Електронний аудит та перезавантаження БЕБ: що планується у 2024 році в рамках Національної стратегії доходів

Народний депутат, голова парламентського комітету податкової політики Данило Гетманцев розповів, що передбачено зробити у 2024 році в рамках затвердженої національної стратегії доходів.

Національна стратегія доходів до 2030 року визначатиме напрямок податкових і митних реформ на наступні шість років, наголосив нардеп в ефірі Єдиних новин ведучому Вадиму Карп’яку.

Стратегія на 150 сторінок включає інституційні реформи: реформа податкової, митниці, процес диджиталізації, антикорупційні реформи, впровадження ризикоорієнтованого підходу до платників податків. Всі ці процеси достатньо інтенсивно розпочалися у 2023 році й мають завершитися впродовж наступних одного-двох років, зауважив Данило Гетманцев.

Друга частина плану направлена на імплементацію європейських норм до нашого законодавства.

Що заплановано в рамках стратегії у 2024 році

За словами нардепа, з 2023 року в Україні почалася реалізація електронного аудиту – механізму, який дозволятиме підприємствам швидко подавати звітність та спілкуватися з відповідними органами щодо цієї звітності.

Закон щодо впровадження електронної акцизної марки ухвалили у 2023 році. Але щоб електронні акцизи запустити, потрібно два роки роботи над програмним забезпеченням. І саме це буде робитися у 2024 році, наголосив Гетманцев.

– Також різноманітні сервіси: попереднє заповнення податкової декларації (стартувало у 2023 році). Але у 2024-му будемо це вдосконалювати. Перезавантаження БЕБу (Бюро економічної безпеки України), митниці, податкової. Будуть проводитися відкриті конкурси на керівні посади до цих органів, щоб у наступні 5 років вони змогли провести реформи, чистки всередині, – розповів народний депутат.

Ведучий Вадим Карп’як поцікавився у Данила Гетманцева, чому бізнес жаліється, що ця національна стратегія доходів ухвалювалася без консультацій із бізнесом.

У відповідь народний депутат наголосив, що про це краще запитати у Міністерства фінансів, хоча стратегія є доволі ґрунтовною.

– Вони дуже добре попрацювали з експертним середовищем. Тобто експертне середовище залучили до розробки цієї стратегії. Чому не було публічних дискусій? Ну, по-перше, стратегія – це не проєкт закону, а дороговказ або ж план, за яким ми маємо йти, – зауважив голова парламентського комітету податкової політики Данило Гетманцев.

Він наголосив, що стратегію повністю погодили із нашими партнерами.

Реакція бізнесу на стратегію

Зауважимо, що Українська рада бізнесу написала звернення до президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля та народних депутатів, в якому заявили, що низка пропозицій Національної стратегії доходів до 2030 року значно погіршить умови ведення бізнесу в Україні.

У заяві наголошується, що документ розробляли без залучення представників бізнесу та фахової оцінки ризиків. А застосування підходів зі стратегії лише збільшить корупцію та призведе до тінізації економіки.

Зокрема, представники бізнесу виступили проти надання Державній податковій службі права без рішення суду арештовувати рахунки і майно та блокувати їх до повного погашення податкового боргу.

Бізнес також проти скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору та впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО.

У заяві наголошується, що ускладнення умов для спрощеної системи оподаткування замість спрощення загальної системи оподаткування лише збільшить корупцію.

Підвищення акцизів на пальне сприятиме зростанню логістичних витрат усієї економіки та суттєвому підвищенню цін, що зробить українську продукцію дорожчою та менш конкурентоздатною на світовому ринку, наголошують в Українській раді бізнесу.

До складу Української ради бізнесу входить 112 бізнес-асоціацій різних галузей економіки.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.