Уродженець Ніжинщини, який створив музей у власній хаті: ким був Костянтин Самбурський

Костянтин Самбурський — одна з найцікавіших і водночас маловідомих постатей в історії Чернігівщини. Уродженець села Безуглівка на Ніжинщині, він увійшов в історію як краєзнавець, музейник, фольклорист, археолог-дослідник та збирач старожитностей, пише Чернігівщина Туристична.

За освітою Самбурський був педагогом і працював у церковно-приходській школі села Гужівка. Водночас його справжнім покликанням стало вивчення історії рідного краю. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття він брав участь в археологічних експедиціях та наукових з’їздах, входив до складу Чернігівської губернської вченої архівної комісії та очолював Чернігівське єпархіальне давньосховище.

Працюючи псаломщиком Преображенської церкви у Гужівці, Самбурський отримав від церковної громади житло. Саме там він почав створювати власну музейну колекцію, звозячи до хати артефакти, знайдені під час численних експедицій Чернігівщиною.

Згодом у звичайній сільській хаті з’явився справжній музей, який на початку ХХ століття налічував уже тисячі експонатів. У колекції були археологічні знахідки від доби палеоліту, старовинні монети, предмети народного побуту, зброя різних епох, зразки одягу, твори мистецтва та рідкісні книги.

Серед найцінніших експонатів називають рукописну версію «Енеїди» Івана Котляревського, передану художником Сергієм Васильченком, а також видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1902 року.

Окрім музейної роботи, Костянтин Самбурський активно займався фольклористикою. За майже три десятиліття він записав близько 700 народних пісень, щедрівок і прислів’їв, дослідив історію Преображенської церкви в Гужівці та зібрав відомості про походження місцевих прізвищ.

До революційних подій 1917 року про Самбурського та його унікальний музей знали далеко за межами Чернігівської губернії. До Гужівки приїздили науковці, студенти та музейники, а самого дослідника вважали одним із найавторитетніших збирачів старожитностей регіону.

Як повідомляв MYNIZHYN, географічний центр Чернігівської області знаходиться не у Чернігові, який є адміністративним центром регіону, і, ймовірно, не у Куликівці, як іноді припускають у публікаціях та соцмережах.