Україна і світ

Чи заполітизований конфлікт у червоних зонах карантину і що буде далі

В Україні почала діяти нова система адаптивного карантину, згідно з якою країну поділили на чотири карантинні зони. Кожній з них відповідають свої обмеження, які має ввести місцева влада.

Та не всі вирішили потурбуватися про безпеку громадян і відмовилися вводити необхідні заходи. Йдеться про Тернопіль і Луцьк, місцева влада яких виступила проти червоного рівня карантину.

Чиновники обґрунтовують свою незгоду посилаючись на різноманітні фактори, зокрема незрозумілі критерії для послаблення протиепідемічних заходів.

Однак це може бути не єдиною причиною для “непокори”.

Факти ICTV розповідають, чому червоні зони не хочуть дотримуватися правил і чи замішана у цьому політика.

Чому місцева влада не дотримується правил

Незадовго після оголошення розподілу України на зони карантину влада Луцьку і Тернополя виступила проти того, що міста потрапили до червоної зони. Вже 31 липня міський голова Тернополя Сергій Надал висловив своє невдоволення через надання місту статусу найнебезпечнішої зони.

Особливу увагу він звернув на те, що Київ, в якому фіксували антирекорди, та Львів, в якому нібито набагато гірша ситуація, не потрапили до червоної зони.

– Так, Тернопіль не в кінці списку, але точно не в числі перших міст. Що це може для нас означати? Вони хочуть знову зупинити транспорт? Закрити торгово-розважальні центри? Закрити заклади громадського харчування? У Києві люди далі продовжать жити звичайним життям, користуватися транспортом, ходити на роботу, а тернополян уряд хоче знову закрити вдома?, – написав Надал.

3 серпня Міськрада Тернополя проголосувала проти віднесення міста до червоної зони карантину і продовжує боротися за те, щоб не виконувати відповідні карантинні обмеження.

Того ж дня до керівництва країни звернулися і депутати Міської ради Луцька, які виступали проти запровадження жорстких обмежень.

– Аналізуючи дані про захворюваність на гостру респіраторну хворобу Covid-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, чітко прослідковується те, що в сусідніх обласних центрах загальна кількість хворих за весь період, а також кількість нових випадків захворювання за останній тиждень є більшою, ніж в Луцьку. Та попри гіршу ситуацію з коронавірусом, до міст з червоним рівнем епідемічної небезпеки потрапив саме Луцьк, – йдеться у зверненні луцької Міськради.

Радник міського голови Луцька Ігор Поліщук також висловив невдоволення тим, що рішення про введення протиепідемічних заходів ухвалювалося не місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням головного санітарного лікаря. Він вважає такі дії незаконними.

Чиновники з Києва продовжують спроби взяти наше місто в карантинну блокаду.

В п‘ятницю Державною комісією ТЕБ та НС без…

Опубликовано Ihor Polishchuk Воскресенье, 2 августа 2020 г.

Попри намагання міст вийти з червоної зони, Укрзалізниця почала виконувати настанови регіональних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій і призупинила продаж квитків у Луцьк і Тернопіль.

На невдоволення відреагував міністр охорони здоров’я Максим Степанов. За його словами, у рішеннях куди і яку область відносити немає політичного підтексту. Керуються лише реальними рівнями небезпеки, які влада доводить і показує.

Політичне протистояння

Нині в Україні, та й в багатьох інших країнах світу, де вводили карантин, склалася складна ситуація через балансування епідеміологічних та економічних, соціальних, політичних інтересів. Адже країни вже не можуть жертвувати звичним ритмом життя як кілька місяців тому.

Як парадоксально це не звучало б, але це – нормальна ситуація. Влада країни намагається відстоювати протиепідемічні заходи, адже має захищати кожного громадянина, а місцева влада відображає інтереси бізнесу та певним чином захищає свої політичні амбіції.

Зрозуміло, що маленькі і середні бізнеси просто не переживуть посилення карантинних обмежень на тривалий час, тому місцева влада і намагається їх захистити.

У коментарі Фактам ICTV політолог Ігор Рейтерович заявив, що хоча виникнення цієї ситуації і було частково спричинене наближенням місцевих виборів, вона зародилася набагато раніше.

– Я вважаю, що першість у політичній мотивації усіх цих справ за центральною владою. Вона, з різних, зокрема політичних підходів ще кілька місяців тому перевела дискусію про коронавірус значною мірою у політичну площину.

Нині вона пожинає ті плоди, які були закладені кілька місяців тому. Сьогодні ми вже бачимо заяви різних політичних сил про те, що вони підтримують дії Тернополя і Луцька, – каже Рейтерович.

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко також висловлює думку, що без політичних ігор перед виборами не обійшлося.

– Мерам і депутатам міськрад в кінці жовтня йти на вибори, і вони не хочуть виглядати поганими начальниками, які вводять карантинні обмеження. Але якщо міська влада не виконуватиме загальнодержавні закони і правила, тоді у нас дуже швидко не буде єдиної країни.

