Банк “Демарк” збанкрутував 12 років тому: чи повернули людям гроші та з кого можуть стягнути 890 мільйонів гривень

Господарський суд Чернігівської області поновив розгляд справи про банкрутство банку «Демарк» щодо стягнення 890 мільйонів гривень з керівництва банку, яке ухвалювало рішення, що призвели до банкрутства. Що стало причиною банкрутства регіонального банку та чи повернули людям їхні гроші — читайте далі у матеріалі.

12 років тому, в серпні 2014 року, Чернігів сколихнула звістка про банкрутство «Демарку». Черги біля банкоматів, мітинги під офісом банку. Ситуація з банком торкнулась багатьох чернігівців та жителів області. В «Демарку» отримували зарплату бюджетники міста – медики, вчителі, працівники міської ради та комунальних підприємств. Також через цей банк виплачували стипендії, пенсії та виплати при народженні дитини.

За даними Нацбанку України, «Демарк» заснували 10 липня 1992 року в Чернігові. Центральне відділення банку розташовувалося на вулиці Комсомольскій, 28 (нині вулиця Реміснича) в Чернігові. В 2014 році банк мав 76 відділень по Чернігівщині. У березні 2014 року активи банку становили 2,227 мільярда гривень.

Черги біля банкоматів

Люди приходили до головного відділення банку, щоб зняти готівку. Спочатку був встановлений ліміт — 300 гривень, а потім взагалі перестали видавати. Суспільне поспілкувалося з колишньою клієнткою банку «Демарк» Богданою Короваєвою, яка розповіла нам, що на той момент працювала в бюджетній установі і отримувала зарплату в «Демарку».

«Я зараз не згадаю, скільки там було грошей, але було. Я трошки накопичувала, бо були певні плани на сімейні покупки. Пам’ятаю, я тоді поїхала в Одесу на заробітки на сезонні роботи на два місяці. І от повертаюсь, а тут така халепа. Може хтось раніше дізнався і встиг забрати кошти. А я приїхала якраз, коли вже забрати неможливо було. Я пам’ятаю, як приходила в банк, була велика черга. Якщо вистояти чергу, то ще можна було забрати невеликі суми. Здається я встигла забрати два невеличкі транші».  

Чому всі бюджетні установи та комунальні підприємства в 2014 році отримували зарплату саме через банк «Демарк», тодішній міський голова Олександр Соколов пояснював так:

«Оголосили конкурс серед всіх банків, а також філіалів банків в місті Чернігові. Банк “Демарк” тоді запропонував найбільш вигідні відсотки і обслуговування. Банк має велику мережу відділень в місті Чернігові — це 33 відділення».

Начальниця управління фінансів Чернігівської міської ради Олена Лисенко 12 років тому була заступником начальника цього ж управління. Вона розповіла, що тоді в «Демарку» були не тільки зарплатні проєкти бюджетників, а і депозити.

«У нас були відкриті й депозити там — і у підприємств, і у фізичних осіб. Також всі зарплатні проєкти по бюджетній сфері проходили через банк “Демарк”. Ми були приголомшені, тим, що сталося. Якраз в цей період була виплата заробітної плати. Ми її вже відправили, але дізнавшись про таку ситуацію ледь встигли призупинити проведення цієї операції, щоб не зарахувати людям на картки, які потім будуть заблоковані. Десь протягом тижня  були відкриті нові картки в інших банках. І зарахування відбулось на ці картки».

Як сталося, що регіональний банк з розгалуженою мережею відділень не тільки в Чернігові, а і в області не може забезпечити готівкою ті суми грошей, які були в нього на рахунках? Тодішній заступник керівника банку Олексій Єпінін пояснював, що банк не може забезпечити готівкою ті суми грошей, які були в нього на рахунках, через недобросовісну конкуренцію серед банків.

«Це результат недобросовісної конкуренції ряду банків, які фактично поширили чутки містом. Багатьом нашим клієнтам, юридичним особам, були дзвінки про те, що банк “Демарк” банкрот і що час переходити на обслуговування в інший банк».

Тоді нестачу готівки для виплати зарплат та пенсій пояснювали тим, що багато людей одночасно захотіли забрати свої гроші з банку.

«Ми були змушені в екстреному порядку купувати багато готівки, щоб завантажити її у відділення і у банкомати. Чому? Тому що люди посилено знімають гроші з карток. На сьогодні банк “Демарк” тимчасово призупинив свою роботу в зв’язку з тим, що у нас немає достатньої кількості грошей, щоб забезпечити різко збільшену потребу наших клієнтів в грошах – в готівці», — казав тоді Єпінін.

Тоді ситуацію стабілізувати не вдалося, тому що банк, за словами тодішнього начальника управління НБУ в Чернігівській області Леоніда Волошка, «мав проблеми значно глибші».  

Як проходила процедура банкрутства

25 вересня 2014 року Нацбанк визнає «Демарк» неплатоспроможним банком. За чотири дні — 29 вересня Фонд гарантування вкладів вводить в банк тимчасову адміністрацію. Це означає, що з цього моменту управління банком переходить від керівництва банку до уповноваженої особи фонду. Ще за чотири місяці — в січні 2015 року Нацбанк позбавив банк «Демарк» ліцензії та ухвалив рішення про його ліквідацію.

Тоді ж Фонд гарантування вкладів розпочав процедуру ліквідації. Цей процес був тривалим. Всі ліквідаційні процедури завершились в червні 2019 року. І ще за півроку — 23 січня 2020 року банк «Демарк» припинив своє існування внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Хто був акціонерами банку

За даними НБУ, станом на лютий 2014 року, майже 50% акцій банку належало Приватному підприємству «Фінінвест», власником якого є Андрій Шинковенко. Також серед акціонерів 206 фізичних осіб, у власності яких було 49,65 % акцій. Власниками ще пів відсотка акцій були 16 юридичних осіб.

Місцем проживання Андрія Шинковенка вказано: місто Краснодон, Луганська область, нині тимчасово окупована територія.

В аналітичній системі YouControl ми знайшли компанії, пов’язані з Андрієм Шинковенком. Дві з них зареєстровані в Луганську і припинили свою діяльність. Ще одна компанія, в якій Шинковенко є бенефіціаром і володіє 40% акцій, зареєстрована в Києві і є такою, яка продовжує працювати.

Також серед компаній, пов’язаних з головним акціонером «Демарку» ми знайшли і компанію «Фінінвест». Компанія не припинила своє існування. Зараз вона зареєстрована в Києві. Її новим керівником і засновником є Святослав Михайленко, який зареєстрований в місті Єнакієве Донецької області.

Чи повернули людям гроші

Як пояснили Суспільному у Фонді гарантування вкладів, вкладникам банку – фізособам та ФОПам виплатили 993,6 мільйонів гривень, що становило 99,4% від загальної гарантованої суми відшкодування. 285,1 мільйона гривень виплатили до 27 січня 2015 року. Їх отримали 29 тисяч вкладників банку. Всі інші виплати здійснювались протягом п’яти років — до 2020 року, коли банк повністю припинив своє існування.

Це підтверджує і колишня клієнтка банку Богдана Короваєва. Щоправда зазначає, що через інфляцію це вже були не ті гроші.

«Я чекала пів року і вже через Ощадбанк забирала останні свої гроші з банку. Я думаю, що втратила в грошах, тому що чекала пів року гроші, які відкладалися на певну покупку. І взагалі, було неприємно, бо були перестороги, чи віддадуть мені ці гроші. Це були гроші з поточного рахунку, не депозит».  

Олена Лисенко пригадує, що тоді управління фінансів розробляло зразки звернень для громадян.

«По фізичним особам я пам’ятаю, що люди, у яких були залишки на карткових рахунках, протягом місяця все отримали. А у кого з фізичних осіб були депозити, то були розроблені зразки звернень на ім’я голови правління банку “Демарк”, представника Нацбанку Волошка в Чернігівській області та на ім’я Гонтаревої, голови НБУ. І до кінця 2014 року всі депозити фізичних осіб були повернуті і отримані в межах Фонду гарантування вкладів».

Причина банкрутства — кредити компаніям на 36,5-38 мільйонів гривень

Суспільне надіслало запит до Фонду гарантування вкладів з проханням пояснити, що стало причиною банкрутства банку «Демарк». У відповіді на запит йдеться про те, що упродовж кількох років банк укладав десятки подібних між собою кредитних угод, з подібним неліквідним забезпеченням, за якими кошти не повертались та тривалий час накопичувалась заборгованість.

Зокрема, члени правління та кредитного комітету банку своїми рішеннями у 2013-2014 роках погодили надання таких кредитів для понад 15 компаній у порушення вимог як банківського законодавства, так і внутрішніх положень банку, що завдало збитків на суму понад 1,3 мільярда гривень.

Спільними рисами усіх угод, окрім неліквідних застав у вигляді майнових прав, є і суми кредитів — кожен позичальник отримав майже однакові суми у межах 36,5-38 мільйонів гривень.

Суспільне перевірило в аналітичній системі YouControl компанії, які отримали кредити від банку «Демарк» в 2013-2014 роках. Взяли вибірково дві фірми, які отримали кредити на 38 мільйонів гривень. І виявилось, що обидві компанії мають зв’язок з тимчасово-окупованими територіями — або компанії, або їх засновники зареєстровані в Луганській та Донецькій областях.        

Отже, Фонд гарантування вкладів намагається стягнути 1,3 мільярда гривень з людей, які ухвалювали рішення про надання кредитів, що призвело до банкрутства банку. А це члени правління та члени кредитного комітету банку «Демарк». Ми з’ясували, що фонд звернувся до судів різних інстанцій з двома позовами. Перший позов був поданий у 2018 році. Тобто розгляд справ про банкрутство «Демарку» і про притягнення до відповідальності винних у банкрутстві триває вже вісім років.

В одній справі Фонд гарантування вкладів вимагав від пов’язаних із банком «Демарк» людей відшкодувати 434,5 мільйона гривень збитків. Після кількох розглядів суди різних інстанцій визнали, що фонд довів порушення з боку колишнього керівництва банку та завдану ним шкоду, однак у позові відмовили. Причина — пропущений строк позовної давності. Тут варто пояснити, що фонд звернувся до суду ще у 2018 році, але тоді обрав не той суд для розгляду справи про банкрутство, тому справу закрили. Новий позов до Господарського суду фонд подав у 2021 році. 18 червня 2026 року Верховний Суд залишив без змін рішення про відмову фонду у стягненні цієї суми. Проте одна із суддів не погодилась з таким рішенням.

Інша справа стосується відшкодування 890,5 мільйонів гривень збитків. У січні 2025 року Північний апеляційний господарський суд став на бік Фонду гарантування вкладів і зобов’язав пов’язаних із банком «Демарк» людей відшкодувати ці збитки. Але вже в липні того ж року Верховний Суд скасував рішення попередніх судів і направив справу на новий розгляд до Чернігівського господарського суду. Ми звернулись із запитом до суду, де нам повідомили, що у розгляді цієї справи була майже річна перерва через суперечності у розгляді подібних справ судами різних інстанцій. Проте 3 серпня 2026 року суд прийняв ухвалу про поновлення розгляду справи.

У відповідь на наш запит, пресслужба Господарського суду Чернігівської області надіслала нам прізвища відповідачів, з яких Фонд гарантування вкладів хоче стягнути завдані збитки у розмірі 890,5 мільйонів гривень. Отже, відповідачами є:

• Оніщенко Лідія, голова правління банку «Демарк»;
• Кобиш Ганна, головний бухгалтер, член правління;
• Попов Сергій, заступник голови правління, член правління;
• Лобода Олена, член правління, відповідальний працівник за здійснення фінансового моніторингу;
• Єпінін Олексій, заступник голови правління.

Також серед відповідачів є інші чотири людини. Це Нужняк Станіслав, Литвишко Віктор, Пищолка Олександр, Максименко Сергій. Ми не знайшли інформації про те, які посади займали вони на момент банкрутства банку.

Колишній заступник голови правління банку «Демарк», а нині голова фонду комунального майна Чернігівської міської ради, Олексій Єпінін відмовив нам у коментарі. Також ми розшукали Миколу Ногача, який брав участь у створенні банку. Він також відмовив нам у спілкуванні.

Що з майном банку і скільки було подібних банкрутств

Будівлю, в якій був головний офіс банку «Демарк» на Ремісничій, 28, продав Фонд гарантування вкладів у жовтні 2017 року в межах ліквідаційної процедури банку на електронному аукціоні. Тоді на торгах перемогли ТОВ «Астерікс Протект». Вони придбали всю будівлю за 12 430 000 гривень. За курсом 2014 року це становило майже 1 мільйон доларів.

Чернігівський банк «Демарк» був не єдиним, який постраждав від банківської кризи 2013-2014 років. Її наслідки тягнулись до 2016 року. За даними НБУ, за цей час з банківського ринку вивели понад 80 банків, серед яких були «Дельта банк», «Надра Банк», «Брокбізнесбанк» та інші. Негативний фінансовий результат діяльності банків, за даними НБУ, тільки в 2014 році становив 53 мільярда гривень. Судові справи про відшкодування мільярдів гривень тривають і досі.

Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube, WhatsApp, TikTok.