російська загроза змушує Європу переглядати архітектуру безпеки

Питання безпеки України сьогодні є ключовим для всієї Європи, адже від здатності нашої держави протистояти російській агресії безпосередньо залежить стабільність європейського континенту. Водночас не всі країни усвідомлюють цю залежність та реагують на неї належним чином.

Про це йшлося під час круглого столу Інституту глобальної політики «Проблеми і перспективи створення нової системи Європейської безпеки в умовах агресивної зовнішньої політики росії», який відбувся минулого тижня в Києві. У заході взяли участь аналітики, дипломати, науковці, військові та журналісти з України та інших країн.

Учасники обговорення наголосили, що після відмови США від ролі беззаперечного глобального лідера Європа змушена фактично заново вибудовувати власну систему безпеки, обов’язково враховуючи місце і роль України. За оцінками експертів, процес формування нової європейської та євроатлантичної безпекової архітектури розпочався ще у 2014 році після першого нападу росії на Україну.

Хоча на Уельському саміті НАТО у вересні 2014 року було ухвалено рішення про припинення безпекової співпраці з росією та перехід до її військового стримування, подальші кроки Заходу залишалися недостатніми. Лише після повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року діяльність США, НАТО та ЄС зі зміцнення системи безпеки вийшла на якісно новий рівень.

На цьому наголосив заступник начальника Головного управління розвідки МО України Вадим Скібіцький.

«Країни Альянсу сьогодні добре усвідомили, чого можна чекати від російської федерації і що вони мають бути готові до відповідної протидії. Йдеться про збільшення оборонних видатків, створення нових військових формувань відповідно до нової моделі Збройних Сил НАТО, посилення протиповітряної оборони, активізацію оперативно-тактичної підготовки», — зазначив він.

Вадим Скібіцький також звернув увагу на стратегічну невизначеність позицій США та обмежені спроможності армій окремих країн Альянсу вести повномасштабні бойові дії через нестачу боєприпасів, технологічну залежність та проблеми з єдиним командуванням.

Іноземні експерти, зокрема шведський військовий аналітик Фредерік Джонсон, генеральний директор компанії «SIDCON» Юрій Когут та генеральний секретар Північноєвразійського альянсу солідарності NESA Магомед Торієв, звернули увагу на те, що росія зацікавлена у фрагментованій Європі без єдиної безпекової політики та спільних сил оборони.

Серед ключових проблем європейської безпеки вони назвали стратегічну невизначеність США, недостатні оборонні спроможності європейських держав, а також фрагментацію ініціатив у межах ЄС і НАТО, які часто дублюють одна одну та втрачають ефективність.

На думку учасників круглого столу, залишається невизначеною модель спільних європейських збройних сил, відсутнє єдине командування та не завершені інституційні реформи, що суттєво знижує здатність швидко реагувати на загрози.

Окрему увагу було приділено інформаційній складовій. Засновник благодійного фонду «Весна» Микола Пасько наголосив на серйозних проблемах у сфері контрпропаганди.

«У медійному вимірі ми з Європою цю війну критично програємо. російський агресор уже фактично захопив європейський інформаційний простір», — зазначив він.

Завідувач відділу зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень Олег Александров підкреслив, що попри різні підходи країн-учасниць так званої Коаліції охочих, єдиною реальною запорукою європейської безпеки залишається НАТО. Водночас він зауважив, що не всі європейці однаково сприймають загрозу з боку росії.

«Таких потрібно переконувати: дбаючи про безпеку Європи, необхідно насамперед дбати про безпеку України. Європа і Україна — це одне ціле», — наголосив експерт.

Професор Національного університету “Києво-Могилянська академія” Ферґад Туранли запропонував розглянути розширену модель регіональної безпеки — Балтійсько-Чорноморсько-Каспійський воєнний альянс «ДУГА» як можливий додатковий або альтернативний оборонний формат для країн регіону.

Представник МЗС України Ілля Квас звернув увагу на необхідність аналізу пропагандистської діяльності росії, білорусі та країн ОДКБ, зокрема так званого «плану оборони білорусі», який має пряме відношення до європейської безпеки.

Підбиваючи підсумки, президент Інституту глобальної політики Олег Березюк повідомив, що всі доповіді та рекомендації круглого столу будуть опубліковані українською та англійською мовами і стануть доступними для використання структурами, відповідальними за питання безпеки.