Брюссель розробляє план Б на випадок блокування Угорщиною санкцій проти РФ

У Брюсселі юристи працюють над альтернативним планом, що дозволить зберегти санкційний тиск на Росію, навіть якщо Угорщина в червні вкотре накладе вето на їхнє продовження.

Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк.

План Б на випадок вето від Угорщини

Ідея такого плану Б з’явилася в ході перемовин щодо березневого поновлення санкцій. Однак зараз існують сумніви щодо його досконалості з точки зору права.

Як пояснює Юзвяк, режим санкцій Євросоюзу формально складається з двох основних документів – рішення і постанова.

Їхні тексти майже повністю збігаються, і вони функціонують у парі: спочатку держави-члени ухвалюють рішення, а потім воно набуває чинності через відповідну постанову.

Особливість у тому, що саме дія постанови вимагає поновлення кожні пів року за принципом одностайності. Водночас рішення залишається чинним на невизначений термін – доти, доки не буде скасоване кваліфікованою більшістю голосів у Раді ЄС.

Цю прогалину в правовій конструкції ЄС і пропонують використати як лазівку: у разі, якщо Угорщина заблокує поновлення постанови, санкції залишаться чинними завдяки наявності чинного рішення.

Проте співрозмовники Джозвяка зазначають, що такий підхід розглядається лише як крайній та тимчасовий варіант. Адже він може бути оскаржений у судовому порядку, зокрема з боку Угорщини або країн, що її підтримують. Крім того, експерти сумніваються в абсолютній законності такої схеми.

Альтернативні сценарії

Паралельно розглядається ще кілька альтернативних сценаріїв, які можуть бути використані у випадку блокування. Один із них полягає у внесенні Єврокомісією пропозиції щодо нового, вже 17 за рахунком пакету санкцій проти Росії.

Ідея полягає в тому, щоб запропонувати Угорщині компроміс: вона відмовляється від блокування чинних санкцій, а натомість отримує символічну “перемогу” – можливість заблокувати новий пакет.

Інша пропозиція передбачає застосування високих мит щодо російських товарів у всіх відповідних секторах. Такий варіант має перевагу – для його впровадження не потрібно одностайного рішення, як у випадку із санкціями.

Проте він не здатен повністю замінити санкційний механізм, особливо в аспектах, пов’язаних з обмеженням експорту.

Ще один можливий варіант – запровадження санкцій на національному рівні. Деякі країни ЄС вже вдались до цього кроку після того, як Угорщина домоглася виключення окремих осіб із загального санкційного списку.

Однак і ця стратегія має слабкі місця: не всі держави-члени мають достатньо деталізоване національне законодавство для реалізації санкційного режиму. Багато хто з них покладається виключно на загальноєвропейську систему.

Тиск на Угорщину

Окрім питань санкційної політики, в Брюсселі також активно обговорюється, як тиснути на Угорщину для розблокування початку переговорного процесу про вступ України до ЄС.

Очікується, що рішення з цього приводу можуть бути ухвалені вже в червні. У якості потенційного важеля розглядається часткове відновлення фінансових виплат Угорщині – тих самих, що були заморожені через претензії до стану верховенства права в країні.

Цей крок міг би стимулювати Будапешт до поступливішої позиції як щодо переговорів з Україною, так і у санкційних питаннях.

Нагадаємо, 11 квітня угорський прем’єр Віктор Орбан заявив, що вступ України до Європейського Союзу суперечить інтересам Угорщини.

Він підкреслив, що Будапешт не дозволить Єврокомісії нав’язати своє бачення і примусити Угорщину погодитися на членство України. За словами Орбана, остаточне рішення з цього питання повинні ухвалювати громадяни Угорщини – саме тому уряд ініціював проведення консультативного референдуму.

Громадянам запропонують висловитися щодо семи потенційних ризиків, які, на думку влади, несе з собою членство України в ЄС. Серед них – фінансові, аграрні, безпекові та соціальні загрози. Результати цього опитування не матимуть юридичної сили.