Домашнє насильство та військовослужбовці, статистика, реальна історія

Майже 80% українців визнають, що через війну відчувають постійний стрес і сильне напруження. Як наслідок: більше психічних розладів, розлучень, пристрасть до алкоголю і навіть почастішання домашнього насильства.

Домашнє насильство і військовослужбовці

За даними МВС, з початку цього року кількість таких випадків зросла на 14%, і продовжує зростати. Важливо, що більше половини тих, хто зараз вчиняє домашнє насильство – військовослужбовці.

Про стрес, як він накопичується і виливається в такі критичні наслідки – у сюжеті журналістів Фактів ICTV.

Розірвати замкнене коло

– Усе почалося з образ, з підвищеного тону, з матюків. Потім це посилювалося, він навіть руку піднімав, ображав дітей, обзивав їх, бив. Тому я вирішила від нього піти, – розповідає постраждала від домашнього насильства Олена.

Тільки пішовши з дому з дітьми, жінка розірвала замкнене коло образи. Розлучилася через суд і почала нове життя. Перші три місяці, за її словами, були найважчими.

Моральна травма після боїв

У МВС уточнюють: 60% винуватців домашнього насильства – це військовослужбовці. Однак ці дані не слід сприймати категорично. Більшість військових – учорашні цивільні, у кожного своя історія взаємин із сім’єю.

Моральна травма після пережитих боїв – лише одна з причин. Тому психологічна допомога вкрай важлива для захисників.

– Загальний портрет – це неможливість соціалізуватися в суспільстві, яке дуже відрізняється від того, що людина бачила на війні. Там смерть, біль, насильство і відчуття втрати, а коли людина повертається, вона часто бачить зовсім іншу картину, – каже психологиня, керівниця Центру психічного здоров’я Нацуніверситету Києво-Могилянська академія Вікторія Соловйова.

Латентне явище

Експерти стверджують, що реальна ситуація з домашнім насильством – істотно складніша за офіційну статистику звернень. Хоча саме під час війни українці стали менше терпіти насильство і звертатися по допомогу.

За словами уповноваженої з питань гендерної політики уряду України Катерини Левченко, домашнє насильство – це латентне явище, і реєструється зазвичай 10-15% від усіх випадків.

Щоб дізнатися реальні масштаби, потрібні соціологічні дослідження, щоб краще зрозуміти явище, ефективніше на нього реагувати, допомагати постраждалим.

Алкоголь – не антидепресант

– Люди мають знати, що алкоголь це не антидепресант. Це депресант. І його вживання щодня впливає на те, що людина більше заглиблюється в емоційні проблеми. Більше страждає, більше відчуває власну приниженість, почуття сорому і так далі, – зазначає Вікторія Соловйова.

Психологиня рекомендує пробувати замінити випивку прогулянками, спортом, спілкуванням із друзями чи хобі. Якщо не допоможе, звернутися до психотерапевта. Війна в Україні довела: стрес, апатію та посилену дратівливість не можна сприймати як належне.