Дрон з «пробігом» в 3 тисячі км та переляк росіян від «Нептуна»: експерт про нові зразки української літаючої зброї

Про ці та інші види озброєння і перспективи розвитку повітряної компоненти вітчизняного ВПК кореспондент АрміяInform говорив із відомим експертом, генерал-лейтенантом у відставці, кандидатом військових наук, доктором технічних наук, професором, заступником начальника Генерального штабу ЗС України (2006–2010) Ігорем Романенком.

— Ігорю Олександровичу, на засіданні Ставки Верховний Головнокомандувач ЗСУ отримав доповідь про новітній український дрон та результати його тестування. Здається цей баражуючий боєприпас є новим рекордсменом за дальністю польоту?

— Дійсно, цей новітній апарат, за твердженням його розробників, може долати відстань у три тисячі кілометрів. Попередні розробки українських конструкторів мали можливість знищувати цілі в тилу ворога, що знаходяться максимум на дистанції у 2,5 тис. км від стартової позиції БПЛА.

Зазначу, що такі показники говорять, що стан розвитку як військової науки, так і інженерних та виробничих можливостей українського військово-промислового комплексу засвідчують їхній високий світовий рівень. І окрім безпосереднього забезпечення нагальних потреб Сил оборони в цих дронах, представники вітчизняного ВПК зі своїми розробками в останні роки стали надзвичайно цікавими як партнери для іноземних профільних фірм.

Треба відверто сказати: до 2022 року у цьому напрямку ми не мали надзвичайно тісної співпраці з іноземними розробниками таких повітряних систем. Вони, хоч і позиціонували себе, як наші союзники, але посилаючись на дотримання секретності у профільних розробках всередині того ж НАТО, не надто йшли на контакт.

Нині ж західні партнери висловлюють бажання до активізації подібної взаємодії. Адже розуміють: українці мають і напрацювання високого рівня, і практичний досвід щодо дальності застосування дронів, і по потужності їхньої бойової частини.

— І тут ми можемо говорити й про різноплановість таких виробів.

— Наші профільні наробки ідуть по шести відомим програмам. Це «Пекло» і «Паляниця», «Трембіта», дрони-ракети, які в рази дешевші за іноземні аналоги, що є дуже важливо.

— А щодо безпосередньо ракетного озброєння. Якщо тематика БПЛА стала швидкими темпами розвиватися фактично після початку широкомасштабного вторгнення рашистів, то в ракетних розробках наші конструктори традиційно не пасли задніх.

— Безумовно, «гарячі» наслідки розвитку української бойової ракетної індустрії у дії, вже добре відчули та на власні очі побачили росіяни. Особливо, після прильоту «Довгого Нептуна» на нафтопереробний завод в російському місті Туапсе, у Краснодарському краї. Пожежу там гасили протягом трьох діб після прильоту повітряного «гостинця» з України.

Про суттєві успіхи ракетної програми заявив і Президент України Володимир Зеленський, додавши, що «Довгий Нептун» пройшов випробування й успішне бойове застосування.

Принагідно нагадаю, що ракетний комплекс «Нептун» розроблявся для знищення надводних цілей противника ракетами типу «берег-корабель», та був ефективно застосований під час знищення флагмана Чорноморського флоту рф — крейсера «Москва».

Після цього цей ракетний проєкт отримав два етапи подальшої модернізації. Спочатку його переробили для застосування ракет типу «земля-земля» з дальністю до 400 кілометрів. Це було потрібно і важливо з одночасним масштабуванням.

Але, на жаль, воно відбувалося не в тих об’ємах, які були потрібні. Зараз ми спостерігаємо вже третій етап цієї модернізації. Проєкт «Нептун» було переформатовано на комплекс зі значно більшою дальністю, до тисячі кілометрів.

І після успішного застосування по ворожому об’єкту я вже чув пропозицію перейменувати «Довгого Нептуна» в «Юрія Долгорукого». На честь київського князя, який і похований у нашій столиці. Це б було гарним нагадуванням росіянам, звідки пішла ота їхня провінція. І своєю «довгою рукою» ми будемо діставати все далі і все потужніше їхні цілі.

— А ще доводилося чути, що нашого оновленого «Нептуна» називають українським «Томагавком». На скільки це правомірно?

— Щодо технічних характеристик «Довгого Нептуна», то він має лише певну схожість з американським тактичними ракетами великої дальності Tomahawk. І я називаю таке порівняння досить умовним.

Бо щоб дістатися до рівня Tomahawk нам треба ще дуже багато працювати. Це різне за класом озброєння. Та й наша мета не в тому, щоб бачити якусь схожість, а щоб покращити спроможності наших ракетних програм і конкретних типів ракет. І ми бачимо, як це вже повільно, але відбувається, і це, як на мене, дуже добре.

Саме такої зброї нам зараз не вистачає, як і засобів для протиповітряної та протиракетної оборони.

— І цьому мають сприяти профільні оборонні проєкти.

— Загалом, тут варто зупинитися на ракетній програмі, яка була сформована та розроблена в Україні у 2022 році. Зараз ми спостерігаємо її поступову реалізацію. Зроблено вже чимало, і це не лише ракетний комплекс «Нептун», не лише інші зенітно-ракетні комплекси, над якими продовжується робота.

Це стосується та оперативно-тактичного ракетного комплексу з балістичними ракетами, про який говорив наш Президент. Його тестування пройшли торік. Тому є надія, що цього року будуть бойові випробування, як і з далекобійним «Нептуном».

— Тим більше коли через політичні рішення окремі наші партнери забувають про попередні обіцянки…

— Так, Україна дуже добре пам’ятає періоди, коли іноземні партнери з різних причин не надавали нам ракети до певних ракетних комплексів. А якщо й давали, то ставили заборону бити ними по об’єктах у рф.

Зрозуміло, що своє — це є своє. Воно не позичене. Тому і триває розвиток ракетних програм. Звісно, що всім нам хотілося б пришвидшити цей процес, але все це потребує значних ресурсів та часу. Розробки тривають.

— Говорячи про ракети та інші засоби ППО, не можу не запитати у вас, пане генерале, і про ще одну неодмінну складову Повітряних Сил ЗСУ, яким ви безпосередньо віддали багато років військової служби. Про військову авіацію.

— Ця ланка є ключовою і ми обов’язково маємо додати зусиль для ефективності у повітрі, тобто в авіаційній сфері. І тут варто наголосити щодо постачання Україні літаків, воно постійно гальмується окремими політиками з держав, які позиціонували нас своїми союзниками.

Нам надали лише частку від обіцяних винищувачів. А з іншою — «тягнуть резину», хоча це питання можна було б закрити за місяць. Ми б мали достатню кількість літаків готових для застосування. Підкреслюю, літаків не американських, а від європейських партнерів, які готові їх нам надати.

Наприклад, шведи готові надати свої Gripen та давно анонсували передачу Україні двох літаків дальньої радіолокаційної розвідки, але американці роблять все, щоб затягнути цей процес. Якби все заявлене вчасно постачалося, то це вже б призвело до суттєвих змін на фронтах. Але за це, як ми бачимо, треба дуже важко боротися.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-03-23 06:56:00