CAESAR, «Богдана» та HIMARS: як артилеристи ДШВ полюють на ворожі цілі та маневрують між позиціями на Донеччині
На Покровському та Костянтинівському напрямках артилерія ДШВ поєднує різні системи й дрони, щоб бити по ворогу та стримувати його просування.
Про це в ефірі Суспільного розповів командир другого самохідного артилерійського дивізіону 147-ї окремої артилерійської бригади 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Ярослав Мазур.
За його словами, противник постійно шукає можливості для просування на Покровському та Костянтинівському напрямках.
«Противник постійно шукає можливості для пересування, намагається діяти невеликими групами, проникати, скажімо так, в нашу оборону для просочування і закріплення», — розповів десантник.
Водночас методи російських військ на цих напрямках можуть відрізнятися залежно від ситуації, однак їхня мета залишається схожою — проникнути повз українську оборону та закріпитися.
Основним завданням артилеристів військовий називає своєчасну підтримку підрозділів, які безпосередньо тримають оборону, ураження ворожих цілей та недопущення розвитку противником свого успіху.
Командир наголосив, що сучасна артилерія — це вже не лише гармати.
«Ми зараз поєднуємо максимально різні артилерійські системи та безпілотні технології, щоб це все приносило максимальний результат і завдавання головного ураження противнику», — зазначив він.
Погода впливає на всіх
Однією з перешкод для роботи артилерії стає осіння погода. Через дощі польові дороги розмиває, а важкі гармати не завжди можуть без проблем дістатися до вогневих позицій. Тому військовим доводиться шукати альтернативні маршрути або використовувати ланцюги на колесах.
Водночас негода може ускладнювати роботу російських безпілотників. За словами Ярослава Мазура, сильний вітер і дощ створюють проблеми як для FPV-дронів на радіокеруванні та оптоволокні, так і для розвідувальних БПЛА.
Додатковою перешкодою для ворожих дронів є українські перехоплювачі.
За сприятливої для противника сонячної погоди російським безпілотникам легше діставатися районів роботи української артилерії. Тому військові використовують так звані віконця, коли загроза для гармат та особового складу мінімальна.
Артилерійські розрахунки також регулярно змінюють позиції.
«Переміщуємо гармати з одної позиції на іншу, там відпрацювали там, переїхали, щоб не бути постійно в одному районі і не попадати під ворожі дрони-розвідники», — зазначив командир.
У бригаді поєднують різні артилерійські системи та БПЛА
За словами військового, на озброєнні бригади є французькі самохідні артилерійські установки CAESAR, українські причіпні гармати «Богдана», M142 HIMARS та БМ-21 «Град».
Він також порівняв особливості експлуатації різних систем. Зокрема, несправність датчиків, кабелів чи інших технічних компонентів може зупинити роботу CAESAR.
В той час як для «Богдани» критичними переважно є фізичні пошкодження, які безпосередньо унеможливлюють роботу гармати.
Важливу роль у роботі дивізіону відіграють пілоти розвідувальних БПЛА. Вони можуть працювати в інтересах підрозділів, які підтримує артилерія, виявляти противника та передавати його координати.
Після отримання інформації артилеристи перевіряють повітряну обстановку, оцінюють можливість безпечно працювати з позиції та визначають, чи дозволяють наявні боєприпаси уразити ціль.
Якщо всі умови складаються, розрахунок відкриває вогонь, а безпілотні системи допомагають контролювати результат ураження.
