«Кожну партію обов’язково перевіряють»: як контролюють якість речового майна для ЗСУ
Кожну партію речового майна для ЗСУ перевіряють ще до постачання в частини, а невідповідну продукцію фіксують і повертають виробнику для усунення недоліків.
Про контроль якості речового майна, яке постачається для потреб Збройних Сил України, в ефірі радіо Армія FM розповів заступник начальника Головного управління державного гарантування якості полковник Юрій Мельницький.
Хто відповідає за якість
За словами Юрія Мельницького, відповідно до законодавства України, за якість продукції відповідає безпосередньо виробник.
«Хотів би зауважити, що згідно законодавства України у нас за якість відповідає саме виробник. Це дуже важливо».
Водночас заходи з контролю якості речового майна, яке постачається для потреб ЗСУ, з боку Міністерства оборони організовує та координує Головне управління державного гарантування якості.
Контроль передбачає комплекс дій, спрямованих на перевірку відповідності майна встановленим вимогам, зокрема щодо безпеки та експлуатаційних характеристик.
Як перевіряють речове майно
За словами Юрія Мельницького, контроль якості починається із вхідного контролю. Також проводять лабораторні випробування, перевіряють відповідні документи, а за необхідності застосовують інспектування безпосередньо під час виробництва.
Готову продукцію перед постачанням військовим контролює територіальний центр контролю якості тилового майна, який підпорядковується Головному управлінню державного гарантування якості.
«Кожна партія речового майна, обов’язково перевіряється, обов’язково проходить процедуру перевірку».
Водночас перевіряють не кожен окремий виріб. З кожної партії за встановленими правилами відбирають певну кількість зразків. Такий підхід називається вибірковим контролем.
Якщо під час перевірки або лабораторних випробувань виявляють невідповідності, це фіксують документально. Партію або її частину не приймають і повертають виробнику для усунення недоліків.
Що саме перевіряють
Основну увагу приділяють характеристикам, від яких залежать якість, надійність, безпека та експлуатаційні властивості виробу.
Зокрема, в лабораторних умовах можуть перевіряти теплозахист, водонепроникність і вогнестійкість.
Після початку повномасштабного вторгнення потреби війська суттєво зросли.
Через це окремі вимоги до речового майна постійно уточнюються, а до технічної документації вносять зміни та вдосконалюють встановлені умови.
«Зауважу, що ми безпосередньо керуємося чинним законодавством, чинною технічною документацією та вимогами договору».
За словами Юрія Мельницького, перед укладанням договору виробники можуть виготовляти експериментальну партію продукції, яку отримують для випробування бойові бригади.
Військові після цього надають свої звіти, а закупівельні організації ухвалюють рішення щодо укладання контракту.
Що відбувається, якщо виявили брак
У Головному управлінні державного гарантування якості планують запровадити опитування військовослужбовців через електронні сервіси, зокрема Армія+.
Водночас Юрій Мельницький зазначив, що не всі військовослужбовці мають можливість користуватися електронними сервісами, тому важливо мати зрозумілий канал для скарг і відгуків.
Якщо скарга надходить від військовослужбовців, її намагаються опрацювати максимально швидко. Перевіряється кожен випадок, встановлюються причини проблеми та партія, з якою пов’язаний недолік.
Якщо підтверджується виробничий брак, вживаються необхідні заходи щодо вилучення продукції. Залежно від характеру недоліків це може бути заміна окремих виробів або всієї партії.
«І найголовніше, що при цьому наше завдання забезпечити військовослужбовців якісним і справним майном».
Юрій Мельницький також наголосив на різниці між відкликанням уже поставленого майна та виявленням недоліків ще до постачання.
У першому випадку продукцію вже відкликають або замінюють. У другому — недоліки виявляють під час контролю якості на етапі приймання, і така партія не допускається до постачання.
За його словами, завдяки багаторівневому контролю значну частину невідповідностей вдається виявити ще до того, як продукція потрапить до військовослужбовців на передовій.
Однакові правила для всіх виробників
До нових виробників застосовується додаткова увага, зокрема може проводитися інспектування під час виробництва. У такий спосіб перевіряється спроможність підприємства виконати умови контракту.
Водночас постачальників не поділяють на нових і досвідчених — для всіх діють однакові правила, вимоги та контроль якості.
Юрій Мельницький підкреслив, що рішення залежить від результатів перевірки, а не від репутації чи тривалості співпраці з конкретним виробником.
Походження продукції також не звільняє її від контролю якості.
Якщо продукція закуповується за договором, її перевіряють на відповідність вимогам технічної документації та умовам договору — незалежно від того, український виробник чи іноземний.
Щодо гуманітарної та міжнародної допомоги діють окремі процедури, тому порядок її приймання може відрізнятися.
«У кожному випадку головна мета залишається для нас незмінною. Це постачання до військовослужбовців якісного, безпечного і придатного до використання майна».
Як військовому повідомити про проблему
Першим практичним кроком у разі виявлення недоліків речового майна Юрій Мельницький назвав звернення до командира та речової служби військової частини. Бажано робити це письмово.
У зверненні варто вказати виріб, дані маркування, дату отримання та опис виявленого дефекту. За можливості рекомендують додати фотографії або інші матеріали.
Це допомагає швидше встановити партію, провести перевірку та підготувати претензійні матеріали постачальнику. Такі повідомлення також використовують для аналізу якості майна та виявлення системних або повторюваних недоліків.
Речове майно хочуть цифровізувати
У Головному управлінні державного гарантування якості також планують створити інформаційно-комунікаційну систему.
Один із запропонованих варіантів — розміщення на речовому майні етикетки або ярлика з QR-кодом, через який необхідна інформація могла б одразу надходити для опрацювання.
«Тобто, певним чином ми хочемо все це цифровізувати і робити максимально зручним».
Швидкість постачання не має знижувати вимоги до якості
Окремо Юрій Мельницький наголосив, що потреба у швидкому забезпеченні війська не означає можливості знижувати вимоги до якості.
«Незалежно від термінів, речове майно має відповідати встановленим стандартам і проходити передбачений контроль якості».
За його словами, завдання полягає у скороченні та ефективній організації перевірок, щоб швидкість постачання і контроль якості не суперечили одне одному.
«Швидкість постачання і контроль якості мають працювати разом, а не за рахунок один одного».
У Головному управлінні державного гарантування якості заявляють, що продовжують здійснювати необхідні заходи для швидкого постачання якісної продукції.
«Український військовослужбовець, який виконує бойові задачі, передусім має бути забезпечений усім необхідним, зокрема і в контексті речового майна».
Раніше АрміяInform розпитала військовослужбовців чи є покращення в забезпеченні речовим майном, спорядженням та повноцінним і смачним харчуванням за час широкомасштабної війни. Та що самі військовослужбовці хотіли би змінити чи покращити.
