Будівельні матеріали м.Ніжин
Новини Чернігова

Атрошенко розказав про ситуацію у Чернігові

«Міста, зруйновані війно. Чернігів» – тема пресконференції за участю чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, організованої агентством «Укрінформ» 8 квітня. Наводимо основні тези зі сказаного ним.

Про обсяг робіт і обсяг втрат міської інфраструктури на сьогодні:

– Я керівник, якого завжди цікавив кінцевий результат. Я не звик формувати свої рейтинги на «відосиках», мої рейтинги сформовані моїм життям мі моїми справами. Зараз я вже кілька діб виконую задачу, щоби українські та західні журналісти побачили і медійно донесли інформацію про найбільш зруйновані ті локації Чернігова . Але мені треба прлчинати працювать системно як міському голові для того, щоб ми змогли почати процес відновлення міста. Це ті внутрішні мої емоції, які на сьогоднішній день є. Я би хотів бачити вже початок системної роботи – звісно, зі зноскою на те що війна ще не закінчилася і може повернутися будь-якої хвилини.

Звісно, місто Чернігів перенесло жахіття війни. Опосередковано ми бачимо підтвердження цього жахіття по тій кількості ящиків зі снарадями і гільз, які знаходять при зачистках навколишніх територій як залишки після артилерийських і мінометних обстрілах міста Чернігова. Це тисячі і більше снарядів 152-го калібру і мін 120-го калібру, використаних у напрямку передмістя і міста Чернігова. Звісно, що це принесло значні руйнації. Найбільше постраждало приватне житло, фактично в усіх напрямках в передмісті. А в самому місті – значні ушкодження сотень багатоповерхових будинків.

Зараз ми це систематизуємо – і я дуже хвилююся, щоб були не дарма ці роботи, щоби був узгоджений формат цих робіт на рівні міжнародного експертного середовища. І очевидно, щоби оцінити збитки від руйнації, нанесені приватним будинкам, школам, садочкам, лікарням, мережам, інфраструктурі, комунальній техніці, комунальним приміщенням, дорогам, паркам, скверам – те що видно і те чого не видно – це треба вивчать. А вивчати стан мереж –  це давати тиск у ці мережі і це все документувати. А для того щоб ремонтувати мережі – потрібно демонтувати дорожній одяг. І нема технології, дуже важко пошарово це все зняти а потім пошарово повернути. Очевидно, що нам потрібні або підказка і узгоджений, спрощений формат оцінки, або взагалі щоб це робили міжнародні експерти, висновки яких би потім визнавалися міжнародними судами. У мене ніякого сумніву нема що будуть виграні міжнародні суди, де визнають росію країною-агресором, а цю так звану спецоперацію – військовим злочином. А після цього треба подавати позови з усіма актами про збитки – і акти, відповідно, повинні зразу бути зроблені такими, щоб вони були визнані. Зараз у системі комунального господарства, міської влади таких експертів нема.

Обсяги роботи для експертів колосальні. Треба вивчати і стан опорних конструкцій, біля яких падали великі авіаційні бомби. Треба вивчать підземні мережі, які при падінні бомб і снарадів на короткий час піддавалися впливу, аналогічному землетрусу в 10 балів. Є у нас дуже великі по протяжності відстані чавунних комунікацій, які дуже бояться оцих землетрусів. Тобто в них усі стики пошкоджені і там будуть протікання та величезні втрати.

Скільки жителів у Чернігові зараз?

– Коли я був у Кабміні, ми використали програму Мінцифри, яка вказала кількість людей відповідно до даних усіх мобільних операторів. І отримали цифру 87 тисяч 590 мешканців Чернігова. І я взяв млюс-мінус 10%, тому що дехто з абонентів має по дві телефонних картки, а дехто, навпаки, не має або не може зарядити мобільний телефон. І отримав умовну цифру – від 80 до 95 тисяч мешканців.

До 24 лютого в місті жило 285-290 тисяч людей.

Про загиблих і зниклих безвісти:

– Приблизна цифра померлих – це 700 чоловік, сукупно військових і цивільних. Крім того, є 70 тіл неопізнаних, які ми не можемо ідентифікувати. І крім того, є мінімум приблизно 40 людей, які зникли безвісті – і приблизно є розуміння причини, але доказів нема. Зокрема, є випадки, коли чоловік дзвонить дружині прямо перед бомбардуванням на Чорновола у місті Чернігові. Він прийшов зустрічати дружину з кардіологічного відділення, вона повинна була закінчити зміну і вийти в півдругого. І далі відбулося бомбардування. Дружина вижила, тому що вона ще не вийшла і знаходилася в іншій частині приміщення. А чоловіка шукають досі. Якщо він стояв дуже близько до точки потрапляння снаряду, то міг згоріти дотла. Це за секунду відбувається. І я думаю, що багато людей так само згоріло – і їх тепер немає ні серед живих, ні серед знайдених загиблих, і ніякого ж ні відео, ніяких надійних доказів нема. Є ще певна кількість таких людей. Це дуже важкі такі, прикрі обставини. Але нам треба і з цим якось поступово розібратися і визначитися.

Яка частина території міста зараз забезпечена електропостачанням, водою та газом?

– Зараз я вважаю подібні питання передчасними і не хочу на них відповідати. Доки в нас та фаза війни, коли прильоти крилатих ракет ще є реальними, я не буду на них відповідати. Я бачу в цьому ризики. Якщо ми будемо розповідати росіянам через ЗМІ, які вони читають дуже уважно, про те я у нас відбувається відновлення міста і т. д. – вони завтра це все зруйнують знову.

На самому початку війни ми намагалися інформувати людей в подробицях – але бачимо, що туди прилітає. Вони мають ті самі гуглкарти з координатами і відслідковують. І тому ми засекретили подібну інформацію і залишаємося й зараз у цьому режимі. Я вважаю це абсолютно виправданим.

Які ресурси знадобляться для відновлення. По грошах:

– Ми бачимо серйозні ушкодження приблизно 150 багатоповерхових житлових будинків.

Щодо комунікацій: легше з тими, які на поверхні. Легше як побачити пошкодження, так і поміняти. Зокрема, тролейбусний контактний дріт – враження, вважайте, 70-100%.

Щодо інших комунікацій – нам треба час щоб це опрацювати. У нас тільки 4 дні ще нема війни, а обсяги дуже великі. Якби було п’ять будинків – звісно, це б було все пораховано. Нема людей, нема фахівців і дуже великі обсяги. Але в цілому я можу сказати, що це десятки мільярдів гривень збитків. Тому що перебудувати тільки одну ТЕЦ – це від 200 до 300 мільйонів євро, це від 8 до 12 мільярдів гривень. І дали магістральні мережі, які з ТЕЦ виходять – вони знищені, тому що там точилися бої. Це окраїна міста, туди прилітала дуже велика кількість снарядів. І тим більше що росіяни свідомо знищували інфраструктуру – то по ТЕЦ було таке, що півдня були мінометні обстріли. У мене є відео, як у перші дні гарячий теплоносій, який поступав у місто – він просто фонтаном бив з пробитої мережі. Це треба працювати ще над тим, дуже ретельно оцінювати. Зараз ціни на матеріали змінено. Ми кількісні показники поки що виписуємо. І для хоча б приблизної оцінки нам потрібно ще, я думаю, попрацювати ще хоча б два тижні.

По часу:

На відновлення міста потрібно чотири роки, якщо працювати швидко і буде повний обсяг коштів. Це як дуже і дуже швидко. Але по багатьох питаннях немає технічно рішення на сьогодні. Зокрема, в нас нема технологій демонтажу потужних багатоповерхових бетонних будинків, якщо вони в житловому масиві. Це окремі технології і треба закуповувати додаткове обладнання або запрошувати підрядників, але в Україні я таких підрядників не бачу.

Думки про те, коли закінчиться війна:

– Дай Бог цього не буде, але ми всі зараз повинні готуватися і до другої хвилі. Росія «подавилася» великим шматком України, але вона буде намагатися «з’їсти» Україну по маленьких шматочках.  Якщо вони не зламають зуби зараз на сході.

Що кардинально змінилося в мене як у людини, як керівника – ми всі грішні в тому, що вважали війну на сході прикрими поганими подіями, але не відчували цей біль у повній мірі як свій. Сьогодні я відчуваю повністю. І хвилююся, телефоную, намагаюся дістати всю інформацію.

Я думаю, що війна зупиниться, коли в Росію приїде 100 тисяч трун. Тоді почнеться збурення, тоді «вменяєма» частина матерів вийдуть і спитають у Путіна, де їхні діти. От я таку умовну цифру бачу у 100 тисяч. Зараз ми близькі до 20 тисяч. І їхні тіла їдуть за Урал, у села. Ця інформація ще на великій території росії губиться, не розповсюджується. І тільки коли ці «двохсоті» приїдуть у Москву, Петербург, інші великі міста – от тоді буде витік інформації і будуть питання, навіщо ця війна.

Ситуація з гуманітарною допомогою, чого наразі потребує місто:

– Доки цього етапу нема – ми формуємо запаси продуктів і медикаментів, генераторів. Величезна проблема сформувати хоч якісь запаси нафтопродуктів, тому що цілеспрямовано знищувалися нафтосховища, будь-які заправки – і це ускладнює життя, бо нафтопродукти – пріоритетний ресурс.

Пріоритети я би розставив так:  ресурс №1 – це бійці, це люди, а далі – зброя, далі – нафтопродукти, а далі вже ліки, далі – технічне і технологічне знаряддя, а вже далі – харчі. І те що ми можемо сформувати, що не відноситься до компетенції військових – по місту такі команди є.

Війна гнітить людей дуже сильно. Люди свідомо лишаються в місті, але дуже переживають. Плюс я як керівник хвилююся, чи не передчасно робити якісь кроки по відновленню. Чи потрібні тимчасові технічні рішення, чи вже сучасні? А якщо це знищать у разі повернення війни? Тобто тут купа дилем, на які тільки час може дати відповідь.

Але я всім і пояснюю: ми не можемо сидіти і чекати факту закінчення війни. Можливо, взагалі ці юридичні документи не будуть підписані: ми не приймемо ті умови, якими б Росія звітувала перед своїми виборцями, вони не приймуть наші, і це зависне. І ми це розуміємо, але відновлювати місто нам потрібно все одно.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

09.04.2022
Джерело: ЧЕLINE. Новини Чернігова

Магазин Автозапчастин м.Ніжин