Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин Автозапчастини магазин AvtoBot м.Ніжин
Новини Чернігова

Анатолій Свириденко: «Ми працюємо на зміцнення обороноздатності України, і знаємо, як захистити чернігівців від некомпетентної та корумпованої влади»

Анатолій Свириденко: «Ми працюємо на зміцнення обороноздатності України, і знаємо, як захистити чернігівців від некомпетентної та корумпованої влади»

Події на підприємстві ПрАТ «ЧЕЗАРА», що працює вже близько півстоліття, якнайкраще відображають суспільно-політичну ситуацію в регіоні, та й в країні загалом.

Утім, найголовніше: це підприємство змогло пройти всі віражі і залишитися на плаву. До досвіду управління ним варто придивитися. Модель такого адміністрування може слугувати основою для виведення регіону та міста на новий рівень життя.

Про те, чим та як живе ПрАТ «ЧЕЗАРА», говоримо з генеральним директором, кандидатом в депутати до обласної ради від партії «НАШ КРАЙ» Анатолієм Свириденко

 Довідка: Приватне акціонерне товариство «Чернігівський завод радіоприладів (ПрАТ«ЧЕЗАРА») створене на базі державного підприємства «Чернігівський радіоприладний завод», що був спроектований для космічних потреб і тривалий час працював на оборонний та ракетно-космічний комплекс колишнього СРСР.

На жаль, останнім часом ПрАТ «ЧЕЗАРА» була на вустах із досить неприємного приводу: заборгованість із заробітної плати. Чому виникла така ситуація і який стан справ наразі?

На щастя, цю проблему ми майже подолали – заборговане майже погасили.

Передісторія така – 2007 року  контрольний пакет акцій перейшов у приватні роки. Через різні погляди на подальшу долю заводу, підприємство занепало. Потім акції ще перепродавалися. До слова, тут навіть попередні акціонери планували звести розважальний центр.

Як наслідок, із 2008 по 2012 роки підприємство перебувало у стадії банкрутства. Щоб його врятувати, треба було піти на мирову з кредиторами. Для цього ж варто було знайти кошти та покроково розписати механізм погашення заборгованості. Знайшли. Розписали. Погасили.

Варто зазначити, що така мирова угода була першою в історії українських фінансово-правових відносин.

Тільки вийшли з цієї ситуації, завдячуючи новим акціонерам: розпочалася російсько-українська війна. Виробництво ж ПрАТ «ЧЕЗАРА» було налаштоване на ринок РФ (до 2014 року жоден російський космонавт не міг полетіти без підпису представника ПрАТ «ЧЕЗАРА», що засвідчував відповідність деталей космічної ракети, які ми ж конструювали чи виробляли). Ринок збуту закрито. Відповідно нема замовлення. Нема замовлень – нема грошей. Борг.

Так тривало доти, поки ми не налагодили роботу з новими потужними замовниками: Міністерство оборони України через підприємства ДП «Укроборонпром» та американськими компаніями в співпраці с ВО «Південний машинобудівний завод» та КБ «Південне».

Що заважало почати плідну роботу з Міністерством оборони України і «Укроборонпромом» раніше?

Виробництво військової техніки чи її комплектуючих справа не з легких: тут не можна просто щось сконструювати та відразу віддати на озброєння. Є відповідні стандарти, яким має відповідати той чи інший виріб. А головне – його мають протестувати відповідальні інстанції і видати дозвіл. Лише після цього всього його візьмуть на озброєння і відповідно замовлятимуть.

Нам пощастило, що до Чернігова з Криму передислокувався Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки ЗСУ. А їм пощастило, що тут є ми. Заручилися підтримкою й інших військових підприємств. Розпочалася тісна співпраця на виконання замовлення.

З’явився новий БТР-3ДА з нашою системою керування вогнем, з’явився бойовий полегшений модуль «ІВА-М» з дистанційним керуванням, оснащений  12,7-мм кулеметом та денним та тепловізійним прицілом з далекоміром, системою постановки димової завіси.

Наступний крок: мобільний розвідувально-ударний комплекс «Сокіл», який ми зробили спільно з польською компанією WB «Electronics».

Розвідувально-ударний комплекс «Сокіл» складається, власне, з двох безпілотних комплексів з польським корінням та спільної системи управління. Комплекс розміщено на декількох бронеавтомобілях «ВАРТА».

Комплекс націлено на здійснення розвідки та виявлення цілей, отримання їхніх координат і враження цілей противника БпЛА-«камікадзе».

Важливо, що Мінооборони має гроші на ці цілі, а ми можемо запропонувати справді якісну роботу. Гарантійний термін на деякі наші вироби до 18 років.

До речі, окрім всього, ми ще ремонтуємо системи управління вогнем. Ті, які повертаються з АТО. Грошей за це не беремо. Це наш внесок у спільну справу.

Тобто, впевнено можна говорити, що обороноздатність України кується і в Чернігові?

Наразі для потреб силових відомств України безпілотники виготовляють декілька підприємства, але тільки БпЛА двох прийняті на озброєння Збройних Сил України. Одне з них – ПрАТ «ЧЕЗАРА». До того ж, характеристики наших апаратів значно кращі, бо програмний продукт для них розробили фахівці Польщі.

