Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Чому ліквідація ОАСК важлива для України

13 квітня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний проект закону Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва.

Суд

Нині у розкладі пленарних засідань цей проект не з’явився, але очікується, що його розглянуть найближчим часом.

ОАСК вже давно перебуває у полі зору влади, але через пандемію коронавірусу та інші проблеми в державі зі скандальним судом вирішили розібратися лише зараз.

Факти ICTV розповідають, якими резонансними рішеннями запам’ятався ОАСК і до чого може призвести рішення про його ліквідацію.

Резонансний суд

Протягом останніх років влада постійно говорить про необхідність судової реформи. Після подій навколо Конституційного суду України і так званої конституційної кризи, питання постало ще гостріше.

Сигналів для початку процедури ліквідації суду було кілька лише за останні тижні. Одним із них стало затримання брата голови ОАСК Павла Вовка під час спроби отримати хабар у розмірі $100 тис.

Під час суду прокурор дав свідчення, які доводять, що хабар мав надійти безпосередньо керівництву Окружного адміністративного суду Києва.

Крім того, громадяни підтримали петицію з ліквідації ОАСК, після чого глава держави й наказав розпочати консультації з Вищою радою правосуддя щодо відповідного питання.

У коментарі Фактам ICTV голова Комітету Асоціації правників України з конституційного права Микита Жуков заявив, що нині процедуру ліквідації суду можна назвати дотриманою.

– Відповідно до ст. 125 Конституції України Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради президент після консультацій з Вищою радою правосуддя.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що консультації із Вищою радою правосуддя було проведено. Справді, консультативний висновок було надано ще 04 березня 2021 року. Тож з формальної точки зору процедура внесення законопроекту була дотримана, – пояснює експерт.

Але які проблеми з цим судом? Якщо не вдаватися в подробиці, то можна виокремити дві основні: саме керівництво ОАСК та його резонансні рішення.

Найбільше уваги до Вовка було прикуто після публікації так званих плівок НАБУ. Вони слугували доказом того, що за його керівництва створювалися штучні умови для перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Після другої публікації плівок виявилося, що Вовк та деякі інші судді ОАСК встановлювали свої правила гри у Вищій раді правосуддя, Державній судовій адміністрації та впливали на рішення КСУ.

А резонансних рішень суду було чимало. Наприклад, під час Революції гідності судді ОАСК неодноразово ухвалювали рішення щодо заборони мирних зібрань на Майдані Незалежності. І це ще до ухвалення так званих драконівських законів.

У серпні 2019 року ОАСК поставив своє рішення вище за рішення Верховного Суду. Після того як останній заборонив забудовнику зводити 72-метрову будівлю в центрі столиці, справа потрапила до Окружного адміністративного суду Києва. У рішенні Верховного Суду йшлося про те, що висота будинку не може перевищувати 27 метрів, однак суддя ОАСК ухвалив рішення, що насправді ВС мав на увазі 72 метри.

Також ОАСК після відкриття справи проти кількох його суддів, постановив прибрати з держрєєстру керівника НАБУ Артема Ситника. А згодом фактично наказав Кабінету міністрів та РНБО контролювати НАБУ, що не має жодного юридичного пояснення і взагалі можна розцінювати як тиск на слідство.

Наслідки для судової системи

Безумовно, рішення про розформування ОАСК не може минути без наслідків для всієї судової системи. Ця установа розглядає рішення державної та місцевої влади у питаннях виборчого процесу і публічної служби. Це означає, що до неї можуть потрапляти справи щодо Кабміну, НАБУ, ЦВК, НАЗК тощо.

Нині законопроект №5369 передбачає створення нової судової інстанції – Київського міського окружного адміністративного суду – щоб не нагромаджувати справи, які подаватимуть до ОАСК.

Проте нині в законі не визначено термінів, протягом яких мають утворити зазначений суд.

До того часу справи, які мав би розглядати ОАСК, протягом 10 робочих днів (тобто двох тижнів) мають передати Київському окружному адміністративному суду.

Наразі ця установа не зарекомендувала себе як така, що може ухвалювати рішення, які б могли викликати негативний резонанс у суспільстві.

Її керівником є Олег Басай, визнаний Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Це дає надію, що ми не побачимо резонансних рішень на кшталт тих, які ухвалювали в ОАСК.

За словами Жукова, це рішення створить додаткове навантаження на суд, в якого є власний розклад і справи.

– Враховуючи те, що, за даними Державної судової адміністрації, ОАСК має 60 штатних посад суддів, а Київський окружний адміністративний суд лише 25, таке навантаження призведе до затягування термінів розгляду справ.

Тож реально без розблокування діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів новий адміністративний суд створено не буде, натомість усі справи ОАСК просто будуть передані на розгляд Київського окружного адміністративного суду, – каже експерт.

Можемо лише сподіватися, що для ухвалення відповідного законопроекту не знадобиться багато часу.

Політична гра

Те, що Окружний адміністративний суд Києва давно перестав діяти в межах своїх повноважень, було зрозуміло ще за часів президента Петра Порошенка, який також виокремлював його як структуру, яку необхідно ліквідувати. Однак із певних причин він і досі продовжує свою роботу.

Але проблема не лише в суді, а й у його працівниках. Тобто Вовк та інші судді могли б просто піти працювати в суд першої інстанції. Але навряд чи зможуть це зробити найближчим часом.

– Вовк хвалився, що вони єдині не пройшли переатестацію. Так от, вони мають її пройти, але поки не ухвалено закон 3711-д і не створено нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів, це неможливо, – пише народний депутат Ярослав Юрчишин (Голос).

Головна перепона – голосування у парламенті. У фракції Слуга народу немає консолідації з усіх питань, які розглядають у Раді.

Тому тут їхніми союзниками можуть стати Європейська солідарність і Голос.

– Загалом досить непоганий проект, як на перший погляд. Варто відзначити роботу Андрія Смірнова та позицію Володимира Зеленського, – пише Юрчишин.

Євросолідарність уже неодноразово висловлювала підтримку проєвропейських кроків України, тому має підтримати ліквідацію ОАСК.

Водночас на голосуванні за відновлення роботи ВККС у першому читанні проголосували лише 227 нардепів (із 226 необхідних). Водночас це потрібно, щоб створити нову інстанцію і не накопичувати справи у “проміжному суді”.

Та навіть попри таку розстановку сил, можна бути впевненим, що реформу продовжуватимуть. Глава держава постійно дослухається до проявів болю суспільства і реагує там, де є можливість. Тому один із найбільших проявів такого болю – судову реформу – він не може ігнорувати.

Крім того, це питання давно обговорюють із Міжнародним валютним фондом у контексті антикорупційних ініціатив нашої держави. І подальше просування у ньому – додатковий крок для отримання наступного траншу МВФ.

Так, тиск Фонду, це не найкращий рушій реформи, але навіть без нього у нас є запит громадськості та політична воля влади.

Ліквідація ОАСК стане одним із перших кроків до продовження судової реформи і можливості завершити її належним чином.

Хоча це й важливо, потрібно думати про майбутні кроки у цьому питанні.

Судова реформа перезріла кілька років тому. Президенту необхідно консолідувати свою політсилу для якнайшвидшого ухвалення рішень і сподіватися, що інші політсили підтримають ініціативи.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-04-15 13:21:25