Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Чи зміниться ситуація на фронті після загострення і чого домагається цим Росія

У ЗМІ шириться інформація про те, що цього тижня відбудуться переговори президента Володимира Зеленського з президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Донбас, ООС, війна на Добасі

Не дивно, що після розмови президента Росії Володимира Путіна з Меркель і Макроном, обговорити ситуацію на Донбасі хоче і Зеленський.

Нині для України це є однією з найважливіших проблем на порядку денному, адже ескалація конфлікту триває з січня 2021 року. А після нещодавньої концентрації військ РФ на кордоні з Україною доводиться з новою силою активізовувати переговори та шукати шляхи деескалації ситуації.

Факти ICTV розповідають, що відомо про переговори Зеленського із Меркель і Макроном та як вони можуть вплинути на ситуацію на Донбасі.

Можливість розмови

Розмова Зеленського з іншими лідерами країн-учасниць нормандського формату нині є доволі логічним кроком для України. Хоча б зважаючи на те, що минулого тижня відбулася розмова Путіна, Меркель і Макрона, під час якої порушували питання загострення на Донбасі.

За інформацією ЗМІ, така розмова мала б відбутися одразу після переговорів з очільником РФ, однак щось пішло не так.

З одного боку –  доволі дивно, якщо подібне обговорювалося ще до розмови з Путіним. Тоді в будь-якому разі  у графіках лідерів держав мав бути виділений час на проведення розмови.

Перенесення розмови було б обґрунтованим, якби один з її учасників не міг бути присутнім через виникнення надзвичайних обставин у державі, однак на той момент жодних таких подій не відбувалося.

А з іншого  боку –  причиною для відкладення переговорів могла стати “чудова” звичка Путіна запізнюватися та вести переговори, відкидаючи тезу про будь-яку відповідальність Росії щодо дотримання взятих на себе зобов’язань щодо врегулювання ситуації на Сході України.

На жаль, ми не можемо напевне сказати, як тривали переговори, але якщо припустити, що очільник РФ затягував час, то й не дивно, що переговори із Зеленським перенесли, адже без попереднього обговорення ситуації з Путіним вони б навряд чи мали сенс.

Факти ICTV звернулися до прес-служби Офісу президента, щоб отримати підтвердження або спростування інформації про зустріч, але на момент публікації матеріалу так і не отримали відповіді.

Водночас політичний та військовий експерт Олександр Мусієнко впевнений, що ці переговори мають відбутися.

– Президент України ініціював консультації Нормандської четвірки після загострення на фронті минулого тижня. На превеликий жаль, Франція та Німеччина проігнорували прохання президента Зеленського…

Має відбутися дискусія. Я хочу вірити, що Україна підготується і донесе нашу позицію і наше бачення щодо виконання Мінських угод, –  каже експерт.

Переговори без результату

Попри те, що Зеленський має намір провести переговори з Меркель і Макроном, навряд чи вони матимуть якийсь результат у найближчому майбутньому.

Навіть попри збереження позиції з підтримки України та режиму припинення вогню конструктивні переговори не можливі без участі України й Росії.

За словами журналіста Юрія Бутусова, переговори Зеленського з лідерами Франції та Німеччини жодним чином не вплинуть на ситуацію на фронті і на кордоні з РФ.

– Путін намагається залякати Зеленського і Єрмака можливістю розриву контактів і некерованою ситуацію на Донбасі, що призведе до втрати впливу Єрмаком і до серйозної дискредитації Зеленського, який поставив метою мир за будь-яку ціну.

І зараз Путін використовує ці помилки президента України, щоби продемонструвати цілковитий провал мирного врегулювання, –  висловлює думку Бутусов.

Складається враження, що в цьому разі Франція та Німеччина виступають такою собі “поштовою совою”, яка лише передає послання обом сторонам і намагається знайти компроміс.

Проте без прямого погодження позицій ситуація на Донбасі точно нікуди не просунеться.


У коментарі Фактам ICTV військовий експерт Олександр Коваленко заявив, що потрібно не забувати про те, кому саме зараз вигідно загострення конфлікту.

– Ідею ескалації для подальшого розв’язання кризи в інтересах Росії просуває передусім Міноборони РФ і безпосередньо його глава Сергій Шойгу, який був головним лобістом втручання Росії в карабаський конфлікт 2020 року і який наразі лобіює силове вирішення ситуації на Донбасі…

Для іншого табору в особі ФСБ і СЗР ескалація менш приваблива, оскільки заморожений конфлікт і розпил бюджетних коштів, що виділяються на метастази “русского міра” їм подобається більше, –  пояснює Коваленко.

