Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Битва за Донбас. Чому Україна переможе?

Володимир Зеленський оголосив про початок битви за Донбас 18 квітня. З тих пір війська окупантів ведуть, що називається, розвідку боєм – шукають слабкі місця в українській обороні на всій лінії фронту за допомогою інтенсивних обстрілів.

На думку західних розвідок, до повномасштабного наступу росіяни можуть перейти вже на цьому тижні. Їхнє завдання – оточення українських сил в зоні ООС та вихід на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей.

Пропаганда очікує від того, що колись необачно називали «другою армією світу», якихось результатів до 9 травня – сакральної дати для Кремля. Але, схоже, окупантам знову доведеться підкоригувати «плани» вже постфактум.

Проблеми з людьми і технікою

За оцінками західних розвідок, росіяни зібрали на Донбасі угруповання у приблизно 80-90 тис. солдатів. Туди перекинули всіх, хто залишився після поразки у битві за Київ.

Але російська армія продовжує страждати від неукомплектованості особовим складом, особливо в піхоті. Строковиків на війну доводиться відправляти не від хорошого життя. Росія не проводить загальну мобілізацію, укладати контракти на вірну смерть в Україні росіяни теж не поспішають, тому людей доводиться збирати на тимчасово окупованих українських територія або по всьому світу за допомогою ПВК Вагнер.

Підготовка у таких вояк відповідна – вони просто відіграють роль гарматного м’яса. В «ЛДНР» чоловіки вже, схоже, закінчилися, тим більше на першу лінію фронту їх відправляли навіть без мінімального обмундирування. Під Попасною Луганської області ЗСУ знищили загін лівійців та сирійців.

Американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ISW) відзначає, що «російські сили не зробили оперативної паузи, яка, мабуть, була необхідною для відновлення та належного введення пошкоджених частин, виведених із північного сходу України».

Додайте до цього ще й низький моральний дух загарбників, які бачать власні шалені втрати, неадекватні накази командування брати укріплені міста до певних дат і вже масово починають відмовлятися воювати. В сумі все це може призвести до найнесподіваніших наслідків.

Моє відчуття таке, що Путін залишиться без армії, – констатує український військовий експерт Микола Сунгуровський.

На оголошення мобілізації російський диктатор навряд чи наважиться, адже це повністю зруйнує вибудуваний ним суспільний договір всередині країни – безпека і холодильник в обмін на права і свободи. Та й росіяни більші великодержавці та імперіалісти біля власних телевізорів, ніж на передній лінії фронту.

Схожа ситуація і з російською технікою. Її в країні багато, але вона застаріла, доводиться розконсервовувати ще радянські запаси, адже найновіші моделі вже успішно утилізовані ЗСУ.

– Російська Федерація має великі проблеми з мобілізацією і зосередженням техніки. Адже тієї техніки, яку РФ вдалося нашкребти у військових частинах, замало для створення ударного кулака. Використовується техніка тривалого зберігання, що була на консервації. І для Росії її якість далеко не найкраща. Це великі проблеми. За різними оцінками, на багатьох танках там немає двигунів, акумуляторних батарей, тому що крадуть, щось виходить з ладу тощо, – зазначає Сунгуровський.

На думку австрійського військового аналітика Тома Купера, у росіян залишилося сил на кілька тижнів інтенсивних боїв.

– Безперечно, вони можуть продовжити до кінця травня. Тоді досягнуть критичної точки зі спорядження і техніки. Вони ще мають величезний стратегічний запас застарілої зброї. Наприклад, зараз вони використовують танки Т-90 і Т-80 або модернізовані версії Т-72. До кінця травня їм доведеться замінити сучасні танки застарілими. Застарілі машини дуже вразливі на полі бою, а це означає, що вони втрачатимуть їх набагато швидше. Це стосується й артилерії та БТР, – відзначає Купер.

Проблеми з географією

І в такому стані росіяни збираються штурмувати найбільш укріплені українські позиції, де ЗСУ 8 років вибудовували лінію оборони.

