чого хоче Китай і як може змінитися ставлення до війни в Україні

1 тиждень назад

108 6 хвилин читано

Шестиденний візит лідера Китаю Сі Цзіньпіна до Франції, Угорщини та Сербії добіг кінця, але навряд чи усі європейські лідери залишились з однаковим враженням від зустрічі з Сі.

Однією з тем зустрічі була агресія Росії проти України, але ставлення Китаю до великої війни, ймовірно, не зміниться, або зміниться не суттєво.

Разом з тим, фінансові вливання КНР в одну з країн Євросоюзу можуть лише поглибити розбіжності між європейськими лідерами.

Зараз дивляться

Про це у коментарі Фактам ICTV розповів Олексій Гарань, професор політології Національного університету Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва.

Візит Сі до Франції: якими можуть бути наслідки для України

Першою зупинкою генсека компартії Китаю став Париж, де Сі Цзіньпін зустрівся не лише з президентом Франції Еммануелем Макроном, але й очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. На порядку денному – торгівельні розбіжності між китайським та європейським ринками, а також російсько-українська війна.

Як зазначає Олексій Гарань, після завершення візиту мало що відомо про те, які будуть наслідки, оскільки розмови відбувалися здебільшого за закритими дверима.

– Ми не знаємо, які аргументи наводив Макрон. Чи Макрон, скажімо, говорив про посилення, про можливі економічні санкції проти Китаю. Але тут треба сказати, що Європа і сама зацікавлена в економічних стосунках з Пекіном, це дуже важливо для неї. Китай є одночасно і інвестор в Європу, і одночасно він таким чином стає і загрозою для Європи, тому що він може впливати на політику Європи зсередини, – пояснює професор.

На думку політолога, політика Піднебесної, ймовірно, лишиться такою, якою вона є наразі, оскільки Пекіну вигідна війна Росії проти України, допоки вона не виходить за певні рамки.

– З одного боку вона (війна, – Ред.) перетворює Росію на васала Китаю ще більше. Цей процес почався і раніше, ще з 2014 року. Зараз він посилюється. Тобто Китай отримує можливість впливати на Росію, отримує від неї дешево нафту і газ.
З іншого боку, очевидно, що ця війна послаблює і позиції США і Європи, оскільки Штати та ЄС змушені витрачати ресурси, яких і так не вистачає. Це призводить до того, що підривається і довіра до США, і до НАТО, – пояснює Гарань.

Фото: Getty Images

Він також прокоментував матеріал Bloomberg, в якому йшлося про те, що під час візиту Сі Цзіньпіна до Європи китайський лідер намагався вбити клин у відносини між ЄС та США. За словами Гараня, для Китаю посіяти розлад між Брюсселем та Вашингтоном є постійною метою.

– Чому це потрібно? Якщо Росії вдасться, якщо західні санкції не допоможуть, скажімо, і Путін зможе контролювати захоплені території, то це буде сигналом для Китаю щодо Тайваню. І розрахунок теж на те, що тоді розвалиться західна солідарність, бо ці країни мають великі економічні інтереси в Китаї, – зазначає експерт.

Таким чином Китай діє “традиційно”, як за китайською приказкою, каже політолог: “Мавпа сидить на дереві і спостерігає за боротьбою двох тигрів, і чекає, коли трупи її ворогів попловуть річку. Тільки в даному випадку Китай це вже не мавпа, а це тигр, який спостерігає за боротьбою інших тигрів”.

Разом з тим, Китай зацікавлений у тому, щоб стримувати Росію у питанні ядерної ескалації, тому тут роль Пекіну може бути позитивною.

– І, зокрема, що Китай, що Індія, вони минулого року зробили відповідні зауваження Путіну, щоб він не бряцав ядерною зброєю. Тому що це не в інтересах цих країн, – каже він.

Іншим питанням, де має інтереси Піднебесна, є продовольча безпека, оскільки Україна досить багато експортує сільськогосподарського виробництва до Китаю.

– Очевидно, що Китай зацікавлений, щоб це (експорт агропродукції, – Ред.) продовжувалося… Війна в Україні дестабілізує практично всі світові ринки, тому для Китаю це, певною мірою, загроза, – додає експерт.

Китай – ЄС: вплив на Росію

Після візиту Сі до Франції, де, зокрема, підіймалась тема тиску Китаю на президента РФ Володимира Путіна, можливе більш обережне ставлення Пекіну до торгівлі з Росією товарами подвійного призначення, припускає політолог.

– Китай заперечує поставки воєнної продукції до Росії. І, можливо, так воно і є. Але Китай поставляє безліч товарів подвійного призначення, які Росія може використовувати в своїй війні проти України, – додає Гарань.

Паралельно із цим риторика Китаю багато в чому співпадає з російською риторикою, зазначає професор політології: на публіці офіційні китайські представники називають агресію Росії “українською кризою”, а винними в цій кризі бачать США і НАТО.

