Будівельні матеріали м.Ніжин
Україна і світ

Без мільйонів українців перемога була б неможливою: історик про внесок України у перемогу над нацизмом у Другій світовій

Поки увесь цивілізований світ зі скорботою, шаною до загиблих відзначає День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні і воліє, аби трагедія, у якій загинуло дві третини людства, більше ніколи не повторилася, Росія десятиліттями перетворює цей день на самовихваляння та брязкання зброєю на парадах перед усім світом.

Перемогу над нацизмом у 45-му Росія, як наступниця СРСР, на десятиліття закріпила лише за собою, зумисне намагаючись стерти навіть найменший внесок України чи інших держав у повалення Гітлера. Факти ICTV поспілкувалися з істориком Олександром Палієм про реальний внесок України та українців у перемогу у 1945-ому.

– Олександре, наскільки чисельною була участь українців у Другій світовій? Чи справді, як вихваляється Кремль та пропагандисти, їм би вдалося перемогти навіть самотужки, без України?

– Роль України у Другій Світовій війні, а відповідно і перемозі, – колосальна. Без України Німеччина перемогла б вже восени або взимку 41-ого. Ну максимум на початку 1942-ого. На фронтах Другої світової було до 7 мільйонів українців. З них половина загинула, дуже багато було поранених. Загальні втрати українського населення разом з військовими та цивільними сягали щонайменше 7 мільйонів людей. Без 7 мільйонів українців ніяка перемога на фронтах, ніяка перемога Радянського союзу і всієї антигітлерівської коаліції була б просто неможлива, війна б закінчилася зовсім і зовсім інакше у значно коротші терміни. Україна була окупована вся, вся територія. Незважаючи на те, що Радянський союз перед війною розповідав казочки, як він “ударом мощным на чужой территории” всіх переможе, насправді тікав далеко і дуже далеко.

– Попри відверту ненависть до українців, радянська влада таки нагородила багатьох українців вищими нагородами.

– У Радянському Союзі найвища нагорода для військових – це був герой Радянського Союзу. І от з українців було 2 тисячі героїв Радянського Союзу, тобто така пропорція дуже вагома. Її Радянський Союз не міг не допустити, тому що реально в тих арміях, які спочатку оборонялися, а потім наступали у 44-45 роках, дуже часто траплялося так, що половина усього складу, особливо рядових та молодших офіцерів – це були українці. І взагалі була стандартна ситуація, коли  серед солдат і молодших офіцерів  переважали українці, а серед старших офіцерів переважали вже росіяни. Серед маршалів також зустрічалися українці, але на загал Сталін намагався відстороняти українців подалі, репресував часто, частіше, ніж росіян. Він був дуже чутливим до національного питання, в нього були параної, він ненавидів окремі нації і їх знищував. І українці були однією з цих націй.

– На початку війни радянська армія майже не проводила оборонних боїв, нацисти буквально одразу окупували території. Чому так сталося?

– На початку це був повний провал радянської армії. Вони оцими «шапкозакидальницькими» настроями нічого не досягли. Коли зустрілися з сильною, достатньо сильною німецькою армією, хоч і не на 2 голови німці були вищі, а десь на півголови, а десь в чисельності ще й значно меншими, ніж радянські війська. Радянська армія була фактично втрачена за перші півроку, солдати були або вбиті, або у полоні. Дуже-дуже мало було людей, які воювали з червня 41-ого і до перемоги.

Ще один цікавий момент, не дивлячись на те, що вся територія України була повністю окупованою, Німеччині не вдалося мобілізувати велику кількість колаборантів з-поміж українців. Колаборантів у нас на таку територію було значно менше, ніж в Росії, де були лише окремі західні райони окуповані.

Серед росіян була така Локотская республіка, така територія сільська в західній частині Росії, яка була окупована нацистами. І там колаборантами було поголовно все населення. В Україні схожого нічого не було.

– Де тоді радянська армія знаходила сили для наступальних боїв?

– Радянський союз, коли наступав, проводив масову мобілізацію, так само як зараз в ОРДЛО, виловлювали всіх поголовно, чи 15, чи 16 років не дивилися. Давали в руку іноді каменюку, іноді цеглу, щоб коли вони наступали, імітували закидання гранатами німців. І це була свідома політика, щоб винищити українське чоловіче населення. Цих людей називали “чорносвитниками”, бо вони були без форми, фактично цивільне населення, їх дуже багато набирали вже на звільнених територіях України. Були створені виключно на території України так звані “польові військкомати”. Їх не було більше ніде: ні в Прибалтиці, ні в Білорусі, ні в Росії. Польові військомати – це фактично забирали усіх і кидали в бій. Іноді абсолютно неозброєними, іноді рушницю давали якусь старовинну. Чоловіче покоління 24-23 років на території України було практично тотально знищено. Було близько 3% виживання після війни.

– Всією територією України війна прокотилася двічі, спочатку окупація, потім звільнення від нацистів. Руйнування у нас були чи не найбільшими – 700 міст, 28 тисяч сіл, 16 тисяч промислових підприємств.

– Основні руйнування міст були спричинені навіть не німцями. Підірваний Хрещатик, підірваний Дніпрогес, штурми міст 43-44 роки, основні руйнування були завдані під час визволення від нацистів. Бо радянський союз на початку війни втікав дуже швидко і ніяких таких оборонних боїв не вів, тобто вів, але вони не зачіпали інфраструктуру. Якщо ви подивитися хроніку, як німці заїджали в Київ, він був не дуже зруйнованим. Потім радянські диверсанти висадили в повітря центральну частину міста, Хрещатик.

– Внаслідок Другої світової війни Україна зазнала матеріальних втрат у  понад 45% від збитків усього СРСР. Частину промисловості та майна ж евакуювали, чи повернули хоч щось в Україну після 45-того?

– Скільки було вивезено з України заводів, колосальна кількість, більшість ніколи не повернулися в Україну, вони так і залишилися на території Росії, Казахстану. Звичайно, за заводами їхали і спеціалісти, більшість спеціалістів все-таки повернулися назад. Але заводи, які вони будували, повернути назад було вже надзвичайно важко. Фактично промисловий потенціал України переносився на інші території і там залишався. І після війни ніякого повернення не відбувалося у більшості випадків.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2022-05-08 15:19:58

Магазин Автозапчастин м.Ніжин