«Якщо люди бачать, що ти щось робиш — питань немає»: 21-річна лейтенантка про авторитет командира
21-річна Аня після випуску з військової академії очолила взвод артилерійської розвідки.
Її історію розповіла 50-та окрема артилерійська бригада.
Наприкінці червня Аня прийшла до бригади одразу після випуску з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Сьогодні вона — лейтенантка та командирка взводу оптико-електронної розвідки батареї артилерійської розвідки.
Військовий шлях Ані почався ще після 9 класу. Спочатку були два роки в Харківському військовому ліцеї, а потім — чотири роки навчання у військовій академії.
Каже, на початку ще не до кінця розуміла, яку професію обирає. Свого часу цей напрям їй підказав батько, а вже під час навчання вона зрозуміла, що хоче залишитися у війську.
Військових у її родині вистачає: батько Ані — підполковник, сестра також у званні підполковника і служить у Національній гвардії України.
Після випуску молоді офіцери обирали місце подальшої служби відповідно до рейтингу навчання. Аня зупинилася на 50-й окремій артилерійській бригаді.
«Новостворена бригада — це досвід, навчання. Я не жалкую, що пішла сюди», — говорить військовослужбовиця.
Перша офіцерська посада одразу принесла й першу серйозну відповідальність — за людей.
У її взводі служать військові з різних регіонів України. Є ровесники Ані, а є й ті, хто старший за свою командирку вдвічі.
Втім, сама вона каже, що вік у таких стосунках далеко не головне.
«Якщо ти даєш нормальні задачі, допомагаєш вирішувати проблемні питання і люди бачать, що ти щось робиш — питань немає».
Поза службою на Аню чекає родина. Її мама та дев’ятирічний брат живуть у Сумах. У серпні військовослужбовиці вдалося приїхати додому у відпустку.
Суми вона й досі називає своїм домом — попри постійну загрозу російських ударів.
А нещодавно в житті Ані з’явилася ще й Кнопка — маленьке цуценя, яке передав їй хлопець. Він також закінчив ту саму військову академію і нині служить в іншій бригаді на Харківщині.
Аня давно мріяла про собаку. Тепер Кнопка зустрічає її після служби й бодай ненадовго перемикає з наказів, завдань та відповідальності за підлеглих на зовсім інший ритм життя.
АрміяInform останнім часом розповідала й про інших молодих військовослужбовиць, які лише починають свій шлях у війську.
Так, 22-річна Христина із Сумщини прийшла до ЗСУ пів року тому, опанувала FPV-перехоплювачі, а свій перший бойовий виліт завершила збиттям російського ударного дрона. Щоб освоїти нову спеціальність, вона протягом двох місяців тренувалася на симуляторі по 7–8 годин щодня.
А 23-річна Ярослава «Сімочка», мама двох дітей, прийшла до війська без попереднього військового досвіду. Після БЗВП вона пройшла адаптацію у 156-му зенітному ракетному полку й тепер готується опановувати нову військову спеціальність.
