Другий шанс: у Києві рятують хлопчика з рідкісною вадою уретри

Урологи київського Охматдиту вдруге надали допомогу чотирирічному Ромчику з рідкісною патологією — тотальною епіспадією.

Вроджена вада

Чотирирічний Ромчик потрапив до Охматдиту через рідкісну вроджену ваду – відсутність уретри та неможливість утримувати сечу.

Лікування тотальної епіспадії потребує комплексного підходу та підтримки з боку медиків та родини.

Щоб відновити нормальну функцію сечової системи, хлопчику вже провели складну уретропластику, але після операції він міг утримувати сечу лише невеликими обсягами.

Другий шанс

Нині хлопчик живе у патронатній родині, проте дізнавшись про його стан, батьки привезли дитину знову до Охматдиту.

Оскільки реконструктивну операцію поки що виконати неможливо, лікарі обрали менш інвазивний метод.

— Ми ввели спеціальний гель, який допомагає боротися з нетриманням сечі. І це дало Ромчику шанс на краще життя, — розповідає дитяча лікарка-уролог Аліна Пузько.

Наразі малюка вже виписують з лікарні.

Складний процес

Сечовипускання — це складний процес, а не просто звичка. У ньому беруть участь дві нервові системи. Перша — контрольована, з центром у корі головного мозку, яку ми можемо свідомо регулювати.

Друга — неконтрольована, з центром у спинному мозку, яка працює незалежно від нашої волі.

Це пояснює, чому привчати дитину потрібно поступово. У немовлят сечовипускання відбувається, коли підвищується тиск у сечовому міхурі, тоді спинний мозок автоматично подає сигнал на спорожнення.

Перші ознаки дозрівання нервової системи з’являються у віці 2-2,5 років. Дитина починає рідше мочитися вночі, а перед сечовипусканням може усамітнюватися або тимчасово завмирати.

Саме у цей період варто пропонувати горщик. До трьох-чотирьох років завершується перший етап дозрівання: маля здатне утримувати сечу вдень і вночі за власним бажанням, а за потребою може прокидатися вночі.

Однак випадкові епізоди нетримання під час сну чи активних ігор теж можливі.

Другий, остаточний етап дозрівання триває з чотирьох до 12-14 років.

Тож контроль над сечовипусканням розвивається поступово та залежить від дозрівання нервової системи.

Це вимагає часу, терпіння та підтримки з боку дорослих.

Джерело і фото: НДСЛ Охматдит