Крім того, досі залишається під питанням участь Китаю в Глобальному саміті миру, ініційованого Києвом. Офіційний Пекін раніше вказував, що не бачить сенсу в цьому саміті без участі Росії.

– І навіть якщо він (Китай, – Ред.) поїде (на Глобальний саміт миру, – Ред.), важко сказати, що це дасть. Те, що Китай приїхав, може щось дати з символічної точки зору. Але Китай, знову ж таки, буде повторювати російську риторику про війну. Тому невідомо, кому він більше підіграє, нам чи Росії. І я думаю, що Макрон якраз говорив (з Сі Цзіньпінем, – Ред.) про це, – каже Олексій Гарань.

Політолог пригадує, що Макрон раніше попереджав Китай про те, щоб військові товари не поставлялись Росії, але китайська відповідь на це була такою, що цього і так немає.

– Як воно буде розвиватися реально? Я думаю, що на жаль, все-таки Китай ближче до позиції Росії. На нього можна тиснути. Китайські банки бояться потрапити під так звані вторинні санкції, якщо вони будуть брати участь в якихось операціях з банками РФ, – додає він.

У питанні відносин Китаю з Росією важливим чинником можуть бути результати президентських виборів у Сполучених Штатах, зазначає політолог, оскільки республіканець Дональд Трамп, який є кандидатом в президентських перегонах, раніше мав дуже жорстку антикитайську позицію.

– Ми не знаємо, яка буде позиція цього разу, якщо Трамп переможе. Тобто це залежить від багатьох факторів. Для Китаю головний суперник — це Сполучені Штати. І тому всі інші події Пекін буде розглядати в контексті цього суперника. Тобто, чи допомагає йому (Китаю, – Ред.) агресія Росії, чи якимось чином війна послабить чи розхитає Захід, чи розхитає НАТО. Війна допомагає перетворити Росію на молодшого партнера Китаю. Тому, чесно кажучи, я не бачу тут великих надій на те, що Китай змінить свою позицію, – зазначає професор політології.

З іншого боку, якщо Китай побачить поразку російських військ в Україні, тоді він може модифікувати свою політику, зазначає Гарань.

Візит до Сербії та Угорщини

За словами науковця, Сербія та Угорщина не були обрані як випадкові країни в рамках візиту Сі Цзіньпіна до Європи.

– Це країни, які найближчі до Росії, і які дозволяють собі антизахідні висловлювання. Для лідерів цих країн це (візит Сі, – Ред.) є можливістю отримати китайські гроші. Це можливість грати на кількох дошках, оскільки та ж Сербія не відмовляється до руху в ЄС. Водночас це дає можливість якось балансувати і використовувати дружбу з одними проти інших, і навпаки, – пояснює політолог.

На думку експерта, Китай буде користуватись нагодою для подальшого проникнення в економіку Сербії та Угорщини, що може мате і політичний вплив у майбутньому, оскільки “китайська присутність в Європі була дуже велика і є дуже великою”.

Він вказує, що китайські гроші для Угорщини можуть надати певну автономію для офіційного Будапешта в рамках дій Євросоюзу, зокрема, у питаннях підтримки України.

– Це його (прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, – Ред.) робить більш незалежним, посилює його. Зараз ми бачимо, що виникає досить потужна опозиція, яка має перспективи в Угорщині. І це загроза Орбану таким чином. Він отримує, скажімо, додаткові кошти для того, щоб їх вливати в економіку Угорщини. Бути менш залежним від допомоги ЄС. Хоча, в будь-якому випадку, Орбан не обійдеться без Євросоюзу. Але це робить його більш незалежним, – пояснює експерт.

Фото: Getty Images

Щодо Сербії, то цю країну Сі Цзіньпін відвідав 7 травня, що збігається з 25-ю річницею бомбардування силами НАТО посольства Китаю у Белграді. У своєму виступі під час візиту китайський лідер згадав про вибух, і наголосив, що “ми не повинні забувати, що сьогодні 25 років тому НАТО нахабно розбомбило посольство Китаю в Югославії”.

– Китайський народ цінує мир, але ніколи не дозволить повторити історичні трагедії, – заявив Сі.

Але, разом з тим, під час обстрілу Одеси з боку Росії у липні 2023 року постраждала будівля Генконсульства Китаю, повідомляло раніше МЗС України. Цю паралель в Пекіні не помітили.

Втім, як зазначає Олексій Гарань, це було проігноровано Китаєм, оскільки це політичне вигідно.

– Я думаю, що по закритих дипломатичних каналах Китай, звісно, висловив “фе”, і сказав, щоб були обережніші. Але в публічній площині ми бачимо, що він (Сі Цзіньпін, – Ред.) це не використовує. Це відвічна китайська дипломатія, – каже професор політології.