На Чернігівщині мешкає крихітна бурозубка, яка взимку може зменшуватися на третину

На Чернігівщині мешкає унікальний маленький ссавець — бурозубка мала, або мідиця мала. Це хижак у своєму сегменті, який має надзвичайну здатність пристосовуватися до холодного періоду: взимку її організм може суттєво зменшуватися, щоб економити енергію.

Про це повідомляє Чернігівщина туристична.

У холодний період зменшуються практично всі основні органи тварини. Зокрема, мозок може ставати меншим на 15–30%, змінюються череп і кісткова тканина, зменшується товщина кісток. Також стають меншими серце, печінка та нирки, а довжина тіла дещо скорочується.

Загалом маса тіла бурозубки може зменшитися приблизно на третину від її звичного стану. При цьому тварина й без того дуже маленька: важить від 2,5 до 6 грамів, а довжина тіла разом із хвостом, який становить майже половину загальної довжини, у найбільших особин може сягати 10 сантиметрів.

Навесні тіло бурозубки повертається до своїх звичних розмірів.

Але сезонне «стиснення» — далеко не єдина особливість цієї тварини. Бурозубка має одну з найвищих швидкостей метаболізму серед тварин, тому змушена регулярно харчуватися — приблизно кожні дві години.

Через це вона активна практично цілодобово: вдень і вночі шукає дрібних комах та інших безхребетних. Періоди активного пошуку їжі змінюються короткими періодами відпочинку — і так майже кожні дві години.

Серце бурозубки також працює надзвичайно інтенсивно — її серцевий ритм складно порахувати, адже серце б’ється майже безупинно.

Назву тварина отримала завдяки особливостям зубів. Вони мають червоно-бурі наконечники — своєрідні «напівкоронки», утворені внаслідок осадження заліза. Це посилює захист зубів від зношування.

Живе бурозубка мала переважно у відносно вологих місцевостях із густою рослинністю, полюбляє підлісок та опале листя. Тварина дуже прудка й маленька, а тому уникає сусідства з усім, що значно більше за її звичну здобич — комах та личинок. Побачити її у природі — справді велике везіння.

Загалом у Євразії бурозубка мала наразі не стикається із загрозою зникнення. Водночас на локальному рівні окремі популяції можуть потерпати через знищення природних місць проживання, використання пестицидів та скорочення кількості безхребетних, які є основним джерелом її харчування.

Бурозубка мала внесена до Додатка III Бернської конвенції та мешкає на багатьох природоохоронних територіях.

Як повідомляв MYNIZHYN, на Чернігівщині можна зустріти кілька видів грибів, м’якоть яких після натискання або зрізу швидко набуває синього чи синьо-чорнильного відтінку. Така особливість часто насторожує грибників-початківців, однак сама по собі вона не свідчить про отруйність гриба.