Трьох поранених за ніч врятували наземними дронами «Хартії» на Харківщині
Відразу трьох поранених бійців бригади «Хартія» евакуювали з кілзони на Харківщині під час нічних місій оператори наземних роботизованих комплексів 2-го корпусу «Хартія» Національної гвардії України.
Про унікальні рятувальні операції розповіли у корпусі.
Місію з порятунку першого бійця планували заздалегідь, тоді як потреба евакуювати двох інших виникла спонтанно. Врешті НРК успішно вивезли всіх трьох поранених з небезпечної зони, а у визначеній точці їх зустріли медики.
У той день підрозділ НРК готувався до логістичних місій та планової евакуації пораненого, якій приділяли найбільше уваги. До того ж, перша спроба порятунку цього бійця не увінчалася успіхом: тоді НРК атакував FPV.
«Цього разу побратими пораненого розвантажили дрон, підготували для нього місце, допомогли туди залізти, замаскували, і дрон почав рух до обумовленої точки, — згадує старший оператор НРК „Рест“. — Нормально доїхали, пораненого передали медикам. Поки його вивозили, інші дрони виконували логістичні місії. Аж раптом ми дізналися, що в тій посадці, куди ми їдемо, є ще двоє поранених від скиду».
Врешті «Пінгвін» — досвідчений оператор, який вже неодноразово, вивозив з кілзони поранених — успішно завершив першу місію з евакуації і приступив до другої. Потрібно було діяти максимально швидко.
«Все, що ти можеш — з максимальною швидкістю доставити хлопців до точки евакуації, — каже „Пінгвін“. — Перше, що могло статися — ураження від ворога. Друге — міг зникнути зв’язок і дрон би став посеред поля з нашими побратимами».
«Якщо до цього ми планували, щоб все було чотко, то тут було дуже швидке миттєве планування, — додає „Рест“. — Одразу організували прикриття по небу, контроль неба, щоб ворожі FPV не підлітали, а також подавлення».
На той час один із поранених, аеророзвідник «Коха», перебував на позиціях шостий-сьомий день, інший — близько 12-15. Тієї ночі у складі четвірки вони вийшли назустріч НРК, що привіз їм воду, їжу та БК. Раптом їх атакував ворожий дрон.
«Ми висунулися через ліс, там вже вивантажили НРК — робота, який нам привіз припаси. Й поверталися, — згадує „Коха“.
Перша двоєчка йшла трохи попереду. Ми почули дрон, притихли, я почув тільки хлопок позаду себе — це був спалах на фоні лісу. Опустив голову і побачив, що в мене перчатка наповнюється кров’ю. Я зрозумів, що в мене поранена рука, наклав собі турнікет і повернувся допомагати побратиму, який був позаду. Боєприпас впав ближче до нього, йому дуже посікло ноги, він не міг сам евакуюватися.
Нам потрібно було подолати 200-300 метрів через ліс до найближчого укриття. І ще якось нести пораненого».
Тоді з пораненими бійцями зв’язалися оператори НРК. І в обумовлений час у визначеному місці на них вже очікував «робот»-рятувальник.
«Я прикривав небо, інші побратими допомогли погрузити пораненого в НРК, ми вдвох лягли в нього, накрилися термоковдрою, — розповідає „Коха“. — Я виставив автомат, не міг з пораненою рукою влучно стріляти, але це краще ніж нічого. З собою у нас був РЕБ, засоби подавлення.
Рельєф був не дуже: поля, ями, воронки. Трясло сильно місцями, коли переїжджали перешкоди. Ми проїжджали знайомі місця, посадки, де воювали ще рік тому, але нас провезли трохи далі, щоб було безпечніше, і там перегрузили в пікап. Медики зустріли нас на еваку і витягли з машини».
Врешті з безпечної точки обох поранених бійців відвезли до лікарні. Один з них виявився «важким». Проте зараз життю обох нічого не загрожує.
«Побратим втратив багато крові, не знаю, як він був при свідомості весь час, — розповідає „Коха“. — А мене перебинтували і відвезли до лікарні. Один уламок з кістки дістали, два залишилося в руці. Якби не НРК, що за нами приїхав, евакуація розтягнулася би, мабуть, на чотири дні. Є кілзона, яку дуже небезпечно переходити, й один робот замінює чотирьох-п’ятьох людей, не наражає життя на небезпеку».
Без НРК, що вчасно прибув для евакуації бійців і успішно дістався до безпечної зони, доля «важкого» пораненого могла б скластися значно гірше.
«Якби ми не були в потрібний час у потрібному місці, можливо, на жаль, він би загинув, — наголошує „Рест“. — Загалом без НРК було б дуже важко з евакуацією поранених. Доводилося б робити це або технