Північне партнерство: як Україна та Фінляндія обмінюються жорсткими уроками війни

Холодного зимового ранку в центральній Фінляндії група українських офіцерів вийшла з автобуса після довгої дороги на північ.

Вони приїхали сюди не заради дипломатичних протоколів чи офіційних заяв. Їхня мета була значно важливішою у час війни — досвід.

У сучасній війні досвід — це валюта. Його не можна купити чи позичити. Його здобувають втратами, адаптацією і виживанням.

Для української армії, яка веде одну з найбільших сухопутних війн у Європі з часу закінчення Другої світової війни, завдання полягає не лише у веденні бойових дій, але й у системному осмисленні здобутих уроків та їх перетворенні на нову військову доктрину. Фінляндія — держава, яка десятиліттями готувалася до можливого конфлікту з росією, — стала одним із найбільш уважних партнерів у цьому процесі.

Візит було організовано на запрошення командувача Сухопутних військ Фінляндії генерал-лейтенанта Пасі Валімякі. Українські офіцери, відповідальні за аналіз та впровадження бойового досвіду, провели серію зустрічей із фінськими колегами, які інтегрують ці уроки у власне оборонне планування.

Цей обмін відображає ширшу трансформацію європейської безпекової архітектури: війна в Україні вже стала не лише національною боротьбою — вона перетворилася на лабораторію сучасної війни.

Дорога на Північ

Подорож делегації почалася з чотиригодинного перетину кордону з Польщею — нагадування про те, що навіть звичайна поїздка під час війни має іншу вагу.

У варшавському аеропорту імені Фридерика Шопена група сіла на рейс до Гельсінкі. За кілька годин під крилом літака змінився пейзаж: щільна міська забудова Центральної Європи поступилася місцем лісам, замерзлим озерам і снігу.

В аеропорту Гельсінкі-Вантаа делегацію зустрів представник Сил оборони Фінляндії, який супроводжував українців протягом усього візиту.

Кінцевою точкою подорожі стало місто Ювяскюля — центр центральної Фінляндії, де перетинаються освіта, технології та оборонна інфраструктура.

Із населенням близько 145 тисяч осіб місто може здаватися спокійним. Але його екосистема — університети, технологічні компанії та підприємства оборонної галузі — відображає ширшу фінську модель національної стійкості.

У регіоні працюють такі компанії, як Patria та Insta Group, що займаються розробкою оборонних технологій. Разом із військовими установами та науковими центрами вони формують систему, здатну забезпечити швидку мобілізацію країни у разі загрози.

Війна, яку уважно вивчають

Увечері українська делегація взяла участь у вітальній зустрічі з керівництвом Сухопутних військ Фінляндії. Захід планувався як неформальний початок знайомства, однак розмова швидко перейшла до серйозних тем.

Генерал-лейтенант Валімякі прямо пояснив, чому досвід українських військових має велике значення для Фінляндії.

«Ми високо цінуємо знання українських військовослужбовців щодо тактики нашого спільного противника.

Ви щодня приймаєте на себе удари і знаєте, як їх зупиняти».

Фінський командувач неодноразово відвідував українські підрозділи під час війни і на власні очі бачив інтенсивність бойових дій на фронті.

Поруч із ним був командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-майор Геннадій Шаповалов, який відіграв ключову роль у розвитку взаємодії між двома арміями.

Атмосфера розмови була радше професійною, ніж дипломатичною. Офіцери обговорювали бойові рішення, помилки, інновації та нові підходи, що виникли під час війни.

Для Фінляндії — держави, яка має 1300-кілометровий кордон з росією — ці уроки не є теоретичними. Це підготовка.

Уроки з поля бою

Основна частина візиту відбулася під час закритого семінару, присвяченого взаємодії Повітряних і Сухопутних сил.

Ключову доповідь представив полковник Василь Приймак, тимчасовий виконувач обов’язків начальника управління вивчення та впровадження досвіду Командування Сухопутних військ ЗС України.

За п’ятдесят хвилин він підбив підсумки років інтенсивних бойових дій.

Серед ключових тем:

• оборона проти російських наступів;
• наступальні операції під масованим артилерійським вогнем;
• нова роль танків і артилерії;
• інтеграція FPV-дронів у бойові дії;
• управління військами в умовах високої інтенсивності бою.

Фінські офіцери ставили детальні запитання щодо того, як Україна збирає та аналізує бойові дані. Їх цікавило, як змінюється система управління військами, як узагальнюється досвід на різних рівнях командування та як ці уроки впливають на оперативне планування.

Окрему увагу приділили стрімкому розвитку дронової війни.

Українські програми підготовки операторів FPV-дронів вже викликають міжнародний інтерес, і деякі фінські військові почали вивчати цей досвід.

Українські офіцери наголосили: вони діляться не теорією. Вони діляться тим, що пройшли самі.

Авіація і виживання

Делегація також відвідала район Тіккакоскі, де розташована Air Force Academy та аеродром подвійного призначення.

У ангарі 41-ї винищувальної ескадрильї (Hävittäjälentolaivue 41) фінські пілоти розповіли про підходи до забезпечення живучості авіації.

Їхня система передбачає:

• розосереджене базування літаків;
• інтеграцію із системами ППО;
• можливість швидкого переміщення авіації;
• повну сумісність зі стандартами НАТО.

На озброєнні ескадрильї перебувають BAE Systems Hawk та F/A-18 Hornet — літаки, які залишаються основою фінської авіації до повного переходу на F-35.

Для українських офіцерів це стало ще одним прикладом важливого принципу сучасної війни: виживання авіації залежить не лише від техніки, а й від інфраструктури та організації.

Освіта для нової війни

Ще одна ключова зустріч відбулася в Army Academy (Maasotakoulu).

Тут обговорювали, як бойовий досвід України може бути інтегрований у систему підготовки офіцерів. 

Підготовка офіцерів у Фінляндії здійснюється на базі National Defence University в Гельсінкі, а також у спеціалізованих академіях. Фінська армія розглядає український досвід як можливість прискорити власну доктринальну адаптацію.

Для України такі обміни також мають важливе значення — вони допомагають розвивати власну систему Lessons Learned.

У Збройних Силах України вже створено окремі структури, які системно збирають, аналізують та впроваджують бойовий досвід.

Підтримка Фінляндії

З початку широкомасштабного вторгнення росії у 2022 році Фінляндія надала Україні значну військову допомогу.

Серед підтверджених поставок:

• артилерійські боєприпаси;
• системи ППО;
• бронетехніка;
• засоби зв’язку;
• інженерне обладнання.

Частина пакетів допомоги залишається засекреченою.

Однак фінські представники наголошують: військова допомога — лише одна складова партнерства.

Обмін знаннями, навчання та технологічна співпраця стають не менш важливими.

Момент символізму

Останнього вечора українська делегація відвідала концерт у культурному центрі Paviljonki.

Виступав військовий оркестр Rakuunasoittokunta. Під час концерту прозвучала композиція «Калина пам’яті», присвячена українським захисникам.

Увесь зал підвівся.

На завершення генерал-лейтенант Валімякі подарував українській делегації книгу «Мемуари Карла Густава Маннергейма» — маршала, який очолював оборону Фінляндії під час Зимової війни проти СРСР.

Українська сторона передала командувачу Сухопутних військ Фінляндії генерал-лейтенанту Пасі Валім’які прапор управління Lessons Learned, книгу про історію Сухопутних військ ЗС України та видання кореспондента АрміяInform Євгена Букета «30 війн із Zаклятим сусідом», в якій ідеться про понад тисячолітню історію російсько-українського збройного протистояння

Це були не сувеніри. Це були символи спільної історії боротьби. Для України війна залишається щоденною боротьбою за виживання. Але вона також створює знання, які змінюють військову думку в Європі.

Візит до Фінляндії показав, як цей досвід сьогодні поширюється — аналізується, обговорюється та інтегрується в оборонні системи союзників.

Україна воює. Але водночас вона допомагає формувати те, який вигляд можуть мати війни майбутнього. І в таких містах, як Ювяскюля, ці уроки вже уважно вивчають.

Фото автора

Вячеслав Петровський, офіцер з ВВД (вивчення та впровадження досвіду) КСВ ЗСУ