Чи маю я право на зміну пенсії по втраті годувальника, який вважається зниклим безвісти: консультація юриста

Наша постійна рубрика: задай питання юристу

До редакції MYNIZHYN.com неодноразово звертаються читачі з різними питаннями, які хотіли б уточнити у юриста: спадщину під час війни, кредити, відстрочка від призову на військову службу, сімейні справи, тощо.

До прикладу – ось одне із них: Чи маю я право на зміну пенсії по втраті годувальника, який вважається зниклим безвісти? Це мій син – військовий. Зник під час виконання бойового завдання. Я – багатодітна мати. На пенсії.

Раніше ми писали: Відстрочка від призову багатодітним: консультація юриста

Дане питання коментує кандидат юридичних наук, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, доцент – Марина Ларченко

фахівець з кібербезпеки і професійно займаюсь кіберзахистом і цифровою криміналістикою.

Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», зниклою безвісти особою визнається громадянин, місце перебування якого невідоме у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, та який офіційно не визнаний загиблим.

Згідно ст. 4 Закону, набуття правового статусу особи, що зникла безвісти за особливих обставин, відбувається з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.

Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Чи можна вважати факт зникнення безвісти годувальника таким, що дає право на пенсію у зв’язку з його втратою? Так, можна, але за певних умов.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»:

1. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у ч. 2 статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім’ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, – незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

2. Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.Реклама:

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

3. До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

4. Усиновлені діти мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

5. Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

6. Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

7. Положення цього Закону, що стосуються сім’ї померлого, відповідно поширюються і на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Таким чином, у разі зникнення безвісти годувальника, особи, які мають на нього право, можуть звернутись за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Підставою для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника за зниклою безвісти особою може бути рішення суду про визнання безвісно відсутнім.

Для зʼясування покрокового алгоритму дій у кожному конкретному випадку необхідно звернутись до Пенсійного фонду. Загалом, пенсія у зв’язку з втратою годувальника для одного непрацездатного члена сім’ї становить не менше 100% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (на 2025 рік – уточнюється щоквартально). Отримання пенсії (наприклад, за віком або як багатодітної матері) не виключає можливості звернення за перерахунком або переходом на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо вона є більш вигідною. Це закріплено в ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» – одержувач пенсії має право перейти з одного виду пенсії на інший за наявності права.

Також у членів сім’ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Раніше ми писали: Питання – відповідь: борги під час війни після смерті людини