«Чимало ніжинських будинків прекрасні по-своєму»: як зберегти пам’ятки Ніжина

Ніжин – місто зі славетною архітектурою. Ця спадщина вражає, хоча інколи може здаватись буденною. Щоб краще зрозуміти унікальність ніжинських пам’яток журналісти MyNizhyn.com взяли інтерв’ю у доктора філософії, історика та фахівця-пам’яткознавця Олександра Новака. Ніжин для нього не чужий. Він неодноразово відвідував місто, а його коріння походить з Чернігівщини.

Фото: Олександр Новак – історик, фахівець з пам’яткознавства

— Чому саме архітектура? Як в тебе виник інтерес до цієї теми?

— Тема архітектури цікавила мене ще зі школи. У старовинних будівлях я бачив втілення смаків, уявлень про прекрасне людей минулих епох. Не даремно архітектуру називають «кам’яним літописом»!

Потім, вже зацікавився відображенням українських уявлень про прекрасне в архітектурі мистецтві. Надзвичайно зацікавився українським бароко та дерев’яним народним зодчеством, читав праці дослідників. У 2013 році здобув перше місце на Всеукраїнському конкурсі-захисті робіт малої академії наук із роботою про особливості православних храмів Лівобережжя. А вже у своєму дослідженні вивчав внесок людей, які зберігали пам’ятки українського бароко й народної архітектури – Стефана Таранушенка, Миколи Макаренка, Олексія Новицького. Ці люди зробили все, щоб зберегти для нас спадщину предків. Інколи, навіть ціною власного життя, як Микола Макаренко.

 — Чим особливий Ніжин в плані архітектури?

— Ніжин – це «грецька» й «гастрономічна» столиця Лівобережної України. Полковий центр Гетьманщини. В місті дивом зберіглось 18 старовинних храмів. Хоч деякі з них перероблені до невпізнаваності. Тут добре зберігся міський ансамбль доби Гетьманщини (XVII–XVIII ст.). Ніжин – справжня скарбниця українського бароко.

Фото: Ансамбль «грецьких» церков міста Ніжина Автор: Олександр Новак

При цьому, місто завжди було поліетнічним. Тут збереглися сліди греків (аптека грека Михайла Лігди, колишній грецький магістрат, грецьке кладовище біля церкви Св. Костянтина та Олени), євреїв (перебудовані синагоги та поховання), поляків (є припущення, що Богоявленська церква, названа в народі «Замковою» — це перебудований польський костел) тощо.

Фото: Грецький магістрат 1785 року по вул. Гребінки. Автор: Олександр Новак

Центр Ніжина напрочуд затишний. Має декілька музеїв високого рівня – Поштова станція та Музей рідкісної книги. Хоча всі музеї Ніжина по-своєму чудові. Це робить місто ідеальним місцем для мандрівок.

Фото: Комплекс будівель поштової станції другої половини XVIII ст. Автор: Олександр Новак

— Які ніжинські пам’ятки можна назвати унікальними?

— Безсумнівно, це Миколаївський собор, який пам’ятає описану Пантелеймоном Кулішем «Чорну раду» під його стінами у 1663 році. Це перший храм в стилі українського бароко.

Фото: Миколаївський собор 1655 – 1658 років. Автор: Олександр Новак

Також це Хресто-Воздвиженська, Спасо-Преображенська та Покровська церкви, храм Іоанна Богослова. Всіхсвятська соборна церква разом з прилеглим грецьким кварталом – унікальне місце для Лівобережної України!

Фото: Покровська церква 1765 року, дзвіниця збудована пізніше вже у XIX ст. Автор: Олександр Новак

Фото: Всіхсвятська грецька церква 1782-го року (нині – кафедральний собор Всіх Святих (ПЦУ). Автор: Олександр Новак

Будівля Ніжинського університету є чудовим зразком класицизму. Також у Ніжині збереглися чудові зразки еклектики та українського модерну, як  будівля колишньої електростанції авторства Сластіона.  Чимало ніжинських будинків, в історичній частині міста, прекрасні по-своєму, просто не кожен може зрозуміти їх цінність…

— Чим саме особливий стиль «козацького бароко»? Чому саме бароко стало «своїм» стилем для козаків?

Українське або козацьке бароко XVII – XVIII століть відзначається більшою стриманістю порівняно з європейським бароко. Храми тяжіють до традицій народного дерев’яного зодчества або до храмів часів Русі-України. Кам’яниці зводили на зразок традиційної української хати «на дві половини». Українська козацька еліта шукала такий мистецький стиль, що втілив би їх уявлення про прекрасне. Вона адаптувала його до українських реалій, «одягнувши» в барокові шати звичні для них типи дерев’яних церков і хат. Українське бароко одержало свій розвиток саме за часів Гетьманщини. Чернігово-Сіверщина зберегла чимало зразків цього унікального та неповторного стилю.

— Як бароко впливало на козацький світогляд?

— Бароко – це доба, коли людство вчилося поєднувати віру та розум. Майже всі козаки були глибоко віруючими людьми, з іншого – освіченість вже цінувалася в середовищі еліти Гетьманщини. Звідси меценатство козацької старшини і як наслідок – перші паростки Просвітництва.

—  Які є проблеми з ніжинськими пам’ятками?

— Проблеми пам’яток Ніжина суголосні проблемам інших міст України: брак коштів на якісну реставрацію, самовільні, нефахові ремонти й реконструкції культових та цивільних пам’яток. Часто люди не розуміють художньої цінності тієї чи іншої будівлі, використовують сучасні будматеріали, спотворюючи історико-архітектурні пам’ятки. Нерідко дерев’яні будинки «одягають» у сучасний сайдинг чи металопрофіль, «вішають» кондиціонери на фасади, знищуючи будь-яку автентичність.

— Які перспективи створення у Ніжині історико-археологічного заповідника?

— Ідеї створення такого заповідника у Ніжині з’явилися доволі давно. Втім, до реалізації досі не дійшло, що дуже шкода. Ніжин має унікальний ансамбль архітектурних пам’яток різних стилів, особливо – «козацького» бароко, цінні пам’ятки археології, внесений до «Списку історичних населених місць України». Наявність заповідника дозволила б ефективніше зберігати унікальну спадщину Ніжина, підвищувати його пізнаваність серед туристів. Це дозволить розвивати локальну економіку, бо туристи – це прибуток для закладів культури, розміщення, харчування, а отже – й місцевого бюджету!

Фото: Знавець архітектурних пам’яток Олександр Новак

— Що треба зробити для збереження історичного та культурного простору Ніжину?

— Передовсім – більше уваги приділяти збереженню пам’яток  історії та культури. Поки триває війна – проводити роз’яснювальні роботи з балансоутримувачами цінних пам’яток про те, що сучасні матеріали не лише псують зовнішній вигляд, а й стан конструкцій тієї чи іншої історичної будівлі, особливо – дерев’яної. У сусідньому Чернігові діє прекрасна громадська ініціатива – «Дерев’яне мереживо Чернігова». Небайдужі люди об’єдналися, аби зберегти неповторне обличчя столиці давної Сіверщини. І їх зусилля принесли плоди – вже декілька старих будинків були «повернуті до життя»! Подібні ініціативи дозволяють підтримати туристичний потенціал міста. Якщо думати на перспективу, то туризм це прибутково.

Як повідомляв MYNIZHYN, під час повномасштабного вторгнення рф постраждало дуже багато культурної та історичної архітектури. Через війну і загрозу втрати стародавніх пам’яток процедура отримання статусу Світової спадщини ЮНЕСКО дещо спрощена. Чи може Чернігів туди потрапити?