Україна і світ

Держава більше не регулює ціни на пальне: яких цін очікувати та альтернативи

Будівельні матеріали м.Ніжин

Кабінет міністрів вирішив відмовитися від державного регулювання цін на пальне. Факти ICTV розповідають, що це означає, чи підвищиться ціна на різні види пального та чи зникнуть черги на заправках?

Суть проблеми

Серед багатьох людей був поширений стереотип про те, що на АЗК немає пального через те, що держава регулює ціни на пальне. Нагадаємо, держрегулювання було введене минулого року саме тому, що держава підозрювала частину великих трейдерів у необґрунтованому завищенні цін.

Суть держрегулювання в тому, що держава встановлює верхню планку цін. Вище ставити – не можна. Держава намагалася враховувати і витрати заправок, і ціну пального, і маржу, тобто націнку, трейдерів – щоб ті також мали прибуток. І все добре працювало до війни. Однак, під час активних бойових дій виникли проблеми.

Бензин з заправок зник в кінці квітня, і багато людей думають, що це пов’язане саме з тим, що через високі логістичні витрати, ризики, високий курс долара, а отже – вищу вартість самого продукту, мережам АЗК невигідно торгувати бензином – тож вони його тримають. А тепер держрегулювання відмінили, ціни зростуть, торгувати стане вигідно.

— Було дві проблеми. Перша – не вистачає бензовозів, друга – власники АЗС не хочуть торгувати у збиток. От зараз і побачимо, яка проблема була більшою. Мені все ж таки здається, що друга. В мене є велика підозра, що пальне з’явиться на АЗС завтра або буквально сьогодні, тому що ми всі знаємо, що були паливні талони, ми знали, що військових заправляють, поліцейських заправляють, знайомих заправляють, тобто пальне було, питання скільки, – вважає автожурналіст Рауль Чилачава.

Частково – це правда. Деякі партії пального реалізовувалися через оптових поставників на сірих або просто немережевих малих АЗК, які ставили ціни і по 60, і по 70, і по 100 грн за літр.

Але частково. Тому що природа дефіциту – дійсно неринкова. Проблема в тому, що в Україну надходить від сили 10% того, що ми отримували до війни.

Ми не можемо заново запустити Кременчуцький і Шебелинський НПЗ, які давали нам 40% бензину. У нас немає поставок з Білорусі, Росії і Литви (через Білорусь), які давали нам більше 50% поставок. ЄС не може наростити виробництво так, щоб наситити бензином ще одну країну, розміром з Польщу. А наші бензовози в більшості своїй не відповідають євростандарту, тож їхати в ЄС за пальним не можуть.

Черги на АЗС у Києві 11 травня. Фото: УНІАН

Отож, для подолання кризи, потрібна переорієнтація логістики на ЄС, модернізація нашої техніки, переорієнтація європейських заводів, певна адаптація ціни, враховуючи собівартість готового продукту в ЄС (рукою ринку чи державою, не так важливо), і на це треба час.

Незалежно від того, буде держрегулювання, чи ні, бензин не з’явиться сам по собі через співвідношення ціни/попиту. Принаймні одразу. Бо механізм його пропажі – неринковий, на жаль.

— Ці процеси пов’язані деякою мірою. Так, держрегулювання шкодило і ускладнювало проблему. Але чи з’явиться одразу бензин? Ні, не з’явиться. Ми маємо вплив на попит. Дефіцит бензину у нас чому – бо мала пропозиція, мало поставок, і великий попит. От зростання цін має вплинути на попит, зменшити його. Ну і дати можливість компаніям завозити більш активно пальне? Але чи вирішить це проблему?

У нас є серйозний логістичний дефіцит, і є дефіцит пального в Європі. Ми тягнемо його з Польщі, а Польща також дефіцитна. У нас не з’явиться багато бензину, особливо в травні, коли співпадає і потреби армії, і потреби суспільства, і потреби сільського господарства. Держрегулювання ситуацію дещо полегшить, але не вирішить проблему, це не пілюля, – каже фінансовий експерт Сергій Фурса.

Якою буде ціна?

Тепер постає питання – якою ж буде ціна на АЗК. Очевидно, ціни будуть рости. Але до якого рівня? Міністр економіки Свириденко казала, що держава домовилася з АЗК про ціну на 95-й бензин на рівні 52 грн/літр, а на дизель – на рівні 58 грн/літр.

І от не зрозуміло, що означає це. Яка все ж позиція у держави? Держрегулювання відмінено, чи ні? Бо з цієї фрази випливає, що де-юре – так, а от де-факто… Тим паче, що і до цього держава не дуже-то слідкувала за держрегулюванням. Про що свідчить та ж велика кількість заправок з цінами по 70 грн.

— І що, когось покарали? Когось закрили? Де гарантія, що зараз не буде так само. Хтось зможе проконтролювати виконання таких домовленостей, якщо і під час держрегулювання держава свої важелі не дуже застосовувала, – каже експерт з питань паливного ринку Сергій Куюн.

Він стверджує – ціна на заправках може бути дуже різною. Адже всі по-різному купують паливо. Великі мережі самі укладають договори за кордоном, і там ціна буде – нижчою. Можливо, вони і втримають ті 52 грн за бензин і 58 грн за дизель, про які домовляються.

— Але маленькі мережі, чи навіть одиночні заправки не купують паливо великими партіями за кордоном, вони навіть можуть не знати англійської мови, щоб працювати з брокерами та поставниками. Вони купують на оптовому ринку, у оптовиків, які завозять з-за кордону, а вже там є націнка.

Оптове пальне – завжди буде дорожче вроздріб, аніж у великих мереж АЗК. Оптова ціна на дизель в Україні вже стоїть на рівні 60, як його можна продавати по 58? От будуть невеликі мережі ставити 65, наприклад, – прогнозує експерт.

Коли насититься ринок?

Ідея відміни держрегулювання проста – вона має активізувати два чинники, які зменшать дефіцит, хоч і не ліквідують його. По-перше, АЗК продаватимуть більше бензину, менше триматимуть, бо його стане вигідніше продавати. По-друге, під впливом вищої ціни, люди будуть менше купувати, а хтось взагалі відмовиться від чергової заправки. І це зменшить черги. Але є одне але.

В нестабільному ринку ринкові закони можуть працювати зі скрипом. І зростання ціни може лише посилити ажіотаж – коли люди заливатимуться “поки ще дорожче не стало”. Те ж саме станеться, коли європейський бензин таки до нас доїде. Люди, які раніше не могли стояти в черзі з тих чи інших причин, почнуть активніше його скупати. Експерти вважають, що на те, щоб ринок наситився та заспокоївся, потрібен значний час. Можливо, місяць, та вже за кілька тижнів ми маємо відчути полегшення. Тим паче, що деякі симптоми цього є.

Фото: Depositphotos

По-перше, вже в усіх регіонах країни з’явився автомобільний газ. Так, на нього треба теж іноді постояти в черзі, але ці черги значно менші, ніж за бензином, він на більшості заправок. Отже, багато людей, які їздили з початку війни на бензині, знову перейдуть на нього, і це зменшить попит на бензин.

По-друге, багато людей вже почали шукати альтернативу автомобілю. Ходити пішки, їздити на велосипеді, в багатьох містах запрацював громадський транспорт – звісно, не так, як працював до війни, але, тим не менше, ним вже можна користуватися.

Альтернатива. Електрокари завоюють все?

Серед інших альтернатив називають електричні автомобілі. Вони не прив’язані до пального, та й точно дешевші у заправці. І екологічно чистіші. Та й розмитнення їх – нульове. Врешті – це майбутнє. Здавалося б, українці мали винести урок з дефіциту, і почати вже після війни активно скуповувати електричні автомобілі. Та все не так просто, каже голова Асоціації автоімпортерів Олег Назаренко.

— Знаєте анекдот про слона? Слон може з’їсти банан? Може. А відро? Може. А вагон? Може, та хто ж йому дасть!,- жартує він.

Суть жарту (хоча це не жарти) у тому, що до України банально не доїде велика кількість електрокарів, яка мала б задовільнити попит.

— Німецькі та французькі виробники електрокарів зацікавлені продавати електрокари в першу чергу у Франції і Німеччині, бо вони отримують бонуси за де-карбонізацію та електрифікацію, і вони будуть поставляти великий відсоток електрокарів саме в ті країни, де вони виробляються, і невеликий відсоток електрокарів кудись ще.

Крім того, в ЄС ухвалено закони про те, що через кілька років буде заборонено продаж дизельних, а потім і бензинових авто. Тож це стимулює попит на електрокари, бо навіщо зараз людині купувати дизельну автівку, яку він через 5-6 років не буде знати куди подіти…, – каже він.

Щодо українських дилерів, то вони теж будуть зацікавлені не у дорогих електрокарах, а в простіших і дешевших авто, які українці зможуть після війни собі дозволити. Бо автоімпортерам теж треба хоч якось заробити після війни, щоб відродити бізнес. І ці дешевші авто навряд чи будуть електричні.

— Багато українських дилерів віддали свої автомобілі, навіть безкоштовно, навіть проплачені клієнтами, на потреби армії. А тепер запасів фінансових немає, і треба якось автомобілі закупати, щоб продавати людям, – каже Назаренко.

Що робити?

Ринок стабілізується в найближчий місяць-півтора. Але доведеться змиритися з тим, що ціна на бензин та дизель, так само як і газ, стануть вдвічі вищими, ніж у довоєнний час. Так, це боляче. Втім, і в цій бочці дьогтю є ложка меду.

Хай так жорстко, але у нас відбувається переорієнтація з російсько-білоруського на європейський напрямок. Це схоже на шокову терапію. Що в такій ситуації може робити кожен з нас? В умовах дефіциту не посилювати цей дефіцит та ажіотаж. Тобто – споживати менше пального. Не набивати в гараж по 10 каністр з бензином, не витрачати його задарма, не кататися бездумно, їздити тільки настільки, наскільки необхідно. Зменшити споживання.

Бо підвищене споживання – це дефіцит в умовах держрегулювання, або ріст цін – якщо держрегулювання нема. Тож треба лише трошки більше відповідальності у важкі часи.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-05-19 22:57:34

Магазин Автозапчастин м.Ніжин