«Після піхоти вам уже нічого не буде страшно»: історія бійця, який дивом уцілів під час виходу з оточення
Олег пройшов найгарячіші напрямки, виходив з оточення та пережив авіаційні й артилерійські обстріли. Тепер він допомагає побратимам відновитися після війни.
Історію начальника групи психологічного відновлення оприлюднили на Facebook-сторінці 39-ї бригади тактичної авіації імені Героя України Олександра Довгача Повітряного командування «Центр».
Його військовий шлях розпочався ще у 2014 році. Після Майдану Олег вирушив на схід України. Маріуполь, Азовсталь, Соледар, Сіверськодонецьк, Лисичанськ і Вугледар — місця, які назавжди залишилися в його пам’яті.
Тоді здавалося, що найважче вже позаду. Однак повномасштабне вторгнення змінило це уявлення.
«Як виявилося, АТО — це були квіточки для нас, хоча ми тоді й вважали себе досвідченими», — згадує військовий.
У складі 30-ї окремої механізованої бригади Олег пройшов важкі бої. Та навіть серед постійних обстрілів знаходилося місце для дружби, жартів і моментів, які й сьогодні викликають усмішку.
Одного разу під час обстрілу з ворожого вертольота троє побратимів намагалися втиснутися в укриття, розраховане ледь не на одну людину. Зрештою всі помістилися.
А один із військових примудрився доповзти туди з чашкою кави, не проливши жодної краплі.
Були й значно небезпечніші ситуації.
Під час одного з бойових завдань Олег разом із побратимом несподівано натрапив на двох озброєних російських військових. Попри загрозу, українським бійцям вдалося змусити противників здатися в полон.
Згодом Олегу довелося виводити побратимів з оточення. Він очолював останню групу, коли поруч розірвався артилерійський снаряд.
«Раптово з’явилося полум’я. Я почув вибух і подумав: усе. Прикрив шию, думаю, може, хоч якийсь шанс буде. Відчув, як уламки пройшли повз мене», — розповідає Олег.
Першою думкою після вибуху були побратими, які йшли позаду. Олег обернувся — усі залишилися живими. Вони так само були приголомшені тим, що щойно сталося.
Такі моменти не минають безслідно. Вони змінюють людину й надовго залишаються в пам’яті.
Згодом Олег продовжив службу в 39-й бригаді тактичної авіації. Саме тут він остаточно зрозумів, що пов’язує своє майбутнє з військом.
Коли йому запропонували здобути психологічну освіту та офіцерське звання, він погодився без вагань.
Спочатку було незвично стояти перед військовослужбовцями й проводити заняття. Однак усе змінилося, коли Олег почав поєднувати теорію з власним бойовим досвідом.
«Я несподівано для себе побачив зацікавленість в очах хлопців. Навіть тих, хто сам мав бойовий досвід», — пригадує він.
Сьогодні Олег займається психологічним відновленням і реабілітацією військовослужбовців. Він знає, що таке страх, виснаження та втрата відчуття безпеки.
Знає, як це — повертатися з бойового завдання й ще довго прокручувати в голові кожну його секунду.
Цей досвід допомагає йому знаходити спільну мову з тими, хто пережив подібне. Адже за професійними знаннями стоїть власний шлях через бойові випробування.
«Сподіваюся, що моє місце в армії недаремне і я надаю допомогу всім, хто цього потребує», — каже Олег.
Колись його завданням було вистояти самому й вивести побратимів з небезпеки.
Тепер він допомагає іншим знайти сили для відновлення та рухатися далі.
Раніше АрміяInform розповідала історію «Бога медицини», який почав боротьбу з окупантами у підпіллі, а згодом у складі самохідного артилерійського дивізіону 57-ї ОМПБр повернувся звільняти рідну Херсонщину.
Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
