Емоційне зараження від знайомих та родичів: розмова з психологом

Наша постійна рубрика: розмова з психологом.

Час від часу ми публікуємо на нашому сайті розмову з ніжинськими психологами: питання, які турбують читачів, відповіді та поради фахівців.

Сьогодні запитання від читачів таке:

“Доброго дня! Хочу порадитися з психологом. У мене є родичі, які досить часто панічно сприймають тривожні новини, як України так і світу: надсилають мені повідомлення тієї чи іншої новини і нагнітають паніку. Як мені в цей час самому абстрагуватися і триматися та заспокоїти їх? Які слова підібрати, що сказати? Порадьте, будь – ласка. Дякую”!

Читачам MYNIZHYN.com дане питання коментує наш постійний експерт, кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький.

Те, що ви описуєте, – типова ситуація емоційного зараження, що запускає «ланцюгову реакцію паніки».

Що відбувається?

Ваші родичі не просто діляться новинами – вони намагаються розподілити тривогу, щоб зменшити для себе її рівень. При цьому, ви не зобов’язані «витримувати» чужу тривогу, ціною власного стану. Навіть, коли ви самі «втягуєтесь» у цей стан, ваша допомога не спрацює.

Як діяти?

Спробуйте убезпечити себе від зайвого потоку негативної інформації «Я зараз стараюсь менше читати новини, щоб зберігати спокій».

Не піддавайтеся паніці. Уникайте фраз типу «це жах» або «шеф, все пропало». Натомість проговоріть: «Це неприємна новина, але давай подивимось, що реально від нас залежить».

Переведіть розмову про «глобальну катастрофу» на щось конкретне, приміром на власну безпеку своїх знайомих: «Ти зараз у безпеці? Що ти можеш зробити для себе сьогодні?»Реклама:

Не потрібно говорити «не хвилюйся», спробуйте стати для своїх знайомих опорою: «Я розумію, що тобі страшно. Я поруч. Давай спробуємо разом трохи заспокоїмось».

Обмежте потік інформації для початку, а також і кількість обговорень. Для початку не більше 1–2 обговорень новин на день, а надалі ще рідше.

Пам’ятайте! Ви не зможете повністю змінити реакції інших, але можете стати для них «якорем стабільності». Іноді цього достатньо, щоб знизити загальний рівень тривоги.

Раніше ми писали: Як правильно поводити себе з військовими, які прийшли з «нуля»: поради від ніжинського психолога

Від редакції:

Нагадуємо, аби озвучите своє питання і отримати на нього безкоштовну відповідь наших експертів – пишіть нам на пошту:

mynizhyn.com@gmail.com

За бажанням читачів, ми можемо не озвучувати ваші прізвища та імена і ви маєте змогу бути анонімним запитувачем.

Наші експерти:

• кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький

• кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, фахівець з кібербезпеки, доцент – Марина Ларченко.

Раніше ми публікували: Як правильно поводити себе з матерями, у яких сини на війні: поради ніжинського психолога