Від першої марки до сучасних випусків: як змінювалися поштові марки (Частина ІІ)

Сьогодні поштова марка вже давно перестала бути лише маленьким знаком оплати. Вона може розповісти про історичну подію, увічнити видатну людину, нагадати про культурну спадщину або стати символом цілої країни. Особливо помітно це в сучасній Україні, де поштові випуски стали своєрідною візуальною хронікою подій останніх років.

До Дня Всесвітнього дня пошти – 9 жовтня MYNIZHYN продовжує розмову з науковою співробітницею відділу Музей «Поштова станція» Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Іриною Радей.

У другій частині інтерв’ю говоримо про те, як за марками можна простежити історію України, як змінювалися їхній вигляд і технології виготовлення, коли марки стали предметом колекціонування, які екземпляри зберігаються у музейній колекції та які сучасні українські випуски привернули найбільшу увагу. А наприкінці – про ароматизовані марки та про те, чи справді поштові мініатюри можуть мати запах.

– Що найчастіше зображують на українських поштових марках і як обирають теми для нових випусків?

– Українські поштові марки – це не просто засіб оплати, а справжня художня хроніка та візитівка держави. За роки незалежності тематика української філателії сформувала кілька ключових напрямів, які відображають національну ідентичність, історію та сучасність. Усі випуски можна розділити на кілька груп: Сучасна воєнна історія та незламність (тренди останніх років): сюжети, присвячені Збройним Силам України, легендарним подіям і символам супротиву. Сюди відносяться культові марки «Русскій воєнний корабль, іді… !», «Українська мрія» (з літаком Ан-225), пес Патрон. Історія та державні символи: герб (Тризуб), прапор, а також видатні історичні віхи – від Київської Русі та козацтва до проголошення Незалежності. Видатні особистості: портрети поетів, письменників, науковців, політичних і культурних діячів (Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Мазепа, Сергій Корольов). Культурна спадщина та етнографія: традиційне українське вбрання та вишивка (відома серія «Сорочка»), петриківський розпис, народні ремесла й архітектурні шедеври (замки, дерев’яні церкви, краєвиди міст). Флора і фауна: природа України – ендемічні тварини, птахи, рослини Червоної книги, заповідники.

– Чи можна за поштовими марками простежити важливі події в історії України?

– Так, за поштовими марками можна абсолютно точно простежити найважливіші події в історії України. Марки є своєрідною візуальною хронікою, яка відображає політичні зміни, боротьбу за незалежність, культурні здобутки та трагедії українського народу. Головні історичні етапи України, які яскраво зафіксовані в марках:

1. Перша незалежність та УНР (1918–1920). Перші державні марки. У 1918 р. Центральна Рада випустила першу серію марок Української Народної Республіки («шаги»). Над їхнім дизайном працювали видатні художники Георгій Нарбут й Антін Середа. Тризуб як символ. На марках Російської імперії робили спеціальні наддруки у вигляді Тризуба, що затверджувало українську державність на поштових відправленнях.

2. Радянський період. Марки цього періоду відображали радянську ідеологію, індустріалізацію, але водночас на них з’являлися ювілейні випуски на честь українських письменників (Тараса Шевченка, Лесі Українки) та видатних діячів. Підпільна пошта України. Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська головна визвольна рада (УГВР) за кордоном випускали власні недержавні марки. Вони привертали увагу світу до боротьби України за незалежність і збирали кошти на підтримку підпілля.

3. Відновлення Незалежності (від 1991 р.). Перша марка сучасної України: випущена 1 березня 1992 р. і була присвячена 500-річчю українського козацтва (а друга – 100-річчю першопоселення українців у Канаді).
Серії поштових марок фіксували введення гривні, видатні архітектурні пам’ятки, перемоги українців на Олімпіадах та Євробаченні, а також унікальність української флори й фауни.

