“Бавовна” у Криму, зміни біля Покровська та угода про надра: події фронту на тижні

Наразі українські військові стримують близько 60 тисяч окупантів на Покровському напрямку. Там ситуація найгарячіша, активність вийшла на рекордні показники.

До того ж, у Криму останніми днями сильно “штормить” – там безпілотники атакують аеродроми, що є важливою частиною демілітаризації півострову.

Про останні події у Криму та вплив “бавовни” на здатність РФ атакувати Україну балістикою Факти ICTV розпитали в авіаційного експерта Костянтина Криволапа, а щодо впливу угоди про надра на відносини із США у контексті війни та заяви спецпредставника Дональда Трампа Кіт Келлог про перемовини у Лондоні –  у політолога Володимира Фесенко.

• Ситуація на Курщині, Херсонщині та інших напрямках
• Угода про надра між Україною та США
• Переговори у Лондоні, режим тиші та сигнали Кремлю
• РФ вивела у Чорне море Калібри
• “Бавовнило” у Криму

Ситуація на Курщині, Херсонщині та інших напрямках

Українські військові продовжують утримувати плацдарм на території Курської області РФ, повідомив в ефірі телеканалу FREEДОМ військовий експерт Владислав Селезньов. На прикордонні тривають активні бойові дії. Зокрема не лише у Курській, а частково – у Брянській і Бєлгородській областях.

Заяви РФ про нібито створення “смуги безпеки” у прикордонних районах Сумської області він назвав брехнею. До того ж, Росія чинить спроби зайти на територію Сумщини, щоб заблокувати український плацдарм. Проте, каже експерт, специфіка рельєфу та умов місцевості така, що вести наступальні дії там складно.

На Херсонщині росіяни намагаються висадитися на острів Бугаз біля Кізомису в Херсонській області. Як зауважує речник Сил оборони Півдня України Владислав Волошин, такі спроби ворога пов’язані з прагненям захопити певний плацдарм і з півдня здійснити форсування річки Дніпро.

І те, що на суші Криму ворог мав суттєві втрати, впливає на ситуацію на Півдні у позитивному для української сторони ключі.

На Покровському напрямку армія РФ переходить у формат “піхотної війни” та все менше застосовує бронетехніку.

– Найбільш активним зараз є Покровський напрямок і активність на ньому просто вийшла знову ж таки на рекордні показники. Вона порівнянна з найактивнішими днями тієї кампанії, яку росіяни безуспішно намагалися провести в січні-лютому цього року.

Можливо, трохи змінилася тактика, може, трохи змінилися масштаби в деяких моментах, тому що вони все частіше наступають на мотоциклах, все частіше використовують малі піхотні групи, але інтенсивність дуже висока, — повідомив прессекретар ОСУВ Хортиця Віктор Трегубов.

До того ж, ворог намагаються обійти Покровськ та перерізати дорогу, що веде в Костянтинівку. Наразі українські військові стримують близько 60 тисяч окупантів на Покровському напрямку, зауважив генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.) Микола Маломуж.

Не менш активними також є Лиманський, Новопавлівський та Торецький напрямки.

Угода про надра між Україною та США

Вночі проти 1 травня Україна та США підписали угоду щодо корисних копалин.

Президент Дональд Трамп, коментуючи підписання документу, заявив, що це добре не лише для США, а й для України, “тому що американська присутність на місці розкопок допоможе захистити країну і запобігти втручанню зловмисників у районі, де будуть проводитися роботи”.

Як зауважив політолог Володимир Фесенко, головний ефект від цієї угоди пов’язаний саме з контекстом війни. По-перше, це міняє ставлення Трампа і його адміністрації до України.

– Будемо відверті, Трампу Україна була не цікава. Більше того, як свідчить багато джерел, людей, які працювали з Трампом і працюють, по відношенню до України у нього скоріше були такі негативні коннотації, негативні емоції з різних причин, – каже він.

За словами експерта, інтерес Трампа простежувався лише у тому, аби завершити війну, однак потім з’явився ризик, що США вийдуть з переговорного процесу. І далі додалася ця ресурсна угода, як другий інтерес Трампа.

– Не дивлячись, що спочатку Трамп сформував мету угоди, як інструмент повернення американських грошей, наданих Україні за президенства Джо Байден, ми відстояли власні інтереси і у документі не значиться борг за надану Штатами протягом трьох років повномасштабної війни допомогу, – зауважив він.

Загалом ця угода оживила американо-українські відносини та дала певні позитивні моменти.

– Це формує інтерес Трампа до нашої країни, плюс ми бачимо сам факт підписання цієї угоди поміняло ставлення до Зеленського і до України з негативного на позитивне. І тут вже добре, – каже Володимир Фесенко.

Ще один важливий ефект від угоди про надра пов’язаний саме з контекстом війни, оскільки, як зауважує політолог, по факту вона працюватиме, коли закінчиться війна. І тут з’являється потужна цікавість Трампа до того, аби в Україні якнайшвидше настав мир.

– Угода працюватиме у тому випадку, якщо війна закінчиться. Якщо буде війна, угода не буде функціонувати. Просто по факту війни не буде інвестицій і невідомо, що далі буде. Ця угода формує у Трампа інтерес завершити цю війну. Не кинути все, якщо не виходить, а все ж таки докласти більше зусиль і завершити цю війну. Примусити Путіна завершити цю війну, – наголошує експерт.

Однак, чи спрацює цей інтерес або ні, звісно, ніхто сказати не може, однак перспективи насправді позитивні у цьому контексті.

Також, наголошує Володимир Фесенко, на перспективу тут є додаткові позитивні моменти, пов’язані з тим, що після завершення війни ця угода може сприяти залученню прямих інвестицій з боку США.

– Тому що для розробки природних копалин, особливо рідкоземельних металів, потрібні додаткові інвестиції. І тут так чи інакше, але потрібні будуть ці інвестиції з боку США. А гроші вже потім будуть як прибуток, який буде розподілятися в рамках фонду, – додав він.

Ще один позитивний аспект угоди у тому, що вона відкриває можливість для України отримувати американську зброю.

– Варто звернути увагу на той факт, що у день підписання цієї угоди і думаю, що це не випадковість, з’явилася інформація, що буде контракт на зброю і воєнно-технічні послуги з боку США на $50 млн. І сьогодні з’явилася інформація, що буде контракт по F-16 на $300 млн, – говорить він.

За словами Володимира Фесенко, це вже вказує на відновлення військово-технічної співпраці між Україною і США.

Щодо безпекови для України, то тут немає жодних гарантій, що ця угода дасть такий ефект. У цьому контексті є приклади, як позитивні, так і не зовсім обнадійливі.

– Сам по собі факт наявності активів американських не гарантує безпеку. Ми це побачили по Афганістану. У нас, до речі, не скажу, що були великі американські активи на нашій території, але були. Тим не менш, це не вплинуло на росіян.

Однак є й інший показовий позитивний приклад з металургійним заводом АрселорМіттал у  Кривому Розі, який росіяни, не дивлячись на постійні атаки міста майже не чіпають, зокрема не б’ють по головному об’єкту.  Це, мабуть, не випадково. АрселорМіттал хоч і належить Індії, а не США, але тим не менш, – додає Володимир Фесенко.

Проте є певні і ризики, які можуть виникнути під час підписання технічної угоди. Тоді є небезпека, що можуть з’явиться економічні протиріччя. І тут буде головне знайти баланс між нашими та американськими інтересами.

Чи будуть росіяни чіпати американські активи, чи будуть воювати проти України? – є відкритими питаннями. Тут все належить від того, які будуть відносини між США і Росією, наскільки будуть великі ризики для РФ. Однак є думка, що все ж таки великі економічні інтереси з боку США до України, стриматимуть Росію від нової війни проти нас.

Тобто це не пряма гарантія безпеки, це не обіцянка воювати за нас, це не 5 стаття НАТО, але тим не менше є економічним інтересом стримування Росії.

Переговори у Лондоні, режим тиші та сигнали Кремлю

Хоч переговори між предстаниками України, Великої Британії, Франції, Німеччини та США не є подією цього тижня, однак декілька днів тому спеціальний представник президента США Кіт Келлог зробив досить цікаву заяву. Він зауважив, що під час зустрічі, яка пройшла 23 квітня українська та американська сторони обговорили список умов, який містить 22 “дуже конкретні” дії. Проте він не розкрив, про що саме йдеться.

– А що це за 22 пункти? Це вже цікаво, однак цього ніхто не знає. Тут ми можемо лише припускати, про що може йтися. Можливо, мається на увазі спільно і американський план, і відповідь України на нього. Скоріш за все, ці пункти – це зауваження Україна і наших європейських партнерів, зокрема щодо Криму. Що ми, по-перше, не можемо визнати півострів російським і, по-друге, критично ставимося до того, щоб США визнали Крим за Росією, – додав Володимир Фесенко.

Ще одним зауваженням, прописаним у цих 22 пунктах може бути, на думку Володимира Фесенка, перспектива членства України в НАТО.

– Тому, я думаю, що, скоріше за все, Келлог мав на увазі, що знайшли певне порозуміння стосовно цих двох пунктів, або можливості віднайти компроміс з зазначених питань у майбутньому. Я не думаю, що йшла мова про повну згоду, що узгоджений якийсь документ з цих двох пунктів, однак було певне позитивне просування, – додав він.

На порядку денному наразі тема припинення вогню і ось тут угода про надра між нашої країною та США є сигналом Москві щодо важливості довготривалого та повного припинення вогню в Україні. Як зауважує Володимир Фесенко, це меседж – або РФ погоджуєтесь на режим тиші, або Америка буде відновляти постачання зброї і військових послуг для України.

І підписання угоди про надра між Україною та США, і інформація з боку Келлога щодо 22 пунктів, і заяви з боку ЄС щодо підготовки 17 пакету санкцій проти РФ відбувається на тлі пропозиції кремлівського диктатора Володимира Путіна запровадити режим тиші на три дні поки у Москві проходитиме парад до 9 травня.

На таку заяву президента РФ українська сторона дала чітко зрозуміти, що Україна згодна на перемир’я з будь-якого дня, хоч і з 7 травня, але на 30 днів.

– Ми просто або перебуваємо в стані війни, або Путін демонструє свою готовність до припинення вогню, до першої частини закінчення війни. Ми готові починати з 1-го, з 3-го, з 5-го. Якщо йому потрібне 7 травня – нам все одно. Із 7-го – на 30 днів, – зазначив президент України Володимир Зеленський.

І в цьому питанні Україну підтримують США. Проблема лише у Росії, зауважує Володимир Фесенко. І наразі фактично у переговорному процесі виникла кризова ситуація, оскільки сама Росія знов почала висувати вимоги. Навіть російські ЗМІ пишуть про ефект зависання та складні вимоги з боку РФ.

– Для РФ головне – це пропагандистський політичний ефект від 9 травня, тому Путін і запропонував це перемир’я. Переговори зараз не входять в плани Путіна до 9 травня, тому що вони можуть суперечити всьому пафосу цього Дня перемоги, 80-річчя.

Тож, якщо для Путіна буде актуально зберегти перспективу переговорів з Трампом, я думаю, що росіяни можуть повернутися до переговорного процесу після 9 травня, – зауважує політолог.

А далі питання формату, де і як це відбудеться. Скоріше за все, судячи з заяв Держдепу США, може йтися про прямі переговори. І заяви американського відомства, що вони не будуть посередниками зовсім не означають, що США виходять з переговорів.

США мають все рівно ініціювати переговори, можуть бути медіаторами переговорів, тому що без реального посередника провести переговори між Україною і Росією неможливо, зауважує Володимир Фесенко.

РФ вивела у Чорне море Калібри

Уранці 2 травня РФ вивела у Чорне море 15 кораблів. Третина з них якраз носії крилатих ракет Калібр. Як зауважує авіаційний експерт Костянтин Криволап, такі діє РФ містять демонстративний характер та є певним фактором тиску.

–  Ну, зараз, на жаль, дуже напружений час і пов’язаний він, у першу чергу, з політичними питаннями – з порадом у Москві до 9 травня, заявами щодо запровадження режиму тиші. РФ хоче триденне припинення вогню, а Україна 30-денне, – наголошує експерт.

Тож, на його думку, у цей час РФ почне демонстративно пересувати Калібри, але це не означає, що вона їх запускатиме. Однак загроза все ж таки є, але вона не є такою руйнівною, як, наприклад, від Іскандерів.

–  Зараз ризик є кожну годину, тому що основна загроза – це не Калібри. Їх вони запускатимуть в себе, так, щоб вони до ранку підходили до нас, вони літають зі швидкістю 700-800 км на годину. Цю загрозу ми можемо розуміти і розраховувати час, коли ці ракети будуть тут. А ось від пуску до удару Іскандерами лічені хвилини, – додав експерт.

Тож повітряну тривогу не варто зневажати, особливо наступні декілька днів. Потрібно враховувати той факт, що РФ посилила психологічний тиск на цивільних, показово атакуючи цивільні об’єкти.

– Тому, якщо повітряна тривога, то тут не треба її зневажати, оскільки, якщо раніше була хоч більш-менш якась видимість того, що РФ збирається бити по військовим цілям, по об’єктам інфраструктури, то зараз вони конкретно тероризують цивільне населення, – наголосив Костянтин Криволап.

Таким чином, наразі перед Парадом до 9 травня у Кремлі спостерігається історичний стан, тож потрібно бути обачними та реагувати на повітряну тривогу.

“Бавовнило” у Криму

Останні два дні у Криму “бавовнить”. Місцеві мешканці у Telegram-пабліках пишуть, що такого нальоту не було давно. 2 травня, за неофіційною інформацією, ціллю дронів були аеродроми Кача та Бельбек біля Севастополя, аеродром та військова частина у Гвардійському, аеродром Саки в Новофедорівці.

У ніч на 3 травня основний удар безпілотників був спрямований саме на порт Новоросійськ. Як зауважив президент Володимир Зеленський, за добу у результаті успішної операції на території Криму було знищено ще один, другий російський літак.

Як зауважив речник Української добровольчої армії Південь Сергій Братчук в ефірі 24 Каналу, Україна почала новий етап реалізації стратегії з витіснення Чорноморської флотилії Росії.

Зі свого боку керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки та оборони України Андрій Коваленко наголосив, що демілітаризація Криму є важливою складовою безпеки у Чорному морі.

– Для Росії, як і за СРСР, Крим – це військова база. І це пряма загроза для судноплавства. Також із тимчасово окупованого півострова здійснюються удари по українських містах. Вибухи у Криму на воєнних об’єктах є виключно складовою безпеки, – наголосив Андрій Коваленко.

Днями речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук в ефірі марафону також наголошував, що Росія використовує Крим, як майданчик для запуску балістики по Україні.

– У такий спосіб вони намагаються скоротити відстань, політний час, щоб зменшити час реакції за рахунок того, що дистанція невелика. Балістику і ТРК вони переміщують і переховують по Криму, і відслідкувати їхнє розміщення й місця запусків доволі складно, бо це мобільна платформа. І на жаль, поки ця територія не буде звільнена, то вона для цього і буде використовуватися, – додав він.

Зі свого боку авіаційний експерт Костянтин Криволап каже, що ударами останніх днів ми розчищали шлях для наших безпілотників і для наших крилатих ракет. Звісно, обстріли балістикою не припиняться, але подібні операції Сил оборони вже є суттєвим результатом.

Таким чином, цього тижня відбулись важливі події, які можуть вплинути на завершення війни в Україні, зокрема, це стосується угоди про надра. Наразі цей момент є додатковим стимулом, мотивом для Трампа все ж таки докласти більших зусиль для встановлення миру в Україні, оскільки домовленості запрацюють на повну лише після встановлення миру.

На тлі заяв Путіна щодо запровадження режиму тиші до 9 травня РФ показово виводить у Чорне море Калібри. У такий спосіб країна-агресор чинить психологічний тиск на українців та намагається примусити погодитися на її умови щодо триденного припинення вогню.