14 вересня на Красній площі в Чернігові зібралися люди, щоб нагадати про своїх рідних, які вже понад 2,5 роки перебувають у полоні. Це родичі та близькі нацгвардійців, які 24 лютого 2022 року несли службу на Чорнобильській АЕС і потрапили до російського полону. Інформацію про полонених вони здебільшого отримують від тих, хто вже повернувся додому, пише Суспільне Чернігів.

Олена Скуратовська, дружина одного з нацгвардійців, поділилася своїми переживаннями: “У мене сьогодні взагалі особливий день — десята річниця весілля у нас сьогодні. Отак ми святкуємо”. Вона зізнається, що з того часу, як її чоловік пішов на службу на ЧАЕС, не отримала жодної звістки від нього. “Майже нічого, тільки від обміняних. Від хлопців, які разом були десь в камері. Стан у хлопців дуже тяжкий, вони всі ледь тримаються”, — додає вона.

Фото: Олена Скуратовська. Джерело: Суспільне Чернігів

Тамара Адруг та її чоловік чекають на повернення свого сина Сергія. Вони отримали лише один лист від нього в серпні 2022 року. “Там було написано лише два слова: «Жив. Здоров». Все. Потім зовсім нічого ми не знали. І ось нарешті у 2024 році від звільнених ми почули, що наш син був разом з ними в одній камері”. У червні 2024 року вона дізналася, що син перебував у Білгородській області: “Наших хлопчиків готували на обмін, їх довезли до кордону, але з якоїсь причини їх повернули назад, і зараз ми не знаємо, де знаходиться наш син”.

Фото: Тамара Адруг. Джерело: Суспільне ЧернігівРеклама:

Антоніна Іващенко чекає на повернення свого чоловіка з полону. Вона розповідає, що пише йому листи, але він їх не отримує. “Хлопці чекають на наші листи. Ми пишемо їм через МКЧХ, але ми не знаємо, чому їм ті листи не віддають. Я писала листи, але чоловік жодного мого листа не отримав. За ці роки був один лист: «Жив. Здоров». І в кінці листопада був дзвінок від нього. Розмовляли по відеозв’язку. Хлопці зморені, втомлені”, — розповідає вона.

Фото: Антоніна Іващенко. Джерело: Суспільне Чернігів

На акцію прийшов також ветеран з позивним “Сєвєр”, який прийшов підтримати родичів полонених: “Це мій прямий обов’язок. Як за моїх побратимів, так і за усіх інших — бути тут. Я впевнений, що мій обов’язок як ветерана, як громадянина цієї країни, долучатись до акцій, підтримувати свою націю, свій народ, своїх побратимів”.

Фото: “Сєвер”. Джерело: Суспільне Чернігів

Варто зазначити, що 13 та 14 вересня Україна змогла повернути з російського полону 152 українських захисників, серед яких двоє нацгвардійців, що перебували на ЧАЕС. За словами Ірини Кигим, матері одного з них, на сьогодні у полоні залишаються ще 76 захисників ЧАЕС.

Як повідомляв MYNIZHYN, російські військовополонені в Україні вже не мають права дзвонити рідним в Росію, однак можуть писати листи.