Армія Європи, лідерство Німеччини та заяви США: підсумки Мюнхенської безпекової конференції

3 дні назад

108 6 хвилин читано

На щорічній триденній безпековій конференції з безпеки в баварському місті Мюнхені, де обговорюють виклики для Європи та світу, у 2025 році лунали деколи дуже протилежні пропозиції та заяви від лідерів країн-союзників по НАТО.

Серед головних тем були війна Росії проти України, роль США в безпекових питаннях після того, як Білий дім очолив Дональд Трамп, а також можливий початок мирних переговорів із Кремлем.

На самій можна було почути заяви президента України Володимира Зеленського, очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та нового віцепрезидента США Джей Ді Венса. Саме слова цих лідерів стали одними з найяскравіших свідчень того, наскільки роз’єднаними стають оцінки майбутніх загроз по обидва боки Атлантики.

Факти ICTV наводять приклад головних заяв і підбивають підсумок Мюнхенської конференції з безпеки у 2025 році.

Контекст конференції в Мюнхені

Початку безпекового форуму в Мюнхені передували події, які змусили внести правки до текстів виступів, які президенти, міністри та інші лідери мали озвучити на трибунах конференції.

Так, 12 лютого новий міністр оборони США Піт Гегсет виступив на Контактній групі з оборони України зі словами про те, що Європа має більше турбуватися про безпеку на своєму континенті, а роль Америки в цьому має сильно зменшитися. Крім того, глава Пентагону заявив, що в питаннях підтримки України саме європейці повинні надавати переважну допомогу, коли ж США хочуть піти на другий план.

У тому ж виступі американський міністр назвав “нереалістичним” членство України в НАТО, а також те, що офіційний Київ зможе повернути під свій контроль території, які не перебували під окупацією РФ станом до 2014 року.

Того ж дня, невдовзі після заяв Гегсета, стало відомо, що новий президент США Дональд Трамп здійснив дзвінок російському диктатору Володимиру Путіну, з яким обговорював, зокрема, російсько-українську війну.

Одразу після розмови з Путіним Трамп зателефонував президенту Зеленському, з яким також обговорював воєнний конфлікт і розповів деталі свого діалогу з очільником Кремля.

Дзвінок президента США спочатку російському диктатору, а лише потім українському лідеру, а також заяви нового очільника Пентагону, вочевидь, змінили контекст перед початком Мюнхенської конференції з безпеки, початок якої припав на 14 лютого.

Європа, ймовірно, не буде за столом мирних переговорів – Келлог

Європейські лідери та очільник України Володимир Зеленський уже кілька місяців кажуть, що будь-які мирні переговори з Росією мають відбуватися за їхньої участі, оскільки будь-яка угода вплине на безпеку всього континенту.

Але розмова Трампа з Путіним припустила, що Київ і Європа можуть бути виключені з діалогу, що спричинило дипломатичний шквал заяв з європейських столиць.

– За столом переговорів можуть бути українці, росіяни і, вочевидь, американці, – сказав у перший день конференції в Мюнхені Кіт Келлог, спеціальний представник Трампа з питань України та Росії.

Відповідаючи на запитання про участь Європи, Келлог додав: “Я дотримуюся реалізму. Я думаю, що цього не станеться”.

Він підкреслив, що “європейський альянс”, однак, “матиме вирішальне значення” для забезпечення суверенітету України.

Європа відступає від своїх фундаментальних цінностей – Джей Ді Венс

Також на початку конференції в Мюнхені представники Європи сподівалися, що віцепрезидент США Джей Ді Венс, який представляв Білий дім на форумі, внесе певну ясність у стратегію адміністрації США щодо мирних переговорів із Росією після коментарів, зроблених раніше Трампом і Гегсетом.

– Загроза, яка мене найбільше турбує стосовно Європи, – це не Росія, не Китай, не будь-який інший зовнішній актор. Мене турбує загроза зсередини: відступ Європи від деяких з її найфундаментальніших цінностей, цінностей, які поділяють зі Сполученими Штатами Америки, – заявив віце-президент США в п’ятницю.

Заяви, зроблені представниками адміністрації президента США, мали на увазі, що Європа і Україна можуть бути виключені з переговорів з Росією.

Фото: Офіс президента

Однак під час свого виступу Венс лише побіжно згадав про Україну і замість цього присвятив свою 10-хвилинну програмну промову викриттю Європи за те, що вона нібито відступила від демократичних цінностей і не прислухається до своїх виборців.

Наприклад, віце-президент США критикував те, як Європа веде боротьбу з агресивною пропагандою в соціальних мережах.

Як підсумок, виступаючи незабаром після Венса, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розкритикував заяви віцепрезидента США, назвавши його порівняння Європи з авторитарними режимами “неприпустимим”.

Давайте створимо збройні сили Європи – Зеленський

Заява Трампа про те, що він провів тривалу телефонну розмову з Путіним, не порадившись попередньо з Україною, неодноразові заклики Вашингтона до Європи взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку та зсув зовнішньої політики в бік Індо-Тихоокеанського регіону у поєднанні з попередженнями розвідувальних служб про те, що Росія може мати засоби для нападу на європейського союзника по НАТО до 2030 року.