Звісно, не тільки бажаннями Міноборони РФ зумовлена нинішня ескалація. Росія неодноразово показувала, що в стані економічного і політичного спаду готова знайти собі ворогів, щоб “об’єднати народ” і змусити його ще трохи потерпіти.

Щось подібне ми бачили в Криму та Сирії, проте на той момент у Росії було набагато більше “зайвих” коштів, ніж зараз.

– Вигоди Росії в тому, що в умовах економічного спаду, коли треба посилити довіру до влади й Путіна, потрібен варіант якоїсь, бажано економної з точки зору російських громадян, але рішучої відповіді та допомоги російським громадянам, що отримали російські паспорти.

У разі якоїсь провокації з боку українських військових її можна розглядати як таку собі маленьку переможну війну, –  висловив в ефірі Справжнього часу російський політолог Микола Петров.

Тому основою майбутньої розмови мала б стати позиція РФ, яку почули Меркель і Макрон під час переговорів з Путіним, та обговорення можливої зустрічі представників України та Росії, її формат, а також основні питання.

– На мою думку, потрібно порушити три важливі питання (під час переговорів, –  Ред.). Перше –  припинення вогню, друге –  відведення важкого озброєння і військ з подальшим поступовим розведенням. І третє –  миротворча місія. Розширення місії ОБСЄ на Донбасі та залучення миротворчої місії ООН, ЄС або поліцейської місії ОБСЄ, –  висловлює думку Мусієнко.

Навіть попри те, що ми вже давно не розраховуємо на домовленості з РФ, переговорний процес на найвищому рівні потрібно активізувати, щоб запобігти подальшій ескалації та ще раз наголосити на прихильності до перемир’я та завершення війни виключно дипломатичним шляхом.

Та варто не забувати й про те, що Зеленський від самого початку президентської каденції розглядав альтернативні методи завершення війни. Якщо переговори з керівництвом РФ зазнають невдачі, то Україна може почати переговори зі своїми партнерами у цьому напрямку.

Тиск заради змін

Усім давно зрозуміло, що допоки Кремль не виконуватиме своїх зобов’язань на Донбасі, про жодне врегулювання ситуації не можна казати, адже якщо є домовленість припинити вогонь, то його мають припинити всі, а не лише українські військові.

Якщо Росія не хоче дотримуватися домовленостей самостійно, то Україна має робити все, щоб примусити її до цього.

І для цього, частково, потрібні й контакти з нашими міжнародними партнерами. Хоча переговори з Меркель і Макроном навряд чи щось вирішать у цьому питанні, було б цікаво дізнатися хоча б про перспективи нових санкцій.

Німеччина й досі зацікавлена у добудові російського Північного потоку-2, але якби вона запровадила обмеження щодо добудови газопроводу через загострення ситуації на Донбасі, то можливо й РФ пішла б на поступки.

Проте німецькі санкції не єдині, які можуть змусити Росію виконувати свої зобов’язання для врегулювання конфлікту. Євросоюз та США також могли б відіграти  роль у цьому процесі.

Нині представник Євросоюзу з іноземних справ Джозеф Борель лише підтвердив подальшу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.  Так, це позитивний сигнал, але не зрозуміло, у чому вона виражатиметься. А от зі США давно ведуть переговори про те, щоб запровадити нові санкції проти РФ.

Ми вже побачили перші кроки до цього на початку 2021 року, але нині є розуміння, цього недостатньо, щоб Росія сіла за стіл переговорів.

Росія чудово розуміє, в якому випадку західні партнери України значно розширять свої пакети санкцій. Йдеться про відкритий наступ РФ і, як наслідок, значне загострення на сході нашої держави.

Однак і Росія не має наміру сидіти склавши руки і чекати нових санкцій або тиску Заходу. Нещодавно ми побачили фейк про загибель дитини на Донбасі, нібито в результаті дії ЗСУ.

І хоча більшість українців розуміють, що це черговий виток російської пропаганди, для Росії це привід для порушення на міжнародній арені питання виконання Україною своїх зобов’язань на Донбасі.

А в найгіршому випадку –  зробити це причиною для подальшої ескалації.

