Місто і регіон

«Безхатні тварини не впали з неба, їх колись хтось викинув!» – ніжинські зоозахисники

«Безхатні тварини не впали з неба, їх колись хтось викинув!» - ніжинські зоозахисники

На залізничному вокзалі 70-тисячного Ніжина, що на Чернігівщині, зграя бродячих собак зустрічає приїжджих. Зазирають в очі, обнюхують сумки. Одна загавкала на дядька-велосипедиста, хоче вхопити за ногу. Нашорошилися ще з півдесятка. Люди ледь розігнали той собачий балаган. Ніжин, як і багато інших українських міст, заручник собак-безхатьків. Вони тут не лише на вокзалі, а й на центральній площі, біля ринку, у мікрорайонах.

Відстрілювати – не гуманно, стерилізувати – дорого

Собача проблема у одному з найбільших міст області,- Ніжині, не нова. Як ефективніше боротися з тваринами-безхатьками, намагаються вирішити вже не один рік. Навіть у топ міських проблем здебільшого відносять саме собак та дороги.

На території міста, як повідомили на одному з засідань виконкому Ніжинради, близько трьох тисяч бродячих псів. Серед них рідко, але трапляються й коти. Виходить на 20 ніжинців припадає одна бездомна тварина.

– Раніше безхатніх собак та котів відстрілювали, – каже місцева жителька Катерина Пономаренко. – Це був щорічний захід. Розвішували оголошення, що буде відстріл. Видовище, звісно, жахливе, але була така ще радянська практика. Стріляли часто всіх собак підряд. Ніхто не розбирався -єна тварині нашийник чи нема.

Після ухваленого в 2006-му році Закону «Про захист тварин від жорстокого поводження» радикальні методи боротьби з популяцією безпритульних тварин – під забороною. Натомість пропонують більш гуманні, як, приміром, стерилізація.

її у Ніжині проводять щорічно. Про це свідчать не лише звіти чиновників, а й собаки з жовтими кліпсами в вухах на міських вулицях. Масштаби стерилізації невеликі, бо коштує це дорого. Операція та реабілітація однієї тварини обходиться бюджету міста майже в 2000 гривень.

Такі операції у Ніжині може виконувати лише одна клініка, бо має належні умови, а також для післяопераційного розміщення чотирилапих, що триває до 10 днів. Опісля, вже стерилізовану тварину, повертають у місця відлову. Минулого року за міською програмою стерилізували 103 безпритульні тварини. Нинішнього – 60. Проведення операцій залежить від надходження коштів.

Також у Ніжині вже четвертий рік як обговорюють облаштування притулку для тварин. Але для нього на території міста немає підходящого приміщення. Треба, щоби між житловими будинками чи закладами та притулком дотримувалася санітарна відстань у 300 метрів.

Собака кусючий – від життя собачого?

Хоча стерилізація частково регулює кількість безхатніх тварин на вулицях, від укусів бродячих собак ніхто не застрахований.

– Містяни звертаються за антирабічною допомогою (від укусів собак – Авт.) чи не щотижня, – кажуть у Ніжинській центральній міській лікарні. – Неглибокі рани обробляємо, якщо більше 3 см – зашиваємо. Також робимо щеплення від сказу. У серпні за один тиждень собаки покусали сімох ніжинців. Постраждалі стверджують: агресії тварин не провокували.

«Безхатні тварини не впали з неба, їх колись хтось викинув!» - ніжинські зоозахисники

Два роки тому на 23-річну ніжинку Марину Волинець собаки-безхатьки напали неподалік її будинку.

– Вигулювала свого пуделя Ніка, – згадує дівчина. – Зненацька вибіг собака, почав гавкати, до нього приєдналися ще два. Один з них схопив мого пуделя і давай шматувати. Намагалася розігнати – вкусили мене за ногу. Ніка так покусали, що він помер. Мені ж довелося їхати серед ночі робити щеплення. Я сама тварин люблю і проти нелюдського ставлення до них, навіть після того, що сталося. Дворових собак біля багатоповерхівок люди підгодовують, потім тварини захищають свою територію. Ланцюжок замикається…

Подібних історій по Ніжину багато. Сплеск уваги до собачої проблеми відбувається якраз після того, як вони на когось нападуть або їх хтось самотужки намагається приборкати. Як навесні на міському ринку, коли невідомі потруїли неагресивних і стерилізованих собак. Два табори – захисників і противників безхатніх тварин у Ніжині в постійному протиборстві. У кожного своя правда.

Везуть до лісу і безсовісно лишають

Багато років консенсус у «собачому питанні» в Ніжині намагаються відшукати волонтери, які гуртуються навколо спільноти у Фейсбуці «Допомога тваринам міста Ніжина». Завдяки їхній постійній роботі сотні собак та котів з вулиці знайшли господарів.

– Централізованої системи допомоги та контролю безпритульних тварин у Ніжині, на жаль, як і в Україні, немає, – каже активістка Алла Березан. – У нашому місті є кілька ініціативних груп, які допомагають бродячим тваринам. Багато наших активістів уже давно не волонтери, бо дають вуличним тваринам більше, ніж волонтер у класичному розумінні. За власний кошт лікуємо, перетримуємо, перевозимо, стерилізуємо нічийних тварин, адже операцій, оплачених бюджетними коштами, замало. Проте, як показує наш досвід, таку діяльність небайдужих людей не цінують. Поки не буде законодавчо оформлено відповідальності за викинутих тварин, обов’язкової стерилізації домашніх тварин, ліцензування порід, просвітницької кампанії все повторюватиметься. Одні за свій кошт лікуватимуть, бігатимуть з мисками, інші труїтимуть цих же собак, треті викидатимуть тварину як непотріб на вулицю. Бо безхатні тварини не впали з неба, їх колись хтось викинув!

У Ніжині є такий мікрорайон Гуньки, що примикає до лісу. Туди вже стежку протоптали – везуть тварин до лісу і там безсовісно лишають.

На думку ніжинських зоозахисників, не змінить кардинально ситуацію і створення притулку, куди звозитимуть підкиднів.

– Притулок треба створювати як центр перетримки та реабілітації для тварин, коли буде проведена їх реєстрація, затверджена на рівні закону відповідальність за викинутих собак і котів, – міркує активістка Світлана Насібова. – Є міста, які не чекають законів чи вказівок згори, а заводять свої реєстри нічийних тварин. Подібна база потрібна й Ніжину. Тільки так можна побачити, що тварин на вулицях стає менше. Інакше -боротьба з вітряками. Сьогодні держава чи активісти стерилізують і перетримують, але немає жодної гарантії, що завтра людині не стукне в голову викинути на вулицю чергового безхатька.

Джек і Лисичка


Зоозахисники кажуть, у кожного собаки чи кота, як і в людини, своя вдача. Дебелий сторожовий дворняга Джек та мила Лисичка – тому підтвердження.

«Безхатні тварини не впали з неба, їх колись хтось викинув!» - ніжинські зоозахисники

Джек, схожий на скелет, прибився кілька років тому взимку до однієї ніжинської активістки. Прийшов і ліг на порозі. Його виходили і знайшли хазяїна у селі Велика Дорога Ніжинського району. Через два тижні звідти подзвонили і попросили забрати улюбленця, бо Джек поїв курей. Затим віддали в добрі руки ще раз. Але Джек утік і прибіг знову під будинок волонтерки. Вона розповіла дивовижну історію нічийного собаки на роботі, і колега, почувши деталі, зізнався – це його пес. Виявилося. Джек жив у матері цього чоловіка, де теж поїв курей, і літня жінка потрапила з інфарктом до лікарні. За це пес-розбишака й опинився на вулиці вперше. Назад брати його ніхто не схотів. Тому волонтери вже вкотре знайшли йому господаря. Не пощастило й цього разу. За собакою ніхто не оглядав. Волонтери приїхали провідати Дхека та побачили, що знову схуд, трусився на морозі, вода у каструлі замерзла… Тривалий час він живе при пожежній частині. Там курей вже немає, тому Джек не завдавдає хлопоту та віддано охороняє довірену територію.

«Безхатні тварини не впали з неба, їх колись хтось викинув!» - ніжинські зоозахисники

Ще одна ніжинська зірка безхатьків на ймення Лисичка живе з центрі Ніжина. Влітку вона полюбляє відлежуватися у клумбах на центральній площі. Чекає вечора, коли на площі Франка біля фастфуду зберуться підліткові компанії і щось та й підкинуть пожувати. Поміж молоді літніми вечорами промишляє не лише Лисичка, збігаються десятки інших собак-безхатьків.

Коли у місцевому педуніверситеті розпочинається навчальний рік, чотирилапі разом з Лисичкою дружно мігрують туди. Приїхали студенти, значить, не пропадуть. Чимала черга з бродячих прохачів вилятиме хвостами біля студентського кафе. Так, диви, й ще одну зиму переживуть… на вулиці…

Досвід Чернігова та Прилук

Майже одночасно, у жовтні та у липні минулого року, відкрилися реабілітаційні центри для бездомних тварин у Чернігові та Прилуках. Це комунальні заклади, що проводять кастрацію тварин, надають ветеринарну допомогу, перетримують, реєструють і найголовніше -знаходять собакам та котам домівку.

Приміром, за рік роботи у «Ветеринарно-стерилізаційному центрі «Крок до тварин» Чернігівської міської ради стерилізували 1423 особини, 70 чотирилапих, які загубилися, повернули господарям, а 219 щасливчиків прилаштували в родини. У закладі також реєструють тварин-безхатьків у міжнародній базі Animal-ID, а віднедавна ще й чіпують тих, яким знаходять господарів.

Бореться із безпритульністю і Прилуцький реабілітаційний центр, що діє на базі КП «Послуга». Оголошення про безхатніх, але вже стерилізованих та зареєстрованих тварин, які шукають господарів, розміщено на сайті міського комунального підприємства.

Цього літа у Прилуках також почали переписувати домашніх тварин і вносити у загальноміську базу, щоби запобігти появі нових на вулицях.

Михайло Ломоносов, «Деснянка» №38 (773) від 19 вересня 2019

gorod.cn.ua

Читайте новини на нашій Facebook-сторінці  та приєднуйтесь до нашої  Facebook-групи

Джерело: mynizhyn.com

Close