, що вони вигідно відрізняються від інших областей та бачать майбутнє країни правильніше, ніж усі інші. В умовах певної розгубленості політиків під час зміни влади та активних суперечок українців на політичні теми – підштовхувати до сепаратних думок дійсно не складно.

Коли у 2014 році, наприклад, Донбас повірив у нав’язану йому думку, “що він втомився годувати Україну”, це поклало початок доволі виснажливій атаці Росії на Україну. І економічній, і політичній, і військовій, і інформаційній.

Тому дослідження такого явища, як сепаратизм, всі його видозміни та зв’язок із суспільними настроями дійсно потрібно вивчати. Щоб краще розуміти власні перспективи і можливі виклики.

Чому сепаратизм потрібно вивчати саме зараз?

Як зазначила головна редакторка видання “Дзеркало тижня” Юлія Мостова, зараз в Україні проводились ті ж опитування, які робили ще в 2014 році. І щодо Сходу теж. “Такі опитування мала б робити сама Служба безпеки України”, — сказала вона. І у цьому вона права, бо саме Служба безпеки найбільше зацікавлена у цій інформації та є її безпосереднім споживачем.

Як додав екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, у подібних питаннях потрібно бути дуже акуратним. У тому числі – і соціологам. Тому що можна вивчати громадську думку, але не провокувати при цьому на речі та дії, які можуть бути загрозливими для національної безпеки. Він теж, безперечно, правий, оскільки необережне поводження із спекулятивними темами може мати вкрай важкі наслідки. Спекулювати на питанні сепаратизму – це небезпечно.

Чому ця тема спекулятивна?

Тому що її обговорення легко провокує вкрай емоційні реакції, які унеможливлюють прийняття конструктивних рішень. Більше того, бурхливі емоції значно полегшують роботу із викривлення сприйняття реальності та підміни понять в умовах інформаційної війни.

Теза про нібито існуючий “галицький сепаратизм” – один із видів спекуляцій на особливостях того чи іншого регіону. Такі особливості – цілком нормальне явище для всієї планети. Статистика показує, що українці в усіх областях живуть у схожих умовах (крім окупованих та прифронтових районів, звісно) і розрив між якістю життя у різних областях впевнено скорочується. Більше того, минулого року більше половини українців казали, що відчувають себе щасливими. Єдина різниця – трохи більш щасливими себе почувають мешканці західних областей: у травні 2018 року в західних областях щасливими почувалися 68%, у центральному регіоні – 63%, на півдні – 59%, у східних областях – 60%.

Але ті, кому потрібно спекулювати на темі “галицького сепаратизму”, будуть зосереджувати увагу не на цьому. Вони будуть зосереджуватись на нюансах та розбіжностях у світосприйнятті українців. У тому числі і на тому, що електорат західних областей України традиційно підтримує тих кандидатів, які більше уваги приділяють національним цінностям.

Різницю між кандидатами під час виборів дисидент та публіцист Мирослав Маринович у коментарі Радіо “Свобода” пояснив нав’язаними емоціями.

Думаю, що причина вся в тому, що російській пропаганді, включно з пропагандою олігархів, вдалося розкрутити серед народу величезну, сліпу ненависть проти Порошенка. А ненависть сліпа – заразна, вона заражала тих бабусь, які спілкувались на лавочках, людей, котрі сиділи в ФБ і плювались, і захлинались ненавистю. Ненависть осліпила людей. І в тому феномені бачу частину вини українців, які все ж таки були сліпі, а також частину ворожої пропаганди з боку Росії, яка цього разу виявилась успішною”,
– сказав він.

Хто надихає спекуляторів на темі сепаратизму?

Переважно – Росія. І ще трохи– недалекоглядність, скажімо так. Але більше, все ж таки, значні вливання величезної кількості грошей у роздмухування теми регіонального сепаратизму зі сторони Кремля. Вони давно працюють над популяризацією ідеї про те, що “Україна – це держава, яка не відбулась”, тому її терміново потрібно рятувати від жорстокого світу, повернувши під контроль російської влади. Сепаратні настрої у різних регіонах – саме те, що створює всі умови для реалізації цього плану.

З 2014 року, коли в рамках так званої “русской весни” почалась збройна агресія РФ проти України, СБУ припинила роботу дуже і дуже багатьох ідейних натхненників сепаратизму у різних областях. Всі вони фінансувались з Росії та працювали за тим же сценарієм, за яким було утворено псевдодержави бойовиків “ДНР” та “ЛНР”. Зокрема, українські спецслужби зупинили реалізацію проекту “русинського сепаратизму” на Закарпатті. Спроби анексії Одеської області під тими ж гаслами намагались реалізувати двічі – спочатку у вигляді так званої “Бессарабської народної республіки”, а потім у вигляді проекту республіки “Порто-франко” в Одесі. Цей проект, до речі, перед самим виборами воскресили в Одесі.

“Галицький сепаратизм” – також одна з найбільш улюблених іграшок, спонсорованих із Кремля. Реалізаторів цієї теми СБУ ловить регулярно. Останнє гучне викриття відбулось у 2017 році, коли на Буковині припинили діяльність фейкової громадської організації “Захист прав національних меншин”. За вказівкою Кремля керівники фейкової організації популяризували ідеї так званого “галицького сепаратизму”. Вони поширювали матеріали із закликами до економічного та політичного відокремлення західноукраїнських областей.

Ця організація активно підтримувала стосунки із ініціатором створення так званої “Бесарабської народної ради” Артемом Бузилою, який переховується від українських правоохоронців. Саме під його керівництвом псевдо-активісти планували організацію публічних заходів за участю окремих європейських політиків для створення “картинки” для телебачення про начебто утиски нацменшин в Україні та необхідність розширення їх прав.

Це – лише один з багатьох прикладів. Тому перш, ніж дозволяти комусь маніпулювати світосприйняттям чи провокувати себе на сильні емоції щодо майбутнього України, варто кілька разів подумати, чи дійсно такі провокації підуть на користь цього майбутнього.

Джерело Телеканал новини «24»
26.04.2019