– Виведення (фейку –  Ред.) на федеральний рівень, аж до прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова, може свідчити про те, що саме цю трагедію найближчим часом буде використано для створення передумов до ескалації на окупованій території…

Я цей фейк порівняв би з приводом для початку Першої світової війни… Аналогічна ситуація може виникнути і на Донбасі, тому що загибель цієї дитини дуже часто і масштабно використовуватиме російська пропаганда, щоб акцентувати увагу на тому, що “ЗСУ вбивають дітей”, потрібно з цим щось робити, –  каже військовий експерт.

Маневри та вторгнення

Можливо, ще одним питанням на порядку денному під час розмови неповного складу “норманді” стане обговорення ситуації на кордоні України з РФ.

Для нашої країни дуже важливо знати, наскільки реальною на сьогодні є перспектива вторгнення, адже в Росії й досі дотримуються пропагандистської лінії про те, що її кроки –  це відповідь на “провокації Києва та його партнерів”.

Потрібно розуміти: загроза цілком реальна. Професор Києво-Могилянської академії Тарас Кузьо вважає, що РФ може повторити грузинський сценарій 2008 року.

– Путін, найімовірніше, хоче розкласти пастку, яку він влаштував президенту Грузії Міхеілу Саакашвілі в 2008 році, коли провокації з боку Південної Осетії призвели до входження грузинських військових в сепаратистський регіон. Це дало Росії привід для військового втручання “для захисту своїх громадян”, –  висловив думку Кузьо в Atlantic Council.

Для Росії це не новий інструмент тиску, проте нині стягнення військ спостерігається не лише з території РФ.

– Ризики вторгнення є, хоча б через те, що РФ накопичує силу з півночі, сходу та півдня –  з анексованого Криму, Білорусі та своєї території. Вони підтягують тили…

Але, на мою думку, Росія нині використовує це все як спосіб тиску, щоб завадити Україні рухатися до НАТО, стримувати наші зовнішньополітичні прагнення і щоб виконати Мінські угоди так, як це бачить РФ, –  пояснює Мусієнко.


Бутусов також схиляється до думки, що найближчим часом Україні не варто очікувати повномасштабного вторгнення Росії, оскільки наша розвідка проводить хорошу роботу з моніторингу маневрів російських військ, зокрема на кордоні.

– РФ не готова до розширення зони бойових дій та їх підвищеної інтенсивності. Але обстріли на фронті можуть стати активнішими.

Це ризиковано для Росії, адже у неї менше сил на Донбасі, менше спроможності. Вона не може туди направляти регулярні війська, оскільки це матиме важкі політичні наслідки для Путіна, –  пояснює журналіст.

Але є у Росії і свій сухопутний контингент, який з одного боку не входить до складу регулярної російської армії, з іншого –  діє в інтересах держави-агресора.

І ось його використання досить небезпечне для України, адже нам важко сказати, наскільки далеко зайде Росія. Вона може як просто нарощувати обстріли, так і перейти до більш агресивної фази.

– Якщо його (російський сухопутний контингент, –  Ред.) використовувати на максимум, нинішнього потенціалу РФ достатньо для того, щоб в “гарячому” режимі проводити бойові дії.

ВКС РФ виконує розвідувальні операції в районі Таганрога з безпосереднім направленням на південний схід України, зокрема Маріуполь. Є побоювання з приводу того, що виношується план з прокладання сухопутного коридору з материкової частини РФ через Україну до окупованого Криму, –  розмірковує про ситуацію на Донбасі Коваленко.

Так, у разі чого Україна зможе дати відсіч, адже ЗСУ підготовлені набагато краще, аніж у 2014 році, однак це не означає, що не потрібно реагувати на пересування ворога.

Крім того, це неодмінно призведе до запровадження нових санкцій через невиконання РФ своїх зобов’язань згідно з Мінськими угодами та ескалацію ситуації.

Переговори Зеленського з Меркель і Макроном навряд чи сприятимуть припиненню порушень режиму перемир’я, однак можуть стати одним із перших кроків у цьому напрямку.

Необхідно відновити переговори з РФ на найвищому рівні, оскільки для нас важливо не полишати спроб зупинити вогонь на Сході України.

Звичайно ж, все залежатиме від Росії, адже Україна не раз демонструвала наміри завершити війну на Донбасі.

Проте якщо нині не вдасться домовитися з РФ, то, можливо, нашій державі доведеться шукати інші шляхи розв’язання конфлікту, про що вже давно говорить влада.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2021-04-07 18:02:54