4. Сучасна історія та російсько-українська війна. З 2014 р., а особливо після повномасштабного вторгнення 2022 р., українська марка стала потужним інструментом культурної дипломатії та символом спротиву:«Русскій воєнний корабль, іді…» – легендарна марка, випущена в квітні 2022 року, яка набула світової відомості. Марки-символи: «Українська Мрія», присвячена знищеному літаку Ан-225, «Пес Патрон», «Кримський міст на біс!», «Бахмут», «Доброго вечора, ми з України!» марки на честь волонтерів, медиків і різних родів військ ЗСУ.

Таким чином, колекція українських марок – це живий підручник історії, де кожен випуск є документом своєї епохи. 

Поштова марка «Доброго вечора, ми з України!»

– Як змінювалися зовнішній вигляд, розмір і спосіб виготовлення поштових марок у різні періоди?

– Поштові марки пройшли тривалий шлях еволюції від простих шматочків паперу з чорнильним відбитком до високотехнологічних мініатюр із захисними елементами. Відсутність зубців. Найперші марки випускалися в суцільних аркушах. Поштовим службовцям доводилося відрізати їх ножицями, що займало багато часу. У 1854 р. у Великій Британії винайшли перфораційну машину, яка назавжди змінила вигляд марок. Ручна праця. Перші марки гравірувалися майстрами вручну на металевих пластинах, тому кожна марка була витвором мистецтва. Сьогодні дизайн створюється в графічних редакторах, а захист від підробок забезпечується мікротекстом, ультрафіолетовими фарбами та цифровими кодами. Зміна функції. Якщо раніше марка була виключно квитанцією про оплату доставки, то сьогодні це також інструмент маркетингу, предмет колекціонування (філателії) та засіб популяризації культури країни у світі.

Розміри поштових мініатюр стали абсолютно гнучкими – від крихітних стандартних наклейок до гігантських художніх блоків розміром з невелику листівку. Замість клейового шару, який треба лизати, майже скрізь перейшли на зручну самоклейну основу.

– Коли поштові марки стали не лише засобом оплати поштових відправлень, а й предметом колекціонування?

– Поштові марки стали предметом колекціонування практично одразу після їхньої появи у 1840 р., а як системне захоплення (філателія) колекціонування оформилося в 1850–1860-х рр.
Коли у 1840 р. У Великій Британії виходить перша у світі поштова марка – «чорний пенні», то вже за кілька днів після її випуску з’являються перші згадки про людей, які зберігали ці марки на пам’ять, хоча це ще не було колекціонуванням у сучасному розумінні. У 1841 р. у лондонській газеті The Times з’являється перша зафіксована реклама колекціонера. Невідома молода жінка шукала висушені поштові марки, щоб обклеїти ними стіни своєї спальні. Упродовж 1861–1862 рр. виходять перші у світі каталоги поштових марок (Оскара Берже-Левро у Страсбурзі та Альфреда Потіке у Парижі). Це перетворило стихійне збирання на систематизоване хобі. А у 1864 р. француз Жорж Ерпен придумав термін «філателія» (від грецьких слів philos – друг, любитель, та ateleia – звільнення від податку, що символізувало марку як знак оплати). Отже, трансформація марки з суто утилітарного засобу оплати на популярний об’єкт колекціонування відбулася упродовж перших двох десятиліть після їхнього винаходу.

– Що робить марку особливо цінною або рідкісною для колекціонерів?

– Особливо цінною або рідкісною для колекціонерів (філателістів) марку робить унікальність, викликана помилками друку, обмеженим тиражем або історичним контекстом. Ось головні фактори, які перетворюють звичайний знак поштової оплати на скарб:

1. Помилки друку та дефекти. Це найвідоміша причина високої вартості. Марки з друкарськими помилками зазвичай вилучають із продажу й знищують, але ті кілька екземплярів, що вціліли, стають легендами. Перевернутий друк. Коли один елемент малюнка (або центр) надрукований догори дриґом відносно рамки. Найвідоміший приклад – «Перевернута Дженні» (літак надруковано перевернутим). Помилки кольору. Використання не того кольору фарби або паперу (наприклад: «Жовтий трискілінг» – це одна з найрідкісніших і найдорожчих поштових марок у світі, що є унікальною філателістичною помилкою. Вона відома в усьому світі в єдиному екземплярі (у гашеному вигляді)). Відсутність перфорації. Марки, які випадково вийшли з друкарні без зубців (неперфоровані), хоча мали їх мати.

