Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин
Україна і світ

Ціна на хліб знову зросла. Яка альтернатива та як спекти хліб у домашніх умовах

Без хліба немає обіду – так говорили українці століття тому, так говорять і сьогодні. Хліб ми вважаємо головним продуктом на столі, та й обід без нього неповноцінний. Пам’ятаєте, як в дитинстві: випив молока, з’їв шматок запашного буханця із печі –  і вже не голодний. За моїми спостереженнями, навіть 15 років тому господині пекли хліб, частіше аніж зараз.

Можливо, через те, що в нас з’явився величезний вибір. Заходиш у супермаркет – а там полиці із пшеничним, житнім, бездріжжовим, гречаним, цільнозерновим хлібом. Але ціна на головний продукт українців до кінця 2020 року підніметься на 15%. Можливо, багато кому доведеться згадувати рецепти домашнього хліба. Чому ціни так стрімко зростають? І чи справді спекти власноруч буханець дешевше, аніж купити в магазині? Я провела власний експеримент. Але про нього трохи згодом.

Вже у вересні ціна на хліб зросла на 5%. Найбільше продукт здорожчав у Чернівцях та Івано-Франківську. Відпускна ціна хлібокомбінатів за батон у Чернівцях – 13 грн 8 коп. В Івано-Франківську – 13 грн 50 коп. На другому місці Київ та Львів – 12 грн 30 коп. Дешевший у Запоріжжі – 12 грн. У Вінниці цінник батона – 11 грн 70 коп. І найнижча ціна у Херсоні – 10 грн 74 коп.

Хліб

Фото: Dreamstime

Уроздріб, звичайно, торговельники роблять свою націнку. Наприклад, у столичному супермаркеті я придбала батон за 14 грн. Тобто на 2 грн 30 коп. дорожчий за відпускну ціну.

Давайте розберемося, за що ми платимо? В цьому мені допоміг Олександр Тараненко – директор Асоціації пекарів України. Уявіть, що цілий батон ми розрізаємо на кілька частин. Отже, приблизно 30% вартості – це сировина, із якої випікають хліб, 40% – витрати на збут, 20% – це адміністративні послуги, пакувальні матеріали, енергоносії. І останні 10% ідуть на зарплату працівникам.

Із цього списку зараз найбільше здорожчала сировина. Насамперед –  пшениця. За рік цінник піднявся на 48% – розповів директор Асоціації пекарів України Олександр Тараненко. І це зовсім не через дефіцит зерна. Якщо для задоволення потреб Україні потрібно 6 млн тонн, то цьогоріч із родючих чорноземів зібрали аж 25 млн тонн пшениці.

— Пшениця зросла в ціні через підвищений попит на зовнішньому ринку. Тобто в світі зросла ціна на пшеницю, відповідно і у нас зросла закупівельна ціна. І досить суттєво змінився курс долара за цей час. ¾ пшениці, яку ми вирощуємо, йде на експорт, – каже Тараненко.

До того ж хлібзаводи змушені йти на додаткові витрати під час пандемії – засоби захисту від коронавірусної інфекції.

— Це антисептики, це маски. Обладнання при вході на хлібзавод. Ми все це оновлюємо і слідкуємо за тим, щоб була достатня кількість антисептиків, масок, скрінінгів температури. Це все вимушено, але обов’язково має бути, – каже маркетолог Першого столичного заводу Ольга Ярчук.

Окрім борошна, здорожчав цукор. Із вересня у всій країні відпускна ціна злетіла із 11 до 16 грн за кілограм солодкого продукту. А все через скромний врожай цукрового буряку. Якщо минулого року з гектару поля збирали 70 тонн продукту, цьогоріч – вдвічі менше.

— У нас був посіяний цукровий буряк в оптимальні терміни, ми мали дружні сходи, по 140 тис. на гектар насіяли, і внаслідок пилових бурь поле повністю було знищено. Цукровий буряк і так складний для вирощування, неврожай означає, що в Україні буде менше цукру, – каже головний аграрій фірми Колос Олександр Паламарчук.

На 30% подорожчала і олія, повідомляють аналітики електронної зернової біржі GrainTrade. Через маленький попит на світовому ринку та поганий врожай соняшника. Здорожчання енергоносіїв та стрибки курсу також впливають на кінцеву ціну буханця.

Хлеб на рынке

Фото: Dreamstime

Через всі попередні фактори в Асоціації пекарів України вбачають всі підстави підвищити до кінця року ціну на хліб на 15%. Це мінімальна цифра, яка дозволить компенсувати підняття ціни на сировину.

— Підвищення – необхідна міра для того, щоб утримати галузь на позитивній рентабельності. Ми не можемо працювати збитково. І змушені підняти ціну. Але розуміючи соціальну відповідальність нашого бізнесу, ми не піднімаємо ціну на хліб пропорційно тим витратам, які у нас зросли за цей час, – каже Олександр Тараненко

Можливо, вдасться зекономити на хлібі, якщо самому його приготувати? Хоча сенс масового виробництва в тому, що одиниця продукції має бути вигіднішою за не фабричний спосіб. Тож буханець із хлібзаводу має бути однозначно дешевшим за домашній. Та чи так це насправді? Перевірити мені допомогла заповзята господиня, киянка Марія. Вже десятий рік вона годує свою сім’ю лише хлібом, який випікає сама. А все почалося з того, що жінка помітила: фабричний хліб швидко псується.

— Ми одного разу поїхали на озеро, накупили хліба, а наступного дня він вкрився пліснявою. Мої діти не захотіли його їсти, – каже жінка.

Марія впевнена: смачний та якісний хліб, набагато кращий за магазинний, можна спекти за мінімальні гроші. Пектиме житньо-пшеничний. Складники– найвищої якості. Дешевого борошна господиня не купує. Вона називає всі інгредієнти та ціну. Рецепт містить і витрати на енергоносії.

  • 100 г закваски – 1 грн 25 коп;
  • 100 г житнього борошна – 2 грн 50 коп;
  • 100 г пшеничного борошна – 2 грн;
  • 100 г води – 1 грн;
  • 15 г солоду – 2 грн;
  • 30 г цукру – 30 коп;
  • 4 г солі – 20 коп;
  • енергоносії – 4 грн.

Замішуєте липке тісто. Його треба накрити тканиною та залишити на годину відстоятися. Ще година піде на його випікання. Тобто на кухні треба провести близько трьох годин. Погодьтеся, це немало, але й немало ви заощаджуєте. На хлібину вагою 450 г, Марія витратила близько 13 грн. Водночас такий же житній буханець із магазинної полиці – майже вдвічі дорожчий – 22 грн.

Хліб

Фото: Dreamstime

Соціальний, або масовий сорт хліба (батон, білий, селянський, – Ред.) за рецептурою значно простіший: борошно, вода, дріжджі, сіль. Його ціна приблизно така ж, як і у домашнього житнього – в середньому 14 грн. Та Марія впевнена, що користі від нього менше, аніж від спеченого власноруч з продуктів вищої якості. Отже, пекти самим або купувати в магазині – справа ваша. І якщо вже порахувати, зміна цінників на масові сорти хліба не дуже вдарить по бюджету українців.

За офіційною статистикою Асоціації пекарів, споживання хліба в Україні – менше 100 г в день на людину. Не треба забувати, що в  нас є і потужний нелегальний ринок, багато дрібних пекарень, підприємців, яких в офіційному просторі немає. І якщо говорити про реальність – то це 4-5 кг на людину на місяць.

Олександр Тараненко каже, що підняття ціни на 15% спричинить збільшення щомісячних витрат на людину приблизно на 10 грн. Звичайно, це не та сума, яка суттєво вдарить по бюджету українців.

Анастасія Галкіна

Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-11-03 12:48:04