І, мабуть, волинським і тернопільськім патріотам України про це варто пам’ятати. Захищаючи містечкові інтереси вони можуть зруйнувати свою країну, – пише Фесенко.

Та ці інтереси їм, частково, необхідно захищати. Протягом найжорсткішого карантину власники маленьких бізнесів казали про те, що в таких умовах вони знаходяться на межі.

Багато кому доводилося скорочувати персонал, щоб втриматися на плаву. Однак зараз і цього варіанту не залишилося.

Бізнес

І якщо не вдасться домовитися з центральною владою, то місцеве самоврядування може піти на штучне заниження статистики, щоб не потрапити в червону зону.

Крім того, великі побоювання існують через заплановане відкриття шкіл у вересні. Дослідники з Каліфорнійського університету і Лондонської школи гігієни і тропічної медицини вважають, що це неминуче призведе до збільшення випадків захворювання.

І в найгіршому випадку друга хвиля захворювання у Великій Британії буде більшою за першу приблизно в 2,3 рази. І в Україні може спостерігатися подібна ситуація.

Боячись потрапити в червону зону міста просто приховуватимуть реальний стан справ, а це нікому не допоможе.

Почути і поговорити

Перегляд карантинних зон має відбуватися щоп’ятниці і до червоної зони можуть потрапити нові регіони. І з огляду на те, як нині себе поводить влада Луцьку і Тернополя, інші міста також можуть відмовитися від дотримання обмежень.

Звичайно, на таку ситуацію не можна закривати очі, адже українці і так слабенько дотримуються мінімальних рекомендацій. А якщо і місцева влада показуватиме, що розпорядженнями щодо епідеміологічних обмежень можна нехтувати, то це стане неправильним сигналом для людей.

Можливо, для вирішення конфлікту просто не потрібно повідомляти про червоні зони в останній момент. А завчасно комунікувати з місцевою владою, детально все пояснювати, знаходити компроміс.

– На мій погляд, є сенс в проведенні наради уряду, керівників МОЗ, губернаторів, мерів обласних центрів для вироблення спільного алгоритму дій. Рішення урядової комісії по зональних карантинних обмеженнях можна розглядати як рекомендації. Але тоді місцева влада має взяти на себе повну відповідальність за епідеміологічний стан в своїх містах і регіонах, – висловлює думку Фесенко.

Карантин в Україні: чому червоні зони не вводять обмеження

Рейтерович також схильний до того, щоб з місцевою владою йшли на контакт. Можливо, навіть вирішувати схему впровадження обмежень ще до того, як будуть остаточно оголошені усі зони.

– Достатньо, щоб представники центральної влади, які займаються питаннями карантину, зустрічалися з представниками тих міст, де потрібно запроваджувати відповідні карантинні обмеження. Щоб дуже коротко збирали інформацію з перших вуст.

Потрібна просто пряма комунікація. Говорити, що згідно наших критеріїв, ви потрапляєте в червону зону, можливо у вас є інша інформація. Доходити до спільної згоди. До речі, це європейський досвід. Або місцева влада зверталася або центральна, говорили, що ми маємо певну проблему і потрібно зрозуміти, як її вирішувати. Кожен висловлював свою позиції, доходили до певного консенсусу і запроваджували відповідні обмеження, – розповідає він.

Це допоможе знайти ту золоту середину між контролем за епідеміологічною ситуацією та інтересами окремих регіонів країни. І якщо все буде гаразд, то вони можуть вийти з червоної зони вже за тиждень.

Однак якщо ситуацію не проконтролювати зараз, то у найближчому майбутньому центральна влада може зіткнутися з великими проблемами.

Є думка, що конфлікт навколо червоних зон може зіграти на руку силам, які прагнуть розколоти Україну.

Хоча ці сили є, вони навряд чи зможуть активізуватися такою мірою, щоб створити справжні проблеми. А от центральна влада може підірвати свій авторитет, якщо не звертатиме увагу на “бунт” у червоних зонах.

– Ця ситуація не призведе до певного сепаратизму або федералізації, якими часто лякають. Міста ж порушують виключно господарські питання, які пов’язані з карантином. Це призведе до подальшої дискредитації авторитету центральної влади і до дуже недбалого ставлення до карантинних обмежень, які є в Україні.

Центральна влада нині може дуже легко виправити цю ситуацію, просто не потрібно заводити конфлікт далі. Потрібно спокійно сісти за стіл переговорів і вирішити проблему, – говорить Рейтерович.

Звичайно, без політики у таких ситуаціях не обходиться, але на перший план керівництво держави має виносити безпеку людей. Тому краще шукати компроміси, а не ігнорувати проблеми.

І робити це потрібно найближчим часом, адже інші регіони, які опиняться у червоних зонах, можуть наслідувати Луцьк і Тернопіль. А це точно не покращить епідеміологічну ситуацію в країні.

Владислав Бомбела

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram



Джерело ФАКТИ. ICTV
2020-08-06 16:14:09