Будівельні матеріали м.Ніжин Будівельні матеріали м.Ніжин
Новини Чернігова

Чекають на доньку: на Чернігівщині 12-річна школярка завагітніла від 17-річного хлопця

Чекають на доньку: на Чернігівщині 12-річна школярка завагітніла від 17-річного хлопця

Наталії Дядьквій з Дроздівки, що на Куликівщині, 12 років. Проте виглядає вона на п’ятнадцять. Можливо, вагітність додала дорослості.

«Апетит у мене ого-го. їм усе, та найбільше хочеться фруктів і томатного соку. Як він закінчиться, а магазини вже закриті, можу і томатної пасти з водою наколотити. Серьожа не жаліє на нас грошей. Вже 24 тижні. Гінекологи прогнозують пологи на 6 жовтня. Ми з мамою вже їздили до Чернігова у пологовий будинок. Я себе налаштовую, що все буде добре», – каже дівчинка.

«А інакше і бути не може, зая», — обнімає кохану за плечі 17-річний Сергій Коцюба.

Ці двоє живуть у своїх почуттях і переживаннях.

«Якщо, не дай Бог, Сергія посадять, я не переживу», — зітхає Наташа.

Побоювання її небезпідставні. Адже нині поліція відносно Сергія розслідує кримінальне провадження за частиною 4 статті 152 Кримінального кодексу. Його підозрюють у згвалтуванні малолітньої. І загрожує юнакові від 8 до 15 років тюрми. Хоча пара стверджує, що секс у них був за згодою. Правоохоронці вважають: Сергій знав, що їй 12 років, скористався тим, що малолітня не усвідомлювала наслідки. І тому не має значення, була згода чи ні.

Хлопець боїться тюрми. Адже він чув, що на зоні тих, хто засуджений за згвалтування, теж гвалтують, знущаються над такими в’язнями. А нерідко і вбивають. Або самі «опущені» не витримують наруги і скоюють самогубство.

Неповнолітні не знали б одне одного, якби не любов дорослих, що звела дві родини з Черкаської та Чернігівської областей. Через інтернет рідний дядько (батьків брат, він же хрещений Сергія) 34-річний Олексій Коцюба познайомився з матір'ю Наташі 30-річною Людмилою Дядьковою.

«Вдова, багатодітна, ну й що. Якщо ти любиш жінку, то маєш прийняти і її дітей, і старатися стати їм батьком. Я мав і раніше стосунки з різними жінками, дітей не було, — сідає на лавку під будинком Олексій.—А тепер у мене їх четверо: Наталії — 12, Танюші — 7, Любочці — 4 і Колі — 2. Тепер нас в одній хаті дев'ять душ. Люда з дітьми, я з племінником і мої батьки-пенсіонери. У Дроздівці ми з весни. Взяли хату на виплату. Ми з племінником пасемо худобу у фермера. Дружина в декреті. Доглядає і за малими, і за старими. Ми поки що живемо в цивільному шлюбі», – каже чоловік.

«Миколаївно, вітаю, ви станете бабусею у 30 років, сказав гінеколог. У доні паніка: «Я піду на аборт, тільки на аборт». А лікар каже: «Я вас попереджаю, що під час аборту з її гінекологічними ускладненнями вишкребуть не тільки плід, а й видалять матку». Та у мене й на думці аборту не було», – розповідає мати Наталії.

«Кричати на Нату не стала. Бо що вже зміниш — це перше, а по-друге, підлітки такі вразливі. Тільки якийсь стрес, і вже суїцид. Я б собі ніколи не простила дві загублені душі. На той час я найбільше боялася, що соціальні служби, як тільки дізнаються про вагітність, відберуть всіх чотирьох дітей. У мене і так зі службою були напружені стосунки. Адже ми вже перебували на обліку. Натрапили в інтернеті на оголошення, що до Дроздівки запрошують молоді сім’ї з дітьми, аби не закрили школу. Ми винайняли машину, перевезли меблі, речі. Так у кінці березня опинилися у Дроздівці. Оскільки родина багатодітна, за кілька днів приїхали співробітники соціальної служби з Куликівки. Від них я вагітність доньки приховувати не стала. Звісно, вони не могли не поставити до відома поліцію. Сергія забрали, допитували. І Наташу теж. Ні я, ні вона заяви на нього не писали. Вини з себе я не знімаю. Визнаю, не догледіла. А мати Сергія тільки мене у всьому винуватить. До неї не доходить, що цим вона ще й сина свого топить. Я ж їх не раз обох питала: «Між вами щось є?» Заперечували», – далі розповіла жінка.

«Я ж тоді не знав, що їй 12. 31 липня мені мине 18 років. І я маю право дитину записати на себе. А щодо шлюбу, то до 16 років Наташі не можна виходити заміж. Уже було два УЗД. Нам сказали, що дівчинка здорова. Ми вже їй і ім’я обрали — Поліна», – каже Сергій.

На питання, а як же школа, 12-річна дівчинка відповіла так:

«Я буду продовжувати навчання вдома, поки мала підросте. Це буде десь з пів року. А потім лишатиму доньку на маму і йтиму на уроки. Довчитися обов'язково треба».

Коли Наташа народить, в хаті буде десятеро людей. Тому мати і вітчим збирають гроші на окреме житло. А слідство триває.

Автор – Валентина Остерська, «Вісник Ч» №26

Джерело – Gorod.cn.ua

Джерело ВИСОКИЙ ВАЛ
05.07.2021

Залишити відповідь