Українська армія не обійдеться без системи управління вогнем для БТР. ПрАТ «ЧЕЗАРА» є її розробником та виробником. Окрім того, ми – розробники системи зв’язку, що встановлються у розвідувально-ударних комплексах, полегшеного бойового модулю. До того ж, як я вже говорив, ми маємо можливість ремонтувати чи не всю військову техніку. Тому наше підприємство посідає важливе значення у зміцненні обороноздатності України.

Чи легко було вийти на співпрацю NASA? Що є в напрацюваннях сьогодні?

І так, і ні. Насправді перші наші спроби працювати разом були ще за президенства Л.Д. Кучми. За сприяння Леоніда Даниловича був підписаний договір спільної діяльності у сфері космонавтики з кількома іноземними компаніями. Ми були серед підприємств, що брали участь як розробники  та виготовлювачі складових частин, з української сторони. До нас приїздили американці, щоб зробити технічний аудит. І ще тоді відзначали кваліфікованість наших працівників та якість роботи. 3 жовтня цього року

з Центру космічних польотів на острові Уоллопс (штат Вірджинія, США) проведено успішний пуск ракети-носія «Антарес», яка вивела на орбіту вантажний корабель «Cygnus».

Головним розробником ракети-носія «Антарес» є американська корпорація «Northrop Grumman». Основну конструкцію першого ступеня PH «Антарес» розробило конструкторське бюро «Південне», виготовив Південний машинобудівний завод у кооперації з іншими українськими підприємствами, серед яких – чернігівські «ЧЕЗАРА»  та «РАПІД» .

Університет «Чернігівська політехніка» готує випускників за спеціальностями, що застосовуються у Вас на заводі. Чи є співпраця з університетом?

Звісно. Я секретар Наглядової ради університету. Деякі  аспіранти пишуть свої роботи, практичну частину яких реалізовують саме на заводі.

Втім, питання тут в іншому: в якості знань абітурієнтів, які приходять на спеціальність «технологія машинобудування». Чомусь цей фах не поспішають обирати діти, які мають хороші знання зі школи та природні здібності, що дуже важливо. Усі хочуть працювати з нематеріальними активами, а в матеріальний  сектор економіки бажаючих  йти дуже  мало. Тому при прийомі  на навчання бали із ЗНО найнижчі, а спеціальність дуже складна і це величезна  проблема. До тогож у школахзараз не викладається креслення. Далеко не кожний  здатен подолати граніт цієї науки.

Значну роль має і той факт, що найкращих студентів ще на етапі навчання, можуть переманити закордон, запропонувавши вигідніші умови. Водночас ми розуміємо необхідність реалізації потенціалу місцевої науки за рахунок співпраці із Національним університетом «Чернігівська політехніка» в частині розвитку IT-кластеру. Було би добре, якби саме чернігівські фахівці розробляли програмне забезпечення для наших військових розробок.

Чому Ви вирішили йти до Чернігівської обласної ради?

Я все своє життя пропрацював на заводі (з 1975 року до нині). Бачив всі його злети і падіння. Брав участь у вирішенні виробничих та адміністративних питань. Мені не байдуже, що з ним буде далі. Хочеться після себе залишити потужне підприємство, що працюватиме на розквіт Чернігова та Чернігівщини загалом. Для цього варто використовувати всі можливості, всі важелі. У головному органі місцевого самоврядування області їх чимало.

Завдяки керівній посаді, я навчився послуговуватися принципом загальнокомандної користі. Тобто, якщо робота з певною особистістю мені неприємна (через різні фактори: вихованість, індивідуальна неприязнь чи інше), я з нею таки працюватиму, якщо це потрібно для загального результату та успіху колективу.

І навпаки:  маю багато впливових знайомих, друзів, з різною географією та сферою діяльності, що дозволить швидко акумулювати сили для досягнення спільної мети – розвитку регіону.

Які питання необхідно вирішувати в місті та регіоні першочергово?

Знаєте, мені набридло дивитися як людей дурять. Будь-який керівник знає собівартість послуг та робіт (або ж легко може їх вирахувати). Тому мене дратує, коли чернігівці платять за те, чого за фактом не отримують. Взяти хоча б формування тарифів за надання деяких житлово-комунальних послуг. Я знаю, що з цим робити.

Маю уявлення про те, що потрібно бізнесу. Тож долучатимуся до роботи зі створення умов для розвитку малого та середнього підприємництва в регіоні.

Я за те, аби саме місцеві підприємства отримували замовлення для робіт у Чернігові й області. Це дозволить залишити гроші в регіоні й убезпечить від недобросовісних підрядників.

Не на словах знайомий з новими форматами роботи – як технопарки. Чітко розумію, де цей формат можливо втілити на Чернігівщині та хто з цим може допомогти.

Чому Ви з «НАШИМ КРАЄМ»?

Мені імпонує те, що в команді «НАШОГО КРАЮ» поєднано молодість та досвід. Тобто є ті, які реалізували певні проєкти з нуля і тримають їх на плаву не один рік, а є ті, які можуть привнести щось абсолютно нове і креативне, це теж важливо.

Я напевно знаю, що саме в цій команді я зможу бути корисним.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

12.10.2020
Джерело: ЧЕLINE. Новини Чернігова