Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Без снарядів, але вимоглива: що відомо про українську лазерну зброю Тризуб

Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ полковник Вадим Сухаревський напередодні заявив, що Україна має на озброєнні лазерну зброю із назвою Тризуб.

Ба більше, були озвучені характеристики цього лазера, завдяки якому можна уражати літаки.

Втім оглядачі вказують на те, що наявність в української сторони подібної зброї може свідчити про суттєвий технологічний прогрес.

Факти ICTV спробували розібратись, що відомо про лазерне озброєння, на які аналоги можна спиратись у світі та для чого саме такий лазер буде ефективним в умовах російсько-української війни.

Лазерна зброя Тризуб: що заявив командувач СБС

Під час виступу на конференції з Європейської оборонної промисловості Сухаревський заявив, що Україна сьогодні має лазерну зброю із характеристиками ураження “понад 2 км”.

– Ми можемо констатувати, що сьогодні Україна є, якщо я не помиляюся, п’ятою країною, яка може сказати, що в неї є лазер. На сьогодні ми вже на висоті понад 2 км цим лазером можемо збивати літаки, – зауважив він.

Командувач СБС додав, що наразі підпорядкований йому рід військ на шляху до того, щоб масштабувати і посилювати лазерну зброю.

– Він справді працює, він справді є, – підкреслив він.

Лазер Тризуб: які аналоги є у світі

Мілітарний проєкт Defense Express пише, що бойові лазери не є надто поширеною зброєю у світі, особливо, якщо казати про характеристики, які озвучив Сухаревський.

На думку експертів порталу, оголошена дальність дії лазера та клас цілі для ураження “вже багато про що можуть говорити”.

– Зокрема для американського бойового лазера AN/SEQ-3 (LaWS) ефективна дальність дії була оголошена на рівні 1,6 км, при потужності до 50 кВт. Водночас Rheinmetall ще на початку 2010-х роках при аналогічній потужності на демонстраційних стрільбах працював по БПЛА на дальності до 2 км. Аналогічну потужність, 55 кВт, має й британський DragonFire, який хотіли направити до України для проходження випробувань, – йдеться у матеріалі.

Відповідно, роблять висновок у Defense Express, коли йдеться про досягнення відстані ураження у 2 км, ймовірно, варто спиратись на потужність від 50 кВт.

– Якщо ж потужність бойового лазера вдвічі менше, близько 20 кВт, то дальність ураження падає до 1 км й вже доволі сильно залежить від типу цілі та часу на її опромінення, – пишуть експерти.

Окремим моментом є й те, що для ефективної роботи лазера для ураження цілей цій зброї необхідно сфокусувати свій лазерний промінь, особливо, на цілі що рухається.

– Бо для того, щоб пропалити корпус необхідно тримати лазерний промінь в одному місці. Наприклад, DragonFire може фокусуватися на відстані у 1 км з точністю 23 мм, – пояснюють в порталі.

Директор мілітарного порталу Defense Express Сергій Згурець заявив, що був здивований тим, що інформацію про лазерну зброю оголосив командувач Сил безпілотних систем Сухаревський, а не президент України Володимир Зеленський, оскільки “якби справді був такий прорив у створенні лазерного озброєння в Україні за такий короткий час, це було б значним досягненням“.

Як пояснює Згурець, сьогодні випробування такої зброї здійснюють армії Німеччини, США та Великої Британії. У британців ця система під назвою Dragonfire, наприклад, також працює на відстані 2 км.

Він зазначає, що загалом лазерне озброєння “це проєкти, пов’язані зі значними технологічними складнощами, оскільки йдеться про низку технологічних нюансів”.

– Я досі здивований вчорашньою заявою Сухаревського. Сподіваюся, що ця заява має певне практичне підґрунтя, і побачимо, як це проявить себе на полі бою, – сказав Згурець в етері телеканалу Еспресо.

