Україна і світ

Чи може вирубка лісів бути причиною великої повені та хто компенсує збитки

Цього тижня на Західні області сколихнуло лихо, наслідки якого, за словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, вже перевершують катастрофу 2008 року. Другий тиждень стихія вирує по обидва боки Карпат, затоплюючи будинки, руйнуючи інфраструктуру та забираючи  людські життя. Зливи прийшли з боку Західної Європи, яку вже більше тижня заливає дощами, що дісталися навіть Середземноморських країн.

Кого і де топило?

На Закарпаття вода прийшла з боку Польщі, затопивши село Кваси та смт Ясиня, що на Рахівщині. Там підтопило 70 домогосподарств та 20 підвальних приміщень. Знеструмило села Синевирська Поляна та Свобода Міжгірського району, де річка Теребля знесла п’ять електричних опор. Дощі не припинялися майже тиждень, піднявши рівень води й у річці Тиса, тож перенасичений вологою ґрунт зсунувся з місця, утворивши величезний провал на автошляху державного значення Н-09 Мукачево-Рогатин, пошкодивши його аж у п’яти місцях.

В Карпатах стихія вирувала на гірськолижний курорт Буковель. Центральними його алеями неслися потоки води, а у сусідньому Яремче від зсуву ґрунту на трасі, що веде до села Багрівець, ледь не постраждала родина із дітьми. Шокуюче відео обійшло мережі.

— Десь добу ми були заблоковані. З Буковелю не можливо було дістатися нікуди. Навколо були справжні ріки! Добре, що їжею запаслися заздалегідь, – розповідає працівник одного з готельних комплексів гірськолижного курорту Микола Дорошенко.

Найбільше жертв стихія забрала на Івано-Франківщині. Там у річку Білий Черемош злетів автомобіль із двома пасажирами, обидва загинули. У селі Дземброня літня жінка впала у бурхливий потік. Місто теж потерпало від зливи. Затопило дорогу під автомобільним мостом через річку Бистриця-Солотвинська. Діставати з води автомобілі довелося за допомогою аварійно-рятувального загону ДСНС.

На Львівщині вода прийшла аж у сім селищ. Лише у Зарічному Стрійського району затопило 100 житлових будинків і декілька кілометрів доріг. У селищі Мельнич людей рятувати доводилося за допомогою човнів. Окремі приміщення постраждали у Бориславі, Моршині та Червонограді.

  • Повінь на Львіщині
  • Повінь на Львіщині
  • Повінь на Львіщині
Чи може вирубка лісів бути причиною великої повені та хто компенсує збитки / 3 фотографии

Найбільша загроза можливої катастрофи  досі зберігається на Буковині. У Чернівецькій області річка Черемош лютувала так сильно, що знесла дві дамби N5 та N21 і, якщо зливи на цій ділянці триватимуть і не втримаються ще декілька дамб, є загроза підтоплення міста Вижниця, що йде далі за течією. У Чернівцях же затопило Калинівський ринок, а влада попереджала мешканців бути готовими до евакуації.

Загалом, зруйновано 550 км автодоріг, 1 850 метрів берегоукріплень та 230 мостів, порушено транспортне сполучення із 34 населеними пунктами. Про це відзвітував Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, здійснивши обліт затоплених територій разом із прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем, головою ДСНС Миколою Чечоткіним та командувачем Національної гвардії Миколою Баланом. Відрізаним від цивілізації селам довелося доставляти продукти гелікоптером.

Як і хто компенсує збитки?

Скільки втратила Україна? Доки стихія у розпалі, підраховувати зарано. Спочатку паводку потрібно присвоїти статус надзвичайної ситуації регіонального або загально державного рівня. Це рішення дасть підставу Кабінету Міністрів виділити кошти для ліквідації наслідків стихії з резервного фонду бюджету кожній окремій  області, що самостійно прораховуватиме свої збитки.

Для порівняння, минулого року лише на Закарпатті за два дні випала місячна норма опадів. Затопило декілька селищ, прорвало дамбу, пошкодило міст. Та й це влетіло державі у чималі збитки: 100 млн грн водному господарству та близько 50 млн – сільському. І це лише в одному регіоні!

Проте у 2008 році руйнування були набагато масштабнішими. Трагедії присвоїли статус стихійного лиха. На ліквідацію його наслідків лише Івано-Франківській області з державного та місцевого бюджетів, а також благодійних внесків, було виділено за тим курсом майже $55 млн. Але тоді ці шалені кошти не допомогли повністю відновити інфраструктурні збитки і Рахункова палата офіційно відзвітувала:

— Не було визначено пріоритетних об’єктів для завершення будівництва та реконструкції, тож кошти держбюджету було розпорошено. Як наслідок, станом на початок 2009 року не завершено розпочатих робіт на 1,4 тис. об’єктах комунальної власності.

Цей невдалий досвід треба враховувати, поновлюючи інфраструктуру після цьогорічної катастрофи.

Чи може вирубка лісів бути причиною лиха?

Вирубку лісів називають основною причиною того, що вода топить населені пункти. Але чи все так просто? Дерева своїм корінням дійсно тримають насичений вологою ґрунт, не дають йому сходити разом із зсувами землі із гірських схилів до низин. Саме це трапилося на дорозі у Яремче, а потоки води, що дістаються населених пунктів, за словами екологів, могли би бути значно меншими.

— Чим крутіші схили біля населених пунктів – тим рослинність там важливіша, бо коренева система акумулює та абсорбує вологу. Цьогоріч значний період було сухо, після чого на ґрунт вилилася місячна норма води, – це той випадок, коли природна екосистема могла би її втримати, – стверджує еколог Анна Данилюк.

Але негативних факторів, що все частіше призводять до потопів, значно більше. Один з них – глобальне потепління. Через те, що процеси прискорилися, повені стали набагато потужнішими ніж у минулі роки. За два дні на невеликій площі в Україні може випасти місячна або навіть двомісячна норма опадів. Такої кількості води не витримає жодна інфраструктура, яка будувалася для інших умов використання.

— Останні роки  температура на Закарпатті значно підвищилася, через що у повітрі збільшується вміст вологи. Як наслідок – активізація зливових процесів, граду і гроз.  Хребти  Карпатських гір розташовані на шляху вологих повітряних мас з Атлантики й активно впливають на них, кількість опадів за 24 години може перевищувати 2-3 місячну норму, – каже завідувач відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС і НАНУ Віра Балабух.

Через те, що вода йде донизу інтенсивніше, вона несе з собою коріння і частини дерев, засмічуючи дамби, які часто і без того частково вже пройшли вік експлуатації. Їх прориває і вони затоплюють населені пункти.

Щорічно так стається у Виноградівському районі на Закарпатті. Річка Боржава, поруч з селищем Великі Ком’яти, під час повеней прориває греблю і топить гектари сільськогосподарських угідь і теплиць, знищуючи урожай. Це триває з десяток років, тож місцеві звикли.

— Ми щорічно несемо втрати, бо теплиці заливає наполовину, а за дощами йде спека. Для розсади це – просто смерть. Після такого відновлюється лише 10% від того, що садили, – жаліється місцевий фермер села Великі Ком’яти Василь Степовий.

Іще один негативний фактор, що накладається на інші, – забудова заплавів річок – місць, які можуть бути заповнені водою під час рясного дощу.

Як змінити ситуацію?

Екологи наголошують, що Карпати треба засаджувати лісами і надолужити втрачене з урахуванням того, що вирубують їх набагато швидше, аніж росте новий ліс. За незаконні вирубки покарання має бути не лише грошове, а й кримінальне, бо зараз це є ланцюгом, що призводить до масштабних втрат не лише об’єктів інфраструктури, а й людських життів.

Також ретельніше треба обирати ділянки для нового будівництва. Зони з імовірною вірогідністю затоплення слід позначити червоним. Люди, яким виділяють ділянку, мають бути проінформовані про можливість стихійних лих через гірські річки поруч. Також необхідно ретельніше слідкувати за старою інфраструктурою, бо якщо не підійти до проблеми комплексно, з роками регіон може заливати набагато масштабніше.

Катерина Павловська

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Джерело ФАКТИ. ICTV

Теги
Close