Пам’яті солдата Максима Книша (позивний «Рудий»)
Мріяв, щоб його син ніколи не дізнався, що таке війна.
Максим народився 27 липня 1990 року в Києві.
Після закінчення школи здобув фах зубного техніка.
Далі навчався в Національному університеті «Львівська політехніка» на еколога.
Максим любив природу. Обожнював риболовлю та виїзди з наметами.
У 2014 році брав участь в АТО, обороняв Донецький аеропорт.
Наступного року в нього народився син. Максим проявляв батьківську турботу. Був стіною і опорою для родини, каже дружина Тетяна.
Усіх рідних, друзів і колег обдаровував позитивом. Завжди був привітним та усміхненим.
З початком повномасштабного вторгнення Максим удруге пішов добровольцем на війну. Спочатку воював у складі 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Згодом перевівся до підрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Проходив військові навчання за кордоном. Після повернення відразу вирушив на один із найгарячіших напрямків — на Донеччину.
Захисник загинув 6 серпня 2023 року внаслідок підриву ворожої міни противника, виконуючи бойове завдання.
«Мій чоловік був надзвичайно справедливим, добрим і чесним. Максим — дуже позитивна і весела людина, він був справжнім воїном, патріотом своєї країни і надійним побратимом! Він був одним із тих героїв, які бажали змінити країну на краще, заради майбутніх поколінь. Він завжди говорив: „Я зроблю все, щоб мій син не знав, що таке війна!“», — зазначає Тетяна.
За весь період служби в армії Максим був нагороджений медалями: «За військову доблесть», «За оборону Донецького аеропорту», «За мужність при виконанні спеціальних завдань», «Учасник АТО».
Воїн похований на Алеї Героїв Берковецького цвинтаря в Києві.
У Максима Книша залишились син, дружина та батьки.
Вічна пам’ять Герою!
Діана Горбачук
Фото надала дружина Тетяна Книш
За матеріалами: Меморіал. Платформа пам’яті, Солом’янська РДА
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
