Ніжин може втратити авіазагін ДСНС: аеродром готують до консервації

Історія повторюється. Ніжинський аеродром знову став «непотрібним». Сьогодні йому готують участь законсервованого об’єкта. Особовий склад Спеціального Авіаційного Загону (САЗ), який базувався на аеродромі, розосереджують по всій країні. А новою офіційною юридичною адресою загону стає Київ. Керівництво Державної Служби Надзвичайних Ситуацій готує відповідне рішення. І є логіка в розосередженні: задля безпеки та збереження. Якби не одна фраза, яку не впишуть в офіційне рішення, але сказали офіційні особи: «Ми повністю аеродром законсервуємо. Тут не буде нічого. І навіть коли закінчиться війна, авіазагону тут не буде. Ніжин не розглядається як місце дислокації взагалі». Так, одним рішенням закреслюється історія та життя унікального рятувального підрозділу, пише Nizhyn.City.

Історія повторюється

У дев’яностих жінки відстоювали збереження аеродрому. У двохтисячних жінки взялися відстояти юридичне право бути ніжинським авіазагоном.

Намагання бути почутими розпочалося ще в листопаді 2025 року, коли численні листи й звернення пішли по всій вертикалі підпорядкування загону. Та з чиновницьких кабінетів «відповіді» не забарилися: тих, хто звертається й обґрунтовує недалекоглядність рішення, регулярно викликають «на килим», «забезпечують» щомісячними аудитами, «переформатовують» штатний розпис, ліквідуючи посади. Керівника одного з підрозділів міністерське начальство викликало «на аудієнцію» й запитало: «Ти що, не можеш своїх баб уламати?».

На що ж не зголошуються ніжинки, і чому передислокація з перереєстрацією авіазагону більше схожа на його знищення.

Багато моментів із ситуації, що розгорнулася навколо ніжинського авіазагону, неможливо оприлюднити. Про те, що можна: готуючи рішення про перереєстрацію загону, чиновники не мають чіткого й конкретного плану дій, а підозрюємо, що й наявних фінансових можливостей щодо облаштування особового складу на нових місцях та організації роботи. Відповідь на численні питання — «тоді розберемося», «все зробимо, не переживайте». Та саме цей «організований хаос» і здатний повністю розвалити колектив фахівців єдиної авіаланки в системі ДСНС країни.

Питання номер один — це житло. Людям пропонують знімати квартири вскладчину: на кілька сімей одну (залишати дітей ніхто не збирається, а то й ні на кого). Жінки гірко жартують: «Ну так, з’їжджатимемося в одну квартиру — кожна з дітьми, з котами, собаками, у кого хто». У Ніжині мають залишити налагоджений побут і головне — власне житло. Деякі люди чекали на нього по кілька десятків років, а тепер мають покинути його чи оплачувати два помешкання: і своє в Ніжині, й орендоване в Києві. Щось обіцяють із преміями, щоб були кошти на винайм житла. Саме «щось», бо ніхто з обіцяльників не готовий називати жодних сум. Представники льотної ланки, яких уже розосередили по інших містах, чекають на обіцяні квартири. Кажуть, уже виділили аж сім, та ніхто не бачив навіть ключів (хоча б для картинки), а не те що заїхав у квартиру. Коли про це повідомили київське керівництво, воно «зробило здивовані очі»: як не отримали, пишіть списком усі свої проблеми.

Коли житлове питання надто загострюється, то частині особового складу кажуть: будете жити в Ніжині, а працюватимете в Києві у дистанційному форматі.

Ще більше питань виникає щодо організації роботи різних ланок. Але це вже не можна озвучувати на загал. Суть — зламаний напрацьований алгоритм роботи команди єдиної авіаційної ланки в системі ДСНС та втрата спеціалістів, бо далеко не одна людина розглядає питання звільнення в разі примусового переведення. Та за людей особливо не тримаються, кажуть відверто: на ваші місця візьмемо інших. Тільки для початку варто було б заповнити вже наявний дефіцит кадрів у структурі за певними посадами, який сьогодні вже сягає понад 30%. Якщо ніжинці «не перебазуються» до Києва, а звільняться, цей список вакансій розшириться не на один десяток.

Отже, реальність — це не про “зберегти”.

Обґрунтування “рішення без рішень” — безпека особового складу. Близькість Ніжина до прикордоння з країною-агресором, частота і тривалість повітряних тривог: усе це, на думку керівництва, не дає можливості й доцільності подальшого базування авіазагону.

В одній з міністерських відповідей зазначено: “За тиждень — три дні 15 годин, за місяць — 15 днів 13 годин була тривога. Таким чином, повсякденна діяльність на території аеродрому в Ніжині є вкрай небезпечною”. Хоча підрахунок тривог, як зазначають представниці авіазагону, стосується Чернігова, а не Ніжина. Та коли у 2022 році Ніжин був фактично у напівоточенні, питання небезпеки для роботи загону не розглядали так прискіпливо. «Коли почалася війна — ми не втекли. Ми працювали під сиренами, приходили на роботу, забезпечували роботу підрозділу. А тепер нам кажуть, що тут неможливо працювати», — говорять представниці загону. І коли зверталися до керівництва за дозволом виїхати з Ніжина жінкам-працівницям разом з дітьми, міністерське керівництво відмовило.Реклама:

У документи, які формують задля рішення про перереєстрацію загону, вписують інформацію і про «вкрай небезпечну ситуацію в Ніжині», і про практично повністю знищену інфраструктуру аеродрому (хоча реальність набагато різниться в обсягах від вписаного). З цим профільне міністерство виступає на рівні Кабміну й очільниці уряду, переконуючи у правильності своєї думки.

Сьогодні йде мова про адміністративну ланку загону, бо його льотний склад, як і борти, уже давно роззосереджені по інших містах. Та саме переведення адміністративної, управлінської ланки є останнім штрихом у “підписі” під фактичним знищенням Ніжинського Спеціального Авіаційного Загону.

9 березня міський голова Ніжина Олександр Кодола прийняв звернення від представниць особового складу Спеціального Авіаційного Загону. Жінки прийшли просити підтримки та допомоги у збереженні унікального авіазагону в Ніжині й робочих місць для сотень фахівців.

Керівництво міста вже допомогло з розосередженням особового складу, надавши приміщення й забезпечивши комунальні послуги. Якщо є необхідність, готові ще пропонувати допомогу. Громада справді зацікавлена зберегти авіазагін, бо це люди громади і це жива економічна структура.

«Для Ніжина це не просто підрозділ. Це сотні працівників, їхні родини, цілий мікрорайон міста, який живе завдяки авіазагону. Це робочі місця, податки до бюджету і люди, які пов’язали своє життя з нашим містом. А ще Ніжинський авіаційний загін є справжньою кузнею кадрів для системи ДСНС. Саме тут десятиліттями формувалися висококваліфіковані фахівці — льотчики, інженери, технічні спеціалісти, рятувальники. І якщо сьогодні цей підрозділ просто передислокувати, значна частина людей фізично не зможе переїхати. Це означатиме не просто переїзд — це може призвести до фактичного розвалу колективу і руйнування цієї унікальної кузні кадрів», — наголошує міський голова Олександр Кодола.

На сьогодні аргумент про «безпечніший Київ», який використовують для обґрунтування передислокації загону, виглядає досить сумнівним. Сьогодні небезпечно всюди. А Київ є однією з головних цілей для атак, і час підльоту ракет чи дронів там навіть менший.

Міська влада Ніжина вже готує офіційні звернення до керівництва ДСНС України, Міністерства внутрішніх справ (у його підпорядкуванні структура ДСНС), Кабінету Міністрів України. За підтримкою звертатимуться і до Чернігівської ОВА та Обласної ради.

«Ми будемо вимагати пояснень і наполягати на перегляді цього рішення. Бо йдеться не лише про Ніжин — йдеться про унікальний авіаційний підрозділ, який десятиліттями працює на безпеку держави», — наголошує міський голова.

Колектив загону більше не буде мовчати і вести листування з керівною вертикаллю. «Якщо ми зараз промовчимо — нас просто ліквідують. Тому будемо говорити публічно і боротися за свій підрозділ», — це позиція представниць ніжинського авіаційного загону рятувальної служби ДСНС, яких сьогодні намагаються «і обіцянкою пряника, і батогом вламати» на «Київ».

У цей протестний стрій стає і Ніжинська громада.

Як повідомляв MYNIZHYN, цього юнака у військовому однострої восени часто можна було бачити у Ніжині на Гоголівській. Біля пам’ятника знаменитому земляку-ніжинцю, видатному мореплавцю Юрію Лисянському.