Чому Україна не отримала літаки та чи можливе передання ATACMS: Резніков про підсумки Рамштайну-9

Підсумки Рамштайну в інтерв’ю спеціальному кореспонденту ICTV Володимиру Рунцю підбив міністр оборони Олексій Резніков. Він розповів про перспективу надання літаків, ракет великої дальності ATACMS, а також – як тактика залякування з боку РФ допомагає Україні отримувати необхідну зброю.

– Які у вас враження від зустрічі у форматі Рамштайн? Ви задоволені?

– У мене дуже позитивні враження, відчуття, що це була корисна насичена зустріч. Річ у тім, що антикремлівська коаліція охоплює вже 54 країни, стільки делегацій було під час зустрічі на початку на полях Рамштайну. А оскільки це відбувалось у Брюсселі, у штаб-квартирі НАТО, то, відповідно, окрім зустрічі в рамках Рамштайну, ще була зустріч міністеріуму країн НАТО, вже за головуванням генсекретаря Єнса Столтенберга. Це теж така велика зустріч, де всі по черзі виступають, а Україна була в ролі запрошеного гостя, країни на почесному місці.

Крім того, були двосторонні зустрічі, дуже багато. Ми обговорювали, звісно, деталі постачання зброї для нас. Мається на увазі не тільки сам факт, який вже всім відомий, а й деталі навчальних програм, на які наші хлопці, дівчата поїхали або поїдуть, забезпечення запчастинами, ремонтом, відновлення, обслуговування та взаємодії.

Також у нас був так званий танковий ланч, коли зібралися країни, які зголосилися дати контрибуцію у вигляді танків. Було 16 країн на цій зустрічі, 17-ю була Україна в моїй особі. Тобто цифра вражає. Відповідно, я вже маю розуміння, коли і що буде щодо підготовки наших танкових екіпажів, взаємодії.

Якщо хтось думає, що є синдром змученості від війни, то це не так. Наші партнери налаштовані дуже рішуче, налаштовані на нашу перемогу.

– Ви, коли йшли на зустріч, продемонстрували свою хусточку з літаками. Це яскрава ілюстрація ваших очікувань. Чому зрештою літаки не дали, принаймні наразі? 

– У свій час, коли все почалося, усвідомлюючи як цивільна людина, яка прийшла на посаду міністра за 2,5 місяці до цієї навали, що наше озброєння – це колишня радянська зброя і трошки української сучасної, як-от Нептун, Корсар тощо, я розумів, що нам для повної перемоги потрібна західна зброя. І я склав такий собі wishlist – перелік потреб, звісно, з експертами, військовими. Я його називаю wishlist до Санти. І в ньому було багато чого важливого. Спочатку була артилерія 155 калібру, MLRS, системи залпового вогню, зокрема HIMARS, броньовані машини класу Bradley, Marder, Stryke тощо, танки, протикорабельні комплекси, як-от Гарпун, системи ППО і, звісно, літаки. І дивіться – ми все це вже маємо, ми на цьому всьому або воюємо, або вчимося. Літаки, по суті, це вже завершення цього переліку.

Будь-який літак – це дуже складна авіаційна платформа, яка потребує особливої уваги, пильнування, обслуговування, мережі аеродромної системи,  підготовки льотчиків, техніків, інженерів, диспетчерів. Це платформа, яка спроможна в собі нести певний вид ракет, радарів, якою треба вміти користуватися. Я точно знаю, що у нас будуть сучасні літаки.

Але наші партнери розумно та прагматично підходять до ухвалення рішення дати нам якусь зброю. Вони спочатку оцінюють свої запаси на складах, чи можуть вони нам дати, в якій кількості, чи в справному стані той чи інший вид зброї – так, щоб не знизився рівень боєздатності їхніх ЗС. Далі вони оцінюють спроможності щодо забезпечення запчастинами та іншими речами для обслуговування. Потім оцінюють можливість залучити і від інших країн-партнерів такий самий вид зброї. Далі вони оцінюють спроможність своїх інструкторів навчити наших військових та в який проміжок часу. І нарешті – оцінюють фінансові можливості своїх бюджетів, а також політичні ризики, тому що не забуваймо, що в їхніх країнах є і проросійські настрої, на кшталт: “О, зараз дамо зброю, це черговий рівень ескалації з Росією”. А хтось хоче торгувати з РФ, купляти у них газ, продавати їм шампанське. І ось коли весь цей пакет узгоджується, тоді ухвалюється політичне рішення щодо передання нам тої чи іншої зброї.

Так само було з артилерією 155 калібру, ми говорили про це в березні, а отримали перші гармати в травні. Ми говорили в березні-квітні про MLRS HIMARS, а отримали в середині літа. Ми говорили про танки вже давно, і ось тільки на минулому Рамштайні, по суті, перейшли з танкової ініціативи у статус танкової коаліції. Те саме зараз відбувається стосовно літаків. Я можу вас запевнити, що консультації тривають. Їх веде президент України Володимир Зеленський на своєму рівні, їх веду я з міністрами оборон наших країн-партнерів, члени моєї команди на технічному рівні і наші військові та представники Генштабу, інженери. Питання, коли буде оголошено рішення, а воно буде ще оголошено, коли буде чітко зрозуміло, яка основна платформа авіаційна буде базовою. Ми з вами маємо британські Challenger, американські Abrams та німецькі Leopard. Але основною платформою будуть Leopard, бо їх найбільше. Тому який буде літак – час покаже. Наші пілоти готові вчитися на всьому.

Але найважливішою є відповідь на запитання: “Скільки є вільних літаків, які можна нам передати”; “Чи є до них запчастини, обслуговування та зброя?” Але літаки будуть.

– Марк Міллі сказав, що зараз Україні дадуть багато зброї і вона має відвоювати якомога більше своїх територій, бо далі все закінчиться все одно за столом переговорів, мовляв ні Росія, ні Україна не досягнуть своїх цілей військвим шляхом. Чи будуть ще Рамштайни та нові пакети військової допомоги?

– Насправді, я можу вас запевнити, що під час засідання Рамштайну жодних політичних питань, зокрема щодо переговорів не обговорюється. Обговорюється допомога Україні зброєю, запуск їхньої системи військово-політичного комплексу, щоб вони виготовляли снаряди, зброю, поповнювали свої склади, щоб поповнити наші з вами спроможності. І всі розуміють, що нам треба йти у контрнаступ, і всі розуміють, що нам потрібно зупинити росіян, звільнити наші тимчасово окуповані території.

Тому я можу погодитися з паном Марком Міллі в частині, в якій він каже, що Росія не досягне своєї мети в Україні на полі бою. Тому що мета Росії – це знищення України, відновлення радянської російської імперії, поглинання України, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії та відновлення Берлінської стіни. І я переконаний, що ця мета недосяжна. Ми не дамо їм цього зробити, а цивілізований світ буде нас у цьому підтримувати.

– А яка доля ракет великої дальності ATACMS?

– Поки що їхня доля така сама, як була до вашого запитання. Вони на складах США, принципове рішення щодо них ще не ухвалено. Але є інші технічні рішення, які ми, я маю надію, будемо готові реалізовувати з партнерами хай не на 300, а на 200 км, але, я думаю, скоро ворог на собі відчує.

– Керовані бомби, які здатні вражати цілі на 150 км і які увійшли до одного з пакетів американської допомоги, коли вони потраплять у війська?

– У мене немає зараз точної дати, тому що замовлення США своєму ВПК зробили, процес пішов, а далі наше завдання – максимально це прискорювати. А з позитивного можу сказати, що одна з ключових цитат, яку я собі занотував під час Рамштайну, пролунала з вуст Ллойда Остіна: “Час”. А ще одна – з вуст Єнса Столтенберга. Цитата Єнса Столтенберга звучала так: “Швидкість рятує життя”. Тому я думаю, що замовлення у Boeing виробництва не означає, що ми будемо чекати. Гадаю, що наявність їх на складах, може бути варіантом пришвидшення поставок.

– Напередодні Рамштайну Росія вивела військові кораблі з ядерною зброєю, підняла в небо стратегічні бомбардувальники з ядерною зброю та так звані літаки Судного дня. Західні партнери не бояться, що зрештою Путін застосує ядерну зброю, бо вони допомагають Україні?

– Я не перестаю дивуватися неочікуваній дурості наших ворогів, хоча вони й сильні. Але щоразу перед Рамштайном вони роблять таке щось провокативне, гадюче, вважаючи, що в такий спосіб залякають наших партнерів, а це ще більше їх надихає. Я наведу приклад: 10 жовтня – дуже добре пам’ятаю цей Рамштайн – вони вчинили масований ракетний обстріл. До того мої переговори щодо серйозних систем ППО були на тому рівні, що вже всі аргументи викладені, а партнери все ніяк не наважувалися робити черговий крок. 10 жовтня ракетний масовий удар по Україні, спроба зруйнувати наші об’єкти критичної інфраструктури, занурити нас в темряву, холод,  залишити цивільне населення без води. Ви собі не уявляєте, на якому піднесенні відбувався Рамштайн. Буде більше того, буде більше того.

Таке враження, що вони (Росія, – Ред.) наш 55-й союзник, вони щоразу роблять дурню, яка допомагає потім з аргументами – чому нам потрібно більше допомоги. От уявіть собі – Patriot були б неможливі, бо це довго, цілий рік навчання, це млрд доларів одна система. А тепер вони можливі, ми вже готуємо наші екіпажі.