“Був дуже тяжко поранений мій механік-водій, який помер на місці…”

Потім маневрували та зайняли рубіж на іншому напрямку, де безпосередньо і зіткнулися з ворогом у бою. Ірина згадує, що противник їхав колоною на дуже великій швидкості. 

“Ми займали позиції у лісосмузі. Здається, я бачила очі того чоловіка, який косив нас з крупнокаліберного кулемету. Ці очі, напевно, я запам’ятаю до кінця своїх днів”, – згадує дівчина.

А ще Ірина згадує масштабний артилерійський обстріл, коли постраждав екіпаж захисниці. Під час обстрілу був дуже тяжко поранений її механік-водій, який помер на місці. Оператор-навідник був поранений.  Він живий і зараз все з ним добре.

Вона весь час оборони Чернігова була зі своїм екіпажем. Інколи брала на себе роль оператора-навідника, адже досвід уже був: дівчина у військовій частині ОК “Північ” служить з 2019 року. В армії ж – з 2017-го.

“Вірити, звичайно, не хотілося, що все це почалося. Але ми були готові. Усі проявили себе хоробро. Ми не маємо відступити ні в якому разі, бо ми – вдома. У нас хоробрі люди, вони зупиняють ворога голими руками, допомагають Збройним Силам України. Я вдячна всім!”, – наголошує дівчина-воїн.

ОК “Північ”