Чи можливе застосування лазерної зброї Тризуб в війні з РФ

У коментарі Фактам ICTV авіаційний експерт Валерій Романенко погодився із оцінкою Згурця. На думку Романенка, у випадку, навіть якщо Україна дійсно має подібну технологію, про це не варто було говорити, “бо до завершення цієї роботи ще роки і роки”.

– Яка з цим проблема? Проблема потужності. Бо там мінімально 50 кВт потрібно. Таке в полі десь можна поставити, а значить йому (лазеру, – Ред.) додатково потрібен буде генератор, або якийсь двигун. Ці системи – громіздкі, – каже експерт.

Іншою проблемою є те, що подібна лазерна зброя не є засобом імпульсивної дії.

– При “стрільбі” має якийсь час минути, секунду-дві має промінь лазера утриматись на цілі в діаметрі близько 2 см. Тобто він (лазер, – Ред.) має нагріти якийсь елемент, достатньо нагріти, для того, щоб завдати ураження: пропалити чи якесь інше фізичне ушкодження завдати, – каже він.

Відповідно, говорячи про такі озброєння як лазер, який міг би збивати повітряні об’єкти, вважає Романенко, не варто сьогодні видавати бажане за дійсне.

Враховуючи громіздкість подібних систем, продовжує експерт, на сьогодні виглядає нереалістичним, щоб встановлювати подібні засоби ураження, як лазери, на такий транспорт, як, наприклад, автомобіль типу пікап, за принципом чого в Україні облаштовані мобільні вогневі групи.

– Для цього потрібен окремий генератор – машина з генератором. А крім того, потрібна дуже чутлива система. Бо, уявіть собі, літак чи безпілотник. Лише Шахед летить зі швидкістю 180 км / год. Уявіть, як чітко має влучити така зброя, втримати цей лазерний промінь на точці цього безпілотника у межах діаметра 2-2,5 сантиметри, – пояснює Романенко.

Крім того, під час руху наведення може збиватись коливаннями автомобіля.

Водночас Романенко вказує, що у британської армії подібні системи встановлюються на спеціалізовані вантажівки чи гусеничну техніку.

Разом із тим, головною перевагою такої зброї Романенко називає відсутність боєприпасів, а значить і дефіциту, який міг з’явитись з більш “класичним” видом озброєння.

– Нема боєприпасів, але доведеться до генератора тягати величезні паки з паливом, – каже він.

Говорячи про застосування в російсько-українській війні, інженер та авіаційний експерт вказує на те, що встановлювати такі прилади на дахи будівель було б небезпечно, оскільки за умов малого радіуса дії такої зброї – уламки умовної цілі (наприклад, БпЛА) могли б влучити у житлові райони чи по іншій цивільній інфраструктурі.

Втім він допускає будівництво спеціалізованих веж навколо важливих, але відносно невеликих, критичних об’єктів, де могла б здійснюватись кругова оборона, наприклад – Атомні електростанції. За таких умов їх також необхідно буде зробити повністю автономними, а не “підключати до мережі”, оскільки подібні озброєння потребують дуже багато електроенергії.

– Раптом влучання балістикою по електростанціях, які живлять цей лазер? Тобто кожна вежа має мати автономну власну станцію. Або власну батарею, потужний акумулятор, який 50 кВт дає, – каже експерт.

Втім мінусом у такому випадку є те, що такі лазерні системи, встановлені на умовних вежах, будуть статичні, а значить легкими мішенями для ураження.

Тому, резюмує експерт, подібна зброя є скоріш предметом обговорень для майбутнього, яке виходить за межі наступного, 2025 року.

Ба більше, вважає Романенко, з огляду на наявні сьогодні технічні та технологічні особливості, найімовірнішими військами для використання подібних лазерних систем буде ВМС, тобто флот, де корабель зможе надати необхідну кількість електроенергії для системи озброєння.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Фото: 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців

Джерело ФАКТИ. ICTV
2024-12-17 21:57:00