РЕБ як один з найдинамічніших сегментів defence tech: експерт розповів, що стоїть за цими показниками на практиці
Радіоелектронна боротьба вже давно перестала бути «невидимим фронтом» — сьогодні це один із ключових драйверів розвитку сучасного defence tech.
В умовах широкомасштабної війни саме РЕБ демонструє одну з найвищих динамік змін: від стрімкої еволюції технологій до постійної адаптації під нові виклики поля бою. Те, що ще вчора було ефективним рішенням, сьогодні потребує негайного оновлення — і цей цикл інновацій лише пришвидшується.
За сухими цифрами зростання ринку та кількості розробок стоїть значно більше: складні інженерні компроміси, боротьба за спектр, швидкість інтеграції рішень у війська та постійне змагання з технологічно гнучким противником. Який вигляд має ця конкуренція насправді? Які саме чинники формують динаміку розвитку РЕБ і що визначає успіх конкретних рішень на фронті?
Про це — у розмові з експертом у галузі засобів РЕБ Андрієм Яковчуком, який є і співзасновником компанії-виробника засобів захисту для військових, який безпосередньо працює на перетині технологій і бойового досвіду.
— Ринок РЕБ зріс утричі — це результат кількісної появи нових «гаражних» розробників чи якісного стрибка технологій, які нарешті почали масово доходити до фронту?
Зростання ринку систем радіоелектронної боротьби є наслідком не одного чинника, а сукупності військових і технологічних умов, які сформувались під час повномасштабної війни.
Передусім, це різке зростання потреби на фронті у великій кількості різнотипних засобів РЕБ — за діапазонами, призначенням і сценаріями використання. Сьогодні немає універсального рішення для всіх завдань, тому армія потребує масового і швидкого виробництва різних типів систем.
Важливо розуміти, що РЕБ сьогодні вже не є «довготривалим складним виробом». Він фактично перетворився на витратний елемент війни, який противник регулярно знищує, тож його потрібно постійно відновлювати. Це кардинально змінює логіку ринку — замість одиничних складних систем з’являється потреба у великій кількості швидко виготовлених якісних рішень.
На цьому тлі з’являються нові виробники, зокрема невеликі інженерні команди або так звані «гаражні» розробники. Але це не лише про кількість — відбувається і глибока трансформація ринку. Компанії, які раніше займалися дронами, починають розробляти РЕБ, і навпаки. Це логічно, адже в сучасній війні РЕБ і безпілотні системи — це взаємопов’язані технологічні екосистеми.
— Ринок РЕБ зріс утричі — це результат кількісної появи нових «гаражних» розробників чи якісного стрибка технологій, які нарешті почали масово доходити до фронту?
Зростання ринку саме по собі не є прямим показником ефективності ураження ворожих дронів. Кількість вироблених систем не дорівнює кількості успішно нейтралізованих загроз.
Реальна ефективність РЕБ визначається виключно на полі бою. Саме військові на лінії бойового зіткнення щоденно дають зворотний зв’язок щодо того, як працює техніка, як змінюється поведінка противника і які оновлення необхідні.
Сучасна війна характеризується надзвичайною динамікою. Ворог постійно змінює програмне забезпечення, частоти, протоколи зв’язку і логіку роботи безпілотних систем. Це означає, що ефективність РЕБ не може вимірюватися статичними показниками.
Саме тому відбувся важливий перехід у підходах: від оцінки кількості перекритих діапазонів до оцінки якості впливу на структуру сигналу. Іншими словами, ключовим стає не ширина покриття, а глибина та точність впливу на конкретні типи сигналів противника.
— Окрім потужності, які три характеристики сьогодні є критичними для бійця «на нулі»? (Вага, швидкість зміни діапазонів, автономність).
Сучасний етап розвитку РЕБ можна описати як перехід від «силового» підходу до «інтелектуального». Якщо раніше головним критерієм була потужність сигналу, то сьогодні цього недостатньо.
Ключовим стає поняття «розумного джамінгу» — коли система не просто створює перешкоди, а адаптується до змін у сигнальному середовищі та поведінці противника.
Такі системи повинні одночасно:
— реагувати на зміни у протоколах зв’язку;
— враховувати модернізацію ворожих дронів;
— працювати по кількох типах загроз одночасно;
— адаптуватися в режимі реального часу.
Окремий важливий тренд — еволюція від локальних засобів РЕБ до стратегічних систем. Якщо раніше йшлося про захист окремої позиції або ділянки фронту, то сьогодні з’являється потреба в системах, здатних перекривати великі території, включно з населеними пунктами або міськими агломераціями.
Це вже інший рівень завдання — не просто тактичний захист, а формування комплексного радіоелектронного поля безпеки.
— Як ваше, а можливо, й інші підприємства вирішуєте проблему «життєвого циклу» частот? Скільки часу сьогодні минає від появи нової загрози у ворога до оновлення вашого «заліза» чи софту?
Процес оновлення систем РЕБ сьогодні є безперервним і тісно пов’язаний із ситуацією на фронті.
Основним джерелом інформації виступає прямий фідбек з лінії бойового зіткнення. Військові фіксують появу нових загроз, зміну поведінки дронів і ефективність наявних засобів, після чого ця інформація швидко передається виробникам. У таких умовах неможливо говорити про фіксований цикл оновлення у днях чи тижнях. Це не класичний виробничий процес, а постійна адаптація в режимі реального часу.
Українські виробники працюють у моделі безперервної модернізації — як апаратної частини, так і програмного забезпечення. Це дозволяє максимально швидко реагувати на зміну загроз.
— Наскільки ми, Україна, сьогодні залежні від китайських комплектуючих і що відбувається з комплексом, якщо він зазнав пошкодження в бою — чи існує в Україні культура швидкого сервісу?
Сьогодні українська індустрія РЕБ частково залежить від імпортних компонентів, зокрема з Китаю. Це об’єктивна реальність глобального ринку електроніки, яка не може бути повністю подолана миттєво.
Водночас в Україні вже активно формується процес локалізації виробництва. Частина компонентів — таких як генератори, підсилювачі та окремі вузли — вже виробляється всередині країни. Проте рівень локалізації поки що недостатній для повної технологічної автономності. Саме тому стратегічним напрямом є розширення внутрішнього виробництва критичних компонентів.
Щодо сервісу — культура швидкого ремонту і відновлення техніки вже існує і активно розвивається. До прикладу, наша компанія забезпечує і гарантійне обслуговування, і оперативний ремонт та відновлення пошкоджених на полі бою систем, що є критично важливим в умовах бойового застосування.
— Як розв’язати конфлікт між власним РЕБ та власними дронами/зв’язком, щоб захист не перетворювався на самоізоляцію підрозділу?
Ця проблема вирішується насамперед через системну координацію між пілотами та засобами взаємодії. У сучасних умовах важливо, щоб засоби РЕБ і безпілотні системи не працювали ізольовано, а були частиною єдиного інформаційного та тактичного контуру.
Крім організаційної взаємодії, існують і технічні рішення, які дозволяють зменшувати взаємні перешкоди між системами. Однак деталі таких рішень не можна розкривати з міркувань безпеки та оперативної доцільності.
— Чи реально сьогодні створити повністю автоматизований комплекс, який сам виявляє, ідентифікує та глушить ціль без участі оператора?
Так, подібні системи вже існують на локальному рівні застосування. Вони здатні автоматично виявляти джерела сигналів, ідентифікувати тип загрози та ухвалювати рішення щодо реагування без прямої участі оператора.
Наступним етапом розвитку є масштабування таких рішень до стратегічного рівня. Це означає створення стратегічних систем РЕБ, які зможуть одночасно працювати по великій кількості різних типів загроз і координовано перекривати значні території, наприклад, ціле місто, щоб звʼязок та різні сигнали не пригнічувались одразу на величезній території, а система працювала поквадратно, залежно від того, де в повітряному просторі перебуває зараз та чи інша загроза.
— Яким є ваш пріоритет на 2025 рік — масштабування вже перевірених моделей чи розробка принципово нових засобів індивідуального захисту («окопного РЕБ»)?
Нашим ключовим пріоритетом на 2025 рік є розвиток «розумних» систем радіоелектронної боротьби. Сучасна війна є багатофакторною і багатоканальною: одночасно застосовуються FPV-дрони, «Молнії», «Герані», «Суперками», «Оріони», тобто різноманітні ударні й розвідувальні безпілотники та інші засоби ураження.
Це формує потребу в системах, які здатні не просто масштабуватися, а й адаптуватися до різних типів загроз у реальному часі. У перспективі саме розвиток інтелектуальних і масштабованих систем РЕБ стане одним із ключових чинників, що впливатимуть на зміну балансу на полі бою.