Окупанти планують завдати зустрічних ударів з плацдарму в районі Ізюма Харківської області та Гуляйполя Запорізької області. Однак, щоб реалізувати подібну окупацію українських територій, росіянам потрібно пройти 120 км, уникаючи контратак ЗСУ по флангах. Сил на таку операцію у загарбників, на думку експертів, просто немає.

Під час битви за Київ російська армія страждала від величезних проблем з логістикою, ланцюги якої українська армія обривала за допомогою власних ударів.

Близькість Донбасу до території РФ мала б цю проблему нівелювати. Натомість ми вже бачили пожежі на нафтобазах в Бєлгороді і Брянську та зруйновану залізницю в тому ж Брянську. Тож логістичні проблеми теж нікуди не подінуться.

Захід на боці України

Інший можливий напрям російської атаки на Донбасі – роздробити фронт на так звані малі котли. Але це гра в довгу, гра на виснаження, в якій у РФ навряд чи буде перевага.

Американський політолог, колишній радник у Держдепі США Еліот Коен вважає, що інтенсивні битви, на кшталт тієї, що почалася на Донбасі, в якомусь сенсі є змаганням у тому, хто довше протримається до того, як його армія «колапсує».

– Для того, щоб російська армія «колапсувала» раніше, українські війська повинні бути здатні завдавати їй значно більших втрат, ніж зазнають вони самі, – зазначає Еліот.

Завдавати таких втрат стало набагато легше з посиленням іноземної військової допомоги ЗСУ. Захід нарешті повірив у можливість України перемогти у цій війні і розпочав інтенсивне постачання важкого наступального озброєння.

– Справді, за останні два тижні динаміка взаємин європейських країн та США до форм та способів постачання військової техніки змінилася. Зараз ми говоримо про засоби ураження, розвідки, які раніше не постачалися в Україну.

Тобто спектр озброєнь справді збільшився, і темпи постачання прискорилися. Звичайно, навряд чи Росія очікувала, що буде така єдина позиція країн НАТО та США щодо надання допомоги Україні. Але фраза європейських лідерів про те, що Україна не може у цій війні програти, каже, що ми можемо сподіватися на таку допомогу і надалі, – зазначає військовий експерт Сергій Згурець.

За словами високопоставленого представника Пентагону, українські війська вже мають на фронті більше танків, ніж росіяни.

Росія має перевагу в повітрі, але завдяки західним системам ППО росіяни чи не кожного дня втрачають бойові літаки, значно обмежуючи радіус їхнього застосування.

Щодо ракет, то за даними розслідувачів з Bellingcat, у Росії залишається «приблизно 30% того, з чим вони розпочали війну».

– Я не бачу позитивних для Путіна перспектив битви за Донбас. Як історику, вона мені найбільше нагадує Курську дугу 1943 року. Тільки російська армія, що перейшла після поразки на Півночі України в наступ на Донбасі, подібна до Вермахту після Московської битви і Сталінграда. Це її останній наступ. Тоді теж німецькі генерали спробували взяти в кліщі угруповання Червоної армії під Курськом, а вийшло по-іншому і через півтора року закінчилося в самій Німеччині. У цій війні час йде швидше, – зазначає російський історик Андрій Зубов.

Щодо можливостей Росії витримати війну в довгу, у Зубова теж невтішні для Кремля прогнози.

– Ресурсів Росії, що перебуває під санкціями, самотньої у своїй агресії, не вистачить на якусь довгу війну. А ось у найрозвинутіших країн світу вистачить ресурсів для підтримки України — і військових, і фінансових, і дипломатичних. Я не бачу у російської агресії в Україні жодних позитивних для Путіна перспектив. Жодних, – підкреслює історик.

Зрозуміло, що просто так з України швидко російські солдати не підуть, продовжуючи вмирати заради хворих фантазій свого керівництва. Але все, на що здатна Росія – це руйнування інфраструктури, невибіркові обстріли та залякування мирного населення. Одним словом, тероризм. Який рано чи пізно буде покараний.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-04-27 11:28:22

Магазин Автозапчастин м.Ніжин