Саме ці обставини розширили та посилили дискусії про власні можливості Європи щодо стримування агресії на континенті.

Користуючись обставинами та контекстом, президент Володимир Зеленський виступив із яскравою пропозицією:

– Ми маємо створити Збройні сили Європи, щоб майбутнє Європи залежало тільки від європейців, а рішення про Європу ухвалювалися в Європі.

Він припустив, що сьогодні Європі не можна виключати того, що “Америка відмовиться співпрацювати з Європою з питань, які їй загрожують”.

Також український президент додав, що “Україна ніколи не погодиться на угоди за нашою спиною без нашої участі, і те саме правило має поширюватися на всю Європу”.

Членство в НАТО для України не виключено: Рютте

– Ідеться не про мирну угоду. Дехто вважає, що це має бути частиною мирної угоди, але це не частина результату. Ми повинні робити крок за кроком, повинні переконатися, що угода гарантує, що Путін не повторить спробу, – сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте журналістам у п’ятницю.

Заява Гегсета на міністерській зустрічі НАТО в Брюсселі на початку тижня, схоже, мала на увазі, що Україна може бути змушена відмовитися від свого прагнення приєднатися до оборонного альянсу в рамках мирних переговорів з Росією про припинення війни.

І це попри те, що минулого року після саміту у Вашингтоні союзники заявили, що Україна перебуває на “незворотному шляху” до членства.

Рютте, однак, спростував інформацію про те, що членство в НАТО буде пов’язане з мирними переговорами.

Сенатор Грем: угода США та України щодо рідкоземельних металів – кошмар для Путіна

Сенатор США Ліндсі Грем, під час дискусійної панелі в рамках Мюнхенської конференції припустив, що потенційна угода між Україною та Америкою щодо рідкоземельних українських металів стане ударом для російського диктатора.

– Якщо ця угода щодо мінералів відбудеться, це буде кошмаром для Путіна, тому що нам є що захищати, чого в нас раніше не було. Так що вам краще бути прихильниками цієї угоди, – сказав він.

В інтерв’ю, даному раніше цього тижня, Трамп припустив, що подальша військова підтримка України з боку США може бути обумовлена угодою на $500 млрд по критично важливій сировині, що використовується в широкому спектрі побутових і високотехнологічних приладів, зокрема й військове обладнання.

Getty Images

Китай контролює значну частку світового видобутку і переробки низки цих матеріалів, включно з літієм, галієм і германієм.

– Я сказав президенту Трампу, що це може бути старий Радянський Союз, може бути Російська імперія, але я знаю, що він (Володимир Путін, – Ред.) іде за грошима. Не дайте йому вкрасти те, що є в України, щоб збагатитися, – сказав Грем.

Він додав, що завдяки цій угоді “президент Трамп зможе звернутися до американського народу і сказати, що Україна – це не тягар, а вигода. Вони сидять на корисних копалинах на трильйони доларів, які всі ми можемо отримати, об’єднавшись із Заходом”.

Новий сміливий підхід для ЄС – Урсула фон дер Ляєн

Останніми місяцями точаться запеклі дискусії в рамках Євросоюзу про те, як зміцнити оборонні спроможності блоку і стати більш автономними і менш залежними від США.

Як підсумок, наразі країни-члени ЄС дійшли згоди про те, що їм необхідно інвестувати €500 млрд в оборону протягом найближчого десятиліття, і лідери намагаються домовитися про спільні інструменти.

– Я можу оголосити, що запропоную активувати положення про відступні для інвестицій в оборону. Це дасть змогу державам-членам суттєво збільшити свої витрати на оборону, – заявила в п’ятницю голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Пом’якшення фіскальних правил уже було названо потенційним рішенням на початку цього місяця лідерами ЄС після неформальної наради з питань оборони. Це дасть змогу державам-членам із невеликими фінансовими можливостями збільшити видатки на оборону, не порушуючи правил ЄС і не стаючи об’єктом процедури надмірного дефіциту, яка може призвести до штрафів.

Наразі така процедура застосовується щодо восьми країн-членів.

Фон дер Ляєн заявила на конференції, що цей захід стане частиною “нового сміливого підходу”, тому що “коли йдеться про європейську безпеку, Європа повинна робити більше. Європа повинна принести більше користі”.

Я поверну Німеччині лідерство в ЄС – Мерц

Лідер консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), як багато хто вважає, стане наступним канцлером Німеччини після виборів, які відбудуться 23 лютого.

– Я чую з бесід і зустрічей тут, на конференції, що Німеччині бракує лідерства в Європейському союзі, і я повністю згоден із тими, хто вимагає лідерства від Німеччини, і, чесно кажучи, я готовий це зробити, тому що бачу, що Німеччина посідає стратегічне становище в центрі Європи; що дуже багато чого в Європі залежить від Німеччини, – сказав Фрідріх Мерц на панельній дискусії в суботу.

Вибори в країні було перенесено на пізніший термін після розпаду трипартійної коаліції Олафа Шольца, яка характеризувалася запеклою боротьбою з низки політичних питань.