2. Обмежений тираж та вік. Мала кількість вцілілих копій. Деякі марки випускалися крихітними тиражами в колоніях або під час війни. Наприклад: «Британська Рожева Гвіана» існує в єдиному екземплярі. Вік. Самі по собі старі марки не обов’язково дорогі, якщо їх збереглося мільйони. Але якщо поєднується поважний вік (наприклад, перша у світі марка «Чорний пенні» 1840 р.) та ідеальний стан – цінність зростає.

3. Історичний контекст. Короткий період обігу. Марки, випущені державами, які існували лічені місяці, або випуски, пов’язані з революціями та зміною влади. Наддруки. Коли на старих марках швидко друкували новий номінал або назву нової держави у зв’язку з кризою чи зміною кордонів. Історія володіння. Якщо марка колись належала відомому колекціонеру, її вартість на аукціонах автоматично зростає.

– Чи є у музейній колекції марки, за якими стоять цікаві або незвичайні історії?

– Дійсно, наші поштові марки народжувалися в екстремальних умовах. Поштові мініатюри були настільки вдалими, що знайшли поширення та осіли в усіх каталогах і колекціях. У зібранні Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського зберігається філателістична колекція, серед якої поштові марки України посідають вагоме місце. Особливості поштових марок «віденської серії» полягають у відтворенні складного ескізу, обранні необхідного кольору та поєднанні двох кольорових відбитків. «Віденська серія» друкувалась у надсучасній типографії того часу – у Віденському військовому інституті. Цікаво відзначити, що подібні марки найбільш цінуються серед філателістів за їх забарвлення, коли в процесі друку блакитна фарба переходить у фіалкову.

«Молода Україна»

У музейній колекції є також благодійні поштові марки УСРР 1923 р. серії «Допомога голодуючим». Вони унікальні тим, що стали першими офіційними поштово-благодійними випусками радянської України, номінал яких складався з двох сум – оплати поштового послугування та обов’язкового благодійного внеску на користь постраждалих від першого масового голоду 1921–1923 рр. Головні особливості та унікальність – подвійний номінал. На марках зазначалися дві цифри: перша – вартість поштового відправлення, друга – розмір благодійного збору (надбавки) для голодуючих.

Випуск благодійного поштового видання чотиримаркової серії “Допомога голодуючим” (1923 р., автори малюнків – графіки Борис Порай-Кошиць та Олексій Маренков)

На одній із найвідоміших марок цієї серії було розміщено портрет Тараса Шевченка, що робить її знаковою для української філателії. Серія з’явилася в обігу 25 червня 1923 р., коли більшовицька влада намагалася приховати масштаб і справжні причини гуманітарної катастрофи, спричиненої її ж політикою, використовуючи поштові мініатюри як засіб збору коштів та пропаганди.

– Які сучасні українські випуски поштових марок привернули найбільшу увагу колекціонерів та поціновувачів?

– Сучасні випуски поштових марок «Укрпошти» стали справжнім культурним та філателістичним феноменом, викликавши безпрецедентний ажіотаж як в Україні, так і далеко за її межами. Найбільшу увагу колекціонерів привернули легендарні воєнні випуски та переможці щорічних національних голосувань.

Ось головні релізи, які стали найбільш затребуваними та знакових для поціновувачів у 2022 р.: «Русскій воєнний корабль, іді… !» – абсолютний маркер епохи та найдефіцитніша сучасна марка України. Перший тираж розкупили за лічені дні, а черги за нею вишикувалися на сотні метрів. Наразі вона є найдорожчим і найбажанішим трофеєм для колекціонерів на міжнародних аукціонах. «Русскій воєнний корабль… ВСЬО!» – продовження серії, випущене після затоплення крейсера «Москва», яке закріпило успіх першого релізу.«Пес Патрон» – перша офіційна благодійна марка України, яка здобула шалену популярність серед широкої аудиторії. «Українська мрія» та «Доброго вечора, ми з України!» – випуски, що зафіксували перші місяці українського спротиву. Фаворити колекціонерів 2023–2024 рр.: «Вічна пам’ять!» (2023) – за підсумками всенародного голосування була визнана найкращою маркою 2023 року. Випуск присвятили Дню пам’яті захисників України. «Під покровом Богородиці» (2024) – благодійний випуск до Дня захисників і захисниць, який українці обрали найкращою маркою 2024 року. Поштовий блок «Нова радість стала» (2024) – визнаний найкращим блоком року. Його особливість – витончений дизайн у вигляді традиційної української витинанки, що поєднує різдвяні мотиви та образи військових.«І буде весна!» (2024) – блок із чотирма знаковими світлинами, що отримав високу оцінку за глибокий документальний зміст.

– Чи змінилося значення поштової марки в час, коли більшість повідомлень ми надсилаємо онлайн?

– Так, значення поштової марки кардинально змінилося. Зі звичайного інструменту для оплати доставки вона перетворилася на символ культури, об’єкт колекціонування та засіб фінансової допомоги.

Марки стали формою мініатюрного мистецтва. Вони фіксують важливі історичні події, відображають національну ідентичність та розповідають історії суспільства (яскравий приклад – українські воєнні марки, які стали символом спротиву). У часи швидких месенджерів паперовий лист із фізичною маркою набув особливої цінності. Тепер це ознака щирої уваги, поваги та бажання зробити людині приємно. Для філателістів рідкісні або лімітовані випуски марок залишаються цінним активом, вартість якого з роками лише зростає. Поштові оператори часто випускають благодійні марки. Хоча марка майже втратила свою первинну утилітарну функцію для щоденного спілкування, вона набула глибшого емоційного, художнього та символічного статусу.

– А чи мають запах поштові марки? Чи існували марки зі спеціальними ароматами?

– Деякі поштові марки дійсно мають запах. Поштові оператори різних країн спеціально випускають ароматизовані марки. Для цього мікрокапсули з ароматом додають до фарби або паперу. Запах активується, коли марку потерти. У 2020 р. Укрпошта випустила серію «Садові квіти» з ароматами лаванди та садового жасмину. Марки, надруковані на ароматизованому папері: легенько потерши зображення квітів на знаках поштової оплати, ви відчуєте запах жасмину та лаванди відповідно. Марки мають незвичну круглу форму, а в їхній основі – самоклеючий папір, тобто марка наноситься на конверт у форматі наліпки.

Бельгія, Франція та Швейцарія друкували марки з ароматом шоколаду, Бразилія – з запахом кави, а Австрія випускала марку із запахом нафти до ювілею видобутку.
Поштова марка пройшла довгий шлях – від простого підтвердження оплати листа до повноцінного культурного та історичного символу. Сьогодні за марками можна простежити важливі сторінки української історії, побачити, як змінювалися державні символи, суспільство та погляди на власну культурну спадщину.

А сучасні українські випуски ще раз доводять, що навіть невелика за розміром марка може мати велике значення. Вона здатна зберегти пам’ять про події, розповісти про Україну у світі та залишитися для майбутніх поколінь своєрідним «маленьким документом великої історії».

Ілюстрації надано Іриною Радей

Раніше ми писали: Від першої марки до сучасних випусків: як змінювалися поштові марки (Частина І)