Держбюджет-2026: нардепи з Чернігівщини розповіли про “плюси” та “мінуси” законопроєкту і пояснили свою позицію

Верховна Рада 3 грудня підтримала проєкт Держбюджету-2026 в цілому. Законопроєкт підтримали 257 депутатів. Зокрема за нього проголосували шість із восьми народних обранців із Чернігівщини.

Результати оприлюднили на сайті ВРУ.

Загалом в сесійній залі були присутні 345 депутатів. Окрім тих, хто підтримав проєкт бюджету, “проти” були 37, “утрималися” — 24, а “не голосували” — 27.

Низка депутатів заявляли, що не голосуватимуть за цей проєкт і критикують його, зокрема, через відсутність підняття зарплат військовим та продовження фінансування “Єдиного марафону”.

Нардепи з Чернігівщини голосували так:

• депутатська група “Відновлення України” Анатолій Гунько — “відсутній”;
• фракція “Слуга народу” Олег Семінський — “за”;
• фракція “Слуга народу” Максим Зуєв — “за”;
• фракція “Батьківщина” Валерій Дубіль — “не голосував”;
• депутатська група “Довіра” Борис Приходько — “за”;
• фракція “Слуга народу” Сергій Гривко — “за”;
• фракція “Слуга народу” Павло Халімон — “за”;
• фракція “Слуга народу” Валерій Зуб — “за”.

Суспільне звернулось до нардепів з Чернігівщини з проханням прокоментувати їх позицію. Що розповіли народні обранці, з якими вдалося поспілкуватися, читайте далі.

Валерій Зуб 209-й округ, фракція “Слуга народу”

Депутат підтримав законопроєкт. Каже, що здебільшого задоволений бюджетом. Зокрема фінансуванням медицини — тієї сфери, якою він опікується.

“В нас запрацює програма медичних гарантій. На медицину буде виділено на 15 мільярдів більше, зокрема на онкологію буде виділено на два мільярда більше, в порівнянні з минулим роком”, — прокоментував нардеп.

Водночас Валерій Зуб зазначив, що йому хотілося б, щоб проєкт Держбюджету на 2026 рік передбачав можливість “більше закупити вакцин та препаратів для імунної терапії”.

“Одна моя правка врахована щодо збільшення на 64% ПДФО у громадах, тобто ці гроші залишаться в бюджеті громад. Дещо не враховано. Але в цілому те, що я пропонував, що стосується мене, то в принципі я задоволений”.

Борис Приходько 210-й округ, депутатська група “Довіра”

Нардеп проголосував “за”, хоч і зауважив, що “проєкт бюджету точно не ідеальний”.

“Бюджет щороку викликає дискусії. У тій редакції, яка була до сьогоднішнього дня, до проведення бюджетного комітету, я відстоював інтереси громад. Із позитивного — нам вдалося повернути чотири відсотки ПДФО. Тобто було 60% — відрахування від податку на доходи фізичних осіб. Плюс — ми отримали ще 4% на компенсацію тарифів. Підняття зарплат вчителям — на 30% з 1 січня та на 20% з 1 вересня 2026 року”.

До “мінусів” законопроєкту Борис Приходько відносить те, що в бюджеті не передбачене підняття зарплат військовим.

“Але зважаючи на те, що ми маємо недофінансування бюджету, тобто все, що ми збираємо, ми можемо витратити на допомогу нашій армії, на військову підтримку. Я б дуже хотів підняти зарплати військовим, але є проміжне рішення, що ми втримуємо базові зарплати на попередньому рівні”.

Олег Семінський 205-й округ, фракція “Слуга народу”

Депутат зазначив, що підтримав законопроєкт, адже після довгих дискусій вважає його збалансованим.

“Не буду коментувати всі деталі і перипетії, оскільки я не є членом бюджетного комітету. Найголовніше, що очікується підвищення зарплат вчителям на 30% з 1 січня. А з 1 вересня оклад вчителя зросте до 2,5 мінімальних зарплат”, — сказав Олег Семінський.

Сергій Гривко, фракція “Слуга народу”

Депутат назвав дві основні причини, чому він підтримав законопроєкт:

• перша — показати міжнародним партнерам стабільність роботи центральних органів виконавчої влади;

“Якби ми не прийняли бюджет, МВФ не забезпечив би кредитну програму. Тобто, відповідно, є певні процеси: ми маємо показувати нашим міжнародним партнерам стабільну роботу безпосередньо всіх центральних органів виконавчої влади. Щоб ви розуміли — це головна мета”.

• друга — заради ефективної роботи із забезпечення Сил оборони України;

“Бо якщо не приймати бюджет, ми починаємо жити по одній дванадцятій від попереднього. Там є певний деструктивний процес і, відповідно, це могло б загрожувати певним негативом. Тому я і голосував”.

Також Сергій Гривко зауважив, що, на його думку, цей бюджет збалансований та, виходячи із наявних ресурсів, максимально наближений до конструктивного.

“Я не скажу, що він ефективний, тому що на нашу оборону потрібно на рік, за моїми оцінками, близько 16 трильйонів гривень для ефективної оборони. Але ви ж можете подивитися, скільки в бюджеті коштів… У нас же ще потрібно думати й про функціонування держави: про роботу шкіл, медичних закладів, про інфраструктуру. Дуже багато викликів. Не кажу, що він ідеальний, але зміни до бюджету можна робити вже в новому році”, — пояснив нардеп.

Максим Зуєв 207-й округ, фракція “Слуга народу”

Депутат наголосив, що для нього найголовніше було те, щоб бюджет був прийнятий. Саме тому він голосував “за”.

“Бо якщо не прийняти бюджет на наступний рік, ми потрапимо в хаос і кризис”.

Максим Зуєв каже: те, що бюджет компромісний — це нормальна практика, так було завжди.

“Грошей завжди не вистачає, а особливо зараз, коли в нас бюджет занадто дефіцитний. Наскільки я пам’ятаю, там майже 19%. Тому для мене було головне, щоб він був прийнятий, щоб ми не показали нашому ворогу, що в нас якісь проблеми: якась криза влади чи ще щось таке. Країна продовжує працювати, країна продовжує боротись”.

Основні напрямки фінансування у бюджеті

1. Оборона — 2,8 трлн грн (майже 60% усіх видатків)

• грошове забезпечення військових;
• озброєння та військова техніка.

Уперше передбачили 1 млрд грн на укриття в дитячих садках.

2. Освіта — 273,9 млрд грн

• підвищення зарплат педагогам;
• стипендії;
• підручники;
• шкільне харчування.

3. Соціальний захист — 468,5 млрд грн

• допомога при народженні дитини;
• виплати з догляду за дитиною;
• пенсії;
• підтримка ВПО (72,6 млрд грн);
• субсидії.

Зокрема 1,4 млрд грн заклали на нову програму для підтримки ВПО з ТОТ.

4. Підтримка ветеранів — 19 млрд грн

• забезпечення житлом;
• програми супроводу;
• розвиток ветеранських просторів.

5. Медицина — 258,6 млрд грн

• програма медичних гарантій;
• лікарські засоби;
• програмний чекап 40+;
• інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

6. Бізнес і економіка — 52 млрд грн

• програма “5-7-9%”;
• грантові програми;
• індустріальні парки;
• програма “єОселя”.

7. АПК — понад 14 млрд грн

• підтримка фермерських господарств;
• гуманітарне розмінування аграрних територій.

За словами премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, попри війну, українська економіка “демонструє стійкість і відновлення”. У 2026 році прогнозується подальше зростання ВВП до 10,31 трлн грн, уповільнення інфляції та зростання середньої заробітної плати до 30 тисяч грн.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.