Новини Чернігова

Чернігівець відвідав Антарктиду на яхті

Чернігівець відвідав Антарктиду на яхті

Антарктиду активно відвідують туристи, а возять їх туди не лише на потужних лайнерах, а й на невеликих яхтах. Наприкінці січня цього року світ відзначав 200-річчя відкриття найпівденнішого, найхолоднішого і найдивовижнішого континенту нашої планети – Антарктиди.

Першим жителем Чернігівщини, який відвідав Антарктиду на яхті, став досвідчений фахівець зі спортивного туризму, один із засновників і командор Чернігівського яхт-клубу Владислав Кириченко.

МОЄ СЕРЦЕ

На яхту «MonCoeur», що в перекладі з французької означає «Моє серце», Влад потрапив завдяки активному заняттю яхтингом і набутому в морях-океанах досвіду ходіння під вітрилами. Палке бажання чернігівського командора відвідати Антарктику сприяло тому, що його «взяли на олівець» у туристичній компанії «PaganelStudio», яка з 2014 року організовує полярні яхтові експедиції, а через рік запросили у плавання на посаді матроса.

Яхта «MonCoeur» – двомачтовевітрильно-моторне судно льодового класу розміром 20х5,4 м. Вона гарна, міцна, утеплена й пристосована для експедицій в арктичних умовах. Належить громадянину України, але прописана в ризькому порту і ходить під латвійським прапором. Возить туристів у Гренландію та Антарктику в пору, коли там літо. У міжсезоння яхту переганяють із північної півкулі в південну і навпаки. За рік вона проходить 20-25 тисяч миль, що еквівалентно навколосвітній подорожі.

У складі експедиції, до якої входив Кириченко, було 12 осіб: 4 члени екіпажу (капітан, старпом і два матроси) та 8 туристів. Капітан – суперлегендарна, як зазначив мандрівник, особистість у світі яхтингу Микола Літау. Свого часу він першим у світі пройшов під вітрилами Північний морський шлях, за що в Лондоні отримав орден «За мистецтво мореплавання».

Чернігівець відвідав Антарктиду на яхті

Робота команди «MonCoeur» полягала в тому, щоб за три з половиною місяці звозити в Антарктику й привезти назад три туристичні групи. Тривалість одного туру становила 21 день.

Стартували експедиції зі столиці провінції Вогняна Земля, найпівденнішого у світі великого міста Ушуайя (Аргентина).

«Ушуайя – це, як кажуть місцеві жителі, «дель фін дельмундо» – кінець світу. Місто дуже гарне, це – ворота в Антарктику. Всі експедиції туди і величезні круїзні лайнери з туристами йдуть з Ушуайі», – розповідає Владислав.

ШІСТЬ ДРЕЙКІВ

Найскладнішим для проходження і найнебезпечнішим місцем на маршруті суден, що ідуть в Антарктику, є протока Дрейка між Південною Америкою і Антарктидою (а точніше – прилеглою до неї групою Південних Шетландських островів). Довжина протоки – 400 км, ширина у найвужчому місці – 820 км, і для моряків її проходження є найсуворішим випробуванням. Там дуже часто дмуть ураганні вітри, вирують шторми, тонуть кораблі і губляться літаки. Тому торговий флот там уже не ходить.

Мис Горн, протока Дрейка

«Протоку Дрейка наша команда проходила 6 разів. Для моряка це – одне з найстрашніших місць. Але нам пощастило: найбільшим був семибальний шторм. Посередині протоки проходить так звана лінія конвергенції. Це умовна лінія, яка поділяє води Тихого й Атлантичного океанів. Ти йдеш і це бачиш. Тут вода – 6-7°, і раптом – хоп, і вже плюс 1°. Тому там постійно великі хвилі, навіть якщо штиль умовний», – зазначає яхтсмен.

За його словами, для «непрокачаних» туристів проходження Дрейка було справжнім жахом. У перші дні їх дуже нудило, а це, як відомо, – відчуття не з приємних. А коли пройшли протоку, то почали рахувати дні до «наступного Дрейка» на зворотному шляху. Про емоції туристів, які за тур заплатили великі гроші (близько 8 тис. євро), Влад розповідає досить кумедно.

«Коли ми досягли Південних Шетландських островів, де вже немає хвиль, туристи почали рахувати дні до наступного Дрейка: «Так, залишилось 11 днів…». Назавтра захоплено кричать: «Ох, дивіться, кити, кити!» – й одразу згадують: «До Дрейка – 10 днів». Іншим разом: «Ой-ой, пінгвінчики! Що, завтра Дрейк? Ми не готові»…

В Антарктиді екіпаж яхти «MonCoeur» за один рейс перебував 12-13 днів, решта 8 – це був Дрейк!!! Хоча за спокійної погоди протока – чудове місце для спостережень за морськими тваринами і птахами.

Чернігівець відвідав Антарктиду на яхті

ІНШИЙ СВІТ

Туристи, які ходили на яхті «MonCoeur», не були моряками й, готуючись до туру в Антарктиду, підписували договори з попередженням про можливі труднощі та небезпеки під час плавання. Тому жодних істерик із приводу відсутності телефонного зв’язку та інтернету на судні не було.

У дні одноманітного плавання люди знаходили собі різні заняття. Одна група передивилася всі сезони серіалу «Ігри престолів», інша грала в «Мафію» та інтелектуальні ігри. Діти (дівчатка 10 і 12 років), які були в одному з походів, робили уроки – виконували домашні завдання з української та математики. Туристка-художниця малювала побачене в океані, хтось знімав відео чи насолоджувався спокоєм… Усі ці заняття час від часу переривалися радістю споглядання горбатих китів, а також островів та айсбергів. Дні виходу на берег були заповнені екскурсіями, оглядом пам’яток і цікавинок, контактуванням із дикою фауною.

А її представників там – безліч: морські леви, котики й леопарди, малі й великі птахи. І, звісно, пінгвіни різних видів, які зовсім не бояться людей. Туристам заселфитися з ними – щастя.

В Антарктиді, куди екіпаж яхти висаджувався за програмою туру, погода була прекрасною – плюс 12-15 градусів.

ТУРОБ’ЄКТИ Й ВИТРИВАЛІ АНГЛІЙСЬКІ ЛЕДІ

Туристичних локацій в Антарктиці для мандрівників є чимало. Вони розміщені на прилеглих до Антарктиди островах. Це старі китобійні судна, діжки для китового жиру, могили дослідників чи китобоїв, колишні й теперішні полярні станції.

«Острів Десепшн – це діючий вулкан у затонулій кальдері, в яку вільно заходять кораблі. З 1944 року там існувала англійська база. Її та ще одну – Порт Локрой – англійці збудували під час операції «Табарин» у роки Другої світової війни. Пізніше, коли вулкан прокинувся, люди зібрались і поїхали, а лава знесла станцію майже повністю. Сьогодні там можна побачити, що від неї залишилось. Крім того, в багатьох місцях на поверхню виходять теплі джерела з температурою води плюс 70° – можна ноги помити», – жартує Владислав Кириченко.

Чернігівець відвідав Антарктиду на яхті

Ще одне цікаве і популярне серед туристів місце – Порт Локрой на острові Гуд’є. До 1962 р. там розміщувалися британська антарктична станція і база китобійних суден, які пізніше закрили. У 1996 р. англійці відремонтували споруди й відкрили в них музей і єдине на весь Антарктичний півострів поштове відділення – найпівденніше у світі. Туристи можуть звідти відправити листівку чи поставити сувенірний штамп у паспорт.

Обслуговують музей і пошту чотири волонтерки з Великої Британії. Щоб потрапити сюди, жінки пройшли величезний відбір – 300 людей на одне місце. Що цікаво, зазначає Владислав, що в них немає ні газу, ні гарячої води, ніякої можливості приготувати собі їжу. Харчуються вони сухими сумішами та консервами. Щойно до острова приходить теплохід – волонтерки йдуть туди купатися та пити чай-каву. Так і живуть на острові 5 місяців.

Відвідини Антарктиди суворо обмежені. З усього світу туди ходить лише з десяток яхт. Певні обмеження стосуються і великих теплоходів. Якщо на судні 500 осіб – в Антарктику його взагалі не пускають. Якщо до 500 – воно може стати лише в одному місці. Якщо до 200 – причалити дозволяється у п’яти місцях, але висаджуватись на берег одночасно можуть лише 100 осіб. Тому яхтові походи в ті краї – найзручніші. Бо швартуєшся, де і коли хочеш.

За три з половиною місяці на яхті «MonCoeur» Влад Кириченко пройшов морями-океанами 6,5 тис. миль. Його вірним супутником усю дорогу залишався іграшковий ведмедик Паддінгтон, за версією відомого мультсеріалу – уродженець Чилі. На своїй батьківщині, каже мандрівник, він уже побував, а тепер йому треба дістатися Англії…

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Наталія Потапчук, Чернігів (Укрінформ)

30.03.2020
Джерело: ЧЕLINE. Новини Чернігова

Close