Україна і світ

Дорогий і катастрофічний крок для Пекіна: чи може Китай вторгнутися на Тайвань

Будівельні матеріали м.Ніжин

Через кілька тижнів після того, як президент США Джо Байден попередив Китай щодо вторгнення до Тайваню, Пекін заявив, що “рішуче придушить будь-яку спробу”, якщо Тайвань проголосить незалежність.

У неділю міністр оборони КНР генерал Вей Фенхе по суті звинуватив США в підтримці незалежності острова, заявивши, що вони “порушують свої обіцянки щодо Тайваню” і “втручаються” у справи Китаю.

— Дозвольте мені пояснити це: якщо хтось наважиться відокремити Тайвань від Китаю, ми не без вагань розпочнемо війну. Ми будемо боротися за будь-яку ціну і до самого кінця. Це єдиний вибір для Китаю, – сказав він на форумі безпеки Shangri-La Dialogue у Сінгапурі.

Цьому передувала заява Джо Байдена, який попередив, що Пекін “заграє з небезпекою”, літаючи військовими літаками поблизу Тайваню. Він пообіцяв захищати острів у військовій формі, якщо на нього нападуть.

Ескалація риторики відбувається на тлі того, що Китай дедалі частіше посилає винищувачі в зону протиповітряної оборони Тайваню, включаючи 30 літаків за один день лише минулого місяця.

Факти ICTV зібрали, що пишуть іноземні ЗМІ щодо ситуації довкола можливого китайського вторгнення на Тайвань та готовність Пекіна розпочати війну.

Британський BBC зазначає, що головним побоюванням є те, що війна буде спровокована після вторгнення КНР на Тайвань. Однак видання зазначає, що більшість аналітиків стверджують, що наразі це малоймовірно.

Між аналітиками точаться дебати: чи має Пекін військовий потенціал, щоб досягти успіху в вторгненні, адже Тайбей значно посилює свою повітряну та морську оборону. Більшість експертів погоджується, що КНР визнає, що такий крок був би надто дорогим і катастрофічним – не тільки для Китаю, а й для всього світу.

— Тут багато риторики, але китайці повинні дуже уважно ставитися до цього, якщо вони хочуть розпочати вторгнення на Тайвань, особливо на тлі війни в Україні. Китайська економіка значно більше взаємопов’язана зі світовою, ніж російська, — каже старший науковий співробітник Інституту досліджень Південно-Східної Азії Вільям Чунг.

Послідовна позиція Китаю полягала в тому, що він прагне до “мирного возз’єднання” з Тайванем – те, про що генерал Фенхе говорив у неділю у Сінгапурі, – і що Пекін буде діяти, тільки якщо зіткнеться з провокацією.

Одним із тригерів, ймовірно, може стати офіційне проголошення незалежності Тайваню. Але цього наполегливо уникала її президент Цай Інвень, навіть коли вона наполягає, що Тайвань вже є суверенною державою. Більшість тайванців підтримують цю позицію, яка відома як “підтримка статус-кво”, хоча все більше зростає кількість тих, хто каже, що вони хочуть рухатися до незалежності.

Президент Тайваню Цай Інвень. Фото: Getty Images

Науковий співробітник Школи міжнародних досліджень С. Раджаратнам Коллін Ко наголошує, що США не хочуть бути втягнутими у дорогий військовий конфлікт в Азії, і неодноразово сигналізували, що вони не хочуть війни.

За словами Ко, той факт, що Фенхе та глава Пентагону Ллойд Остін зустрілися у Сінгапурі – було позитивним знаком, під час якого обидві сторони хотіли показати, що “вони все ще готові сісти і поговорити, прийти до консенсусу, і погоджуюся або ні”

Він зазначив, що це, ймовірно, призведе до жвавіших обговорень між двома ЗС, що зменшить ймовірність прорахунків на місцях, які можуть призвести до конфлікту, і загального “оживлення діалогу”, якого не було під час адміністрації Дональда Трампа.

Американська газета The New York Times пише, що жорстоке вторгнення РФ в Україну “додало нової ваги авторитарному баченню лідера Китаю Сі Цзіньпіна”, який давно претендував на Тайвань для “омолодження” Китаю — так само, як Володимир Путін щодо України.

Глава КНР Сі Цзіньпін. Фото: Depositphotos

Для багатьох на Тайвані Україна стала уроком тактики та зброї, які могли б уповільнити потужніші сили вторгнення. Також було суворе попередження про те, що острів може бути недостатньо підготовлений до повномасштабної атаки.

Газета акцентує увагу на готовності армії Тайваню до опору в разі вторгнення Китаю, зазначаючи, що оборона острова, за багатьма свідченнями, погано оснащена та недостатньо укомплектована. З негативних факторів виділяють намагання президента Тайваню Цай Інвень нав’язати нове стратегічне бачення своїм військовим.

Зазначається також, що Тайбей витрачає мільярди на винищувачі та підводні човни, але призовникам ледве вистачає боєприпасів для навчання.

— Багато хто вважає обов’язкову військову службу занадто короткою, а резервістську – недостатньо суворою. Військові створюють професійні сили, але намагаються набрати та утримати висококваліфікованих солдатів.

Коли Тайвань демократизувався наприкінці 1980-х, новообрані чиновники скоротили оборонні бюджети, що призвело до скорочення сили. Тайвань має лише близько 169 тис. дійсних військових і близько 2 млн резервістів, у порівнянні з 2 млн військовослужбовців у Китаї.

Наразі політики острову прагнуть поступово скасувати призов на військову службу на користь професійних сил, які складатимуться виключно з добровольців. Але експерти кажуть, що авторитарна спадщина військових разом із відносно низькою оплатою праці ускладнює залучення кваліфікованих новобранців.

Агентство Bloomberg акцентує увагу на претензіях КНР щодо Тайванської протоки після заяв Пекіна, що ця протока “не кваліфікується як міжнародні води”. Зазначається, що  це підвищує напруженість, адже через цю протоку проходять військові кораблі США.

У Bloomberg додають, що досі незрозуміло, що Пекін має на увазі під “міжнародними водами”. Така риторика може бути спрямована на те, щоб утримати США від плавання через протоку. Що, за словами Китаю, “шкодить стабільності та посилає неправильний сигнал силам незалежності Тайваню”. Китайські чиновники неодноразово робили такі зауваження під час зустрічей з американськими колегами.

— У міжнародному морському праві немає такого поняття, як міжнародні води. Відповідні країни стверджують, що Тайванська протока знаходиться в міжнародних водах з метою маніпулювання тайваньським питанням і загрози суверенітету Китаю, – сказав речник міністерства закордонних справ Ван Веньбінь на черговому брифінгу в Пекіні.

Професор юридичного коледжу Австралійського національного університету Дональд Ротвелл сказав, що такі заяви “Вашингтон просто проігнорує, як і в багатьох інших випадках”, але те, як реагуватиме Китай – “може стати критичним”.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-06-14 22:36:01

Магазин Автозапчастин м.Ніжин