Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Дюжина реформ публічних фінансів 2019-2021 років

Підсумовуючи себе у 2019-2021 роках, прибираючи водночас удавану скромність і властивий звітові пафос офіціозу та супутню йому велику кількість тексту, постараюся сконцентруватися на найважливіших (з 63 прийнятих законопроектів), на мою думку, речах, які дійсно вимагають уваги.

На тих реформах, які дуже чекала країна, і які команді вдалося провести за моєї безпосередньої участі.

Узагальнюючи і відходячи від деталей, в яких, як водиться, мешкає диявол, можна сказати, що основною, магістральною ідеєю того, чим я займався у парламенті, була детінізація. Як на рівні нормотворчості, так і на рівні парламентського контролю.

І якщо у першому випадку результати формалізовані у конкретних законодавчих ініціативах, то у другому – це постійна, щоденна робота з органами виконавчої влади, результатом якої стало значне збільшення надходжень з ПДВ (у два рази, незважаючи на Covid), податку на прибуток (удвічі за перше півріччя) і перевиконання плану з акцизного податку.

Магістральне завдання реалізується у конкретних рішеннях, найважливіші з яких пропоную обговорити окремо, назвавши їх непопулярним нині, проте у нашому випадку вірним (адже ми не загравали, а насправді робили важливі речі) словом реформи.

Отже, топ-дюжина реформ:

  • Реформа фіскалізації. Забезпечення єдиних правил для бізнесу і виведення торгівлі та сфери послуг з тіні для мене несподівано стало особистим. Здавалося б, важливе й потрібне для всіх рішення, яке взагалі не викликає жодних суперечок ані в експертному середовищі, ані серед тих, хто хоч раз був за кордоном, у нашій країні викликало бурхливу реакцію, обумовлену спеціально підігрітими протестами. Реформу довелося відкласти на рік.
  • Реформа БЕБ. Бюро економічної безпеки – орган, який створюється замість податкової міліції, економічних підрозділів Нацполіції та СБУ. БЕБ має стати аналітичним правоохоронним органом з людським обличчям, залишивши у минулому всі так добре відомі бізнесу традиції роботи правоохоронців. Хочу окремо подякувати за роботу над законопроектом Ользі Василевській-Смаглюк, без якої проект точно не відбувся б.
  • Антиофшорна реформа. Те, про що говорили всі без винятку політичні сили, як мінімум, останні 10 років, вдалося зробити нам у січні 2020 року, імплементувавши до Податкового кодексу норми, спрямовані на протидію виведення прибутку великим бізнесом за кордон без сплати податків. Ще до цього, наприкінці 2019 року, ми ухвалили закони, що дозволяють впровадити автоматичний обмін податкової інформації з більш ніж сотнею країн світу. Внаслідок цих рішень вже із 2022 року оптимізація оподаткування через іноземні низькоподаткові юрисдикції значно ускладнена.
  • Реформа фінансової відповідальності за податкові правопорушення. Ми повністю змінили саму філософію притягнення платників податків до відповідальності за несплату податків, передбачивши обов’язкову умову такої відповідальності – провину платника податків. А також ввівши обставини, що пом’якшують відповідальність, обов’язок податкової мотивувати свої рішення. Без перебільшення цей інститут фінансового права став цивілізованим та європейським.
  • Авторизований економічний оператор і спільний транзит. Два складних і системних нормативних акти збагатили митне законодавство нормами, що дозволяють привести наші митні процедури у відповідність із процедурами ЄС, а також передбачити спеціальний правовий режим спрощеного митного оформлення для сумлінних декларантів.
  • Реформа небанківського фінансового ринку. Законопроект про спліт, проголосований у вересні 2019 року, спрямований на наведення ладу на ринку небанківських фінансових послуг. Ухвалення законопроекту передбачало повне оновлення всієї нормативної бази небанківського фінансового ринку. Наразі вже ухвалено закон про фінансовий лізинг. Перше читання пройшли ще три законопроекти: про страхування, про кредитні спілки, про фінансові компанії та фінансові послуги. Це фундаментальні нормативні акти, покликані перезапустити вкрай важливі для економіки галузі.
  • Реформа ринків капіталів. Закон, ухвалений у 2020 році, покликаний запустити в Україні як товарні ринки, так і фондові ринки. З різних причин законопроект не могли ухвалити шість років.
  • Податкова амністія. Незважаючи на відсутність мого авторства під законопроектом (на відміну від інших згаданих реформ), водночас я відчуваю і поділяю відповідальність за нього. Законопроект, ухвалений у рамках реалізації завдання з загальної детінізації, має вкрай важливе значення. Адже він дає можливість кожному українцю почати фінансове життя із чистого аркуша.
  • Реформа ринку платіжних систем. Закон про платіжні послуги, ухвалений у 2021 році – про cashless. Про те, щоб значно розширити систему зручних, прозорих і безпечних безготівкових платежів та скоротити готівку. Ми даємо можливість займатися платежами не тільки платіжним системам, а й підприємствам, пов’язаним із платежами (наприклад, операторам мобільного зв’язку).
  • Податок на Google. Багато хто справедливо вважатиме цей закон занадто дрібним для статусу реформи. Однак цивілізовані правила гри для інтернет-гігантів у сукупності з понад 3 млрд грн доходів бюджету, мені здається, того варті.
  • Фінансовий моніторинг. Ефект нової редакції закону про фінмоніторинг, що набрала чинності у квітні 2020 року, складно переоцінити. Успіхи з протидії скруткам з ПДВ нашої команди – багато у чому результат дії закону, який, з одного боку, скасував або істотно полегшив фінансовий моніторинг для невеликих операцій, і посилив – для великих. Тепер будь-яка схема з ухилення від податків або з легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом – як на долоні.
  • Гральний бізнес. Реформа, яку треба було провести ще 30 років тому, але яку проводити всі боялися. Боялися і заробляли на нелегальному азартному ринку, замість того, щоб створити обмежену легальну альтернативу законної гри і забезпечити надходження до бюджету, який на серпень 2021-го отримав вже більше 1 млрд грн.

За дужками цього матеріалу залишаться і антиковідні закони, і скасування корупційних майданчиків оцінки, і стимулювання виробництва електротранспорту, і нова редакція Митного тарифу, і декриміналізація ст.205 КК. І багато іншого, що за всієї важливості все ж реформами не є.

Я вдячний членам Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, фракції Слуга народу, а також депутатам опозиційних фракцій, які підтримали вкрай важливі рішення для країни. Рішення, яких країна чекала десятиліттями. Тільки спільними зусиллями нам це вдалося.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-08-31 21:08:49