Новини Чернігова

Чому демонтували мозаїку «Материнство» з фасаду пологового будинку у Чернігові і що буде замість неї

Повертати мозаїку «Материнство» на фасад пологового будинку у Чернігові управління капітального будівництва не буде. Про це UA: Чернігів повідомив начальник управління В’ячеслав Почеп. Мозаїку в стилі модернізму чернігівського живописця Євгена Павлова демонтували тиждень тому, через  утеплення фасаду будівлі. Що планують робити з нею далі, та як до цього ставляться чернігівські митці – далі  в сюжеті.

Це – фасад чернігівського полового будинку. Раніше його прикрашала мозаїка розміром 14 на 5,5 метрів, створена місцевим живописцем та Заслуженим художником України Євгеном Павловим у 1989 році. Тиждень тому твір монументального мистецтва під назвою «Материнство» демонтували.

Олена Загребіна, художниця: «Цю роботу створював художник Євген Павлов, у співтоваристві з художником Феодосієм Міщенком та під кураторством був художник Євген Кріп. Це дуже відомі художники для Чернігова і не зберегти цю мозаїку – ляпас культурі нашого міста».

«Вона виконана ідеально, вона стилістично довершена. Це досить кропітка робота, її вже не можна буде повторити, якщо ми її втратимо, то ми не зможемо її більше бачити. На цьому етапі важлива думка мистецтвознавців, саме тому ми взялися за висвітлення цього питання».

Чернігівська художниця Олена Загребіна каже: проблема демонтажу творів монументального мистецтва в стилі модернізму актуальна для всієї країни, перед усім через те, що вони не мають статусу пам’яток культури. Саме так було і з мозаїкою на поголовному будинку.

«Справа в тому, що тут відбувся такий момент, коли відбувався демонтаж цієї мозаїки, то не було наради з художньою радою, зі спілкою художників, яку представляє Василеський Віталій, або експертизи в музеї. Всього цього не відбувалося».

Начальник управління капітального будівництва чернігівської міськради В’ячеслав Почеп у телефонній ромові пояснив, мозаїку демонтували через утеплення фасаду пологового будинку. Її проводять у співпраці з німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. Коштуватиме вона близько 20 мільйонів гривень, з яких триста тисяч євро надає німецька сторона.

«До початку демонтажу питання задавалося і головному архітектору, і управлінню культури: чи має мозаїка художню або історичну цінність? Відповідь однозначна: ні».

Начальник міського управління архітектури Сергій Калюжний сказав, що жодних письмових висновків з цього приводу не надав. Так само як висновків не надавало і управління культури, сказала заступниця начальника Катерина Литвин. Зараз демонтована мозаїка зберігається на будівельному майданчику. Всі її фрагменти пронумеровані та складені в стоси.

Олена Загребіна, художниця: «Вона демонтована дуже якісно, але є питання, що з нею робити зараз. Наразі художній музей Чернігова готовий надати свої приміщення. Для того, щоб її зберігати, але довго її зберігати не можна. Бо все ж таки вона має зберігатись на вертикальній поверхні. Ідеально було б її повісити назад, і сказати: все – цей інцидент вичерпаний».

Вячеслав Почеп каже, нині вирішується питання, що робити з мозаїкою. Серед варіантів: віддати дружині автора або продати.  

«Якщо хтось захоче її придбати, тому що я бачив, хтось в «Фейсбуці» писав, що готовий її купити… Заради Бога! Місту буде додатковий бонус».

«Там божевільна конструкція із металевий конструкцій зварена. Вона встановлювалась через основну конструкцію несучої стіни. Сьогодні її знову розраховувати… її треба укріплювати, бо ми відсуваємо її на 150 мм з урахування товщини утеплення, але ми такий варіант поки що не розглядали».

Автор мозаїки Євген Павлов з журналістами спілкуватися не захотів. В обласній організації Спілки художників України, – її членом є художник, твір просять монтувати назад.

Віталій Василевський, голова обласної  організації Національної спілки художників України: «Як пам’ятка  культури, на мій погляд, не має тієї цінності, яку повинна. Але як керівник організації, яка це виконувала, я вважаю, що для культури міста вона має бути збережена.

Тому що місто увібрало цю культуру, і воно повинно її зберігати і через неї показувати свою історичну цінність. Не можна щоразу руйнувати і замінювати чимось іншим, бо в нас не залишиться історії, саме культурної історії. Тому, коли термомодернізують будівлю, вони мають повернути її назад».

Читайте новини на нашій Facebook-сторінці  та приєднуйтесь до нашої  Facebook-групи


Джерело: UA: Чернігів
20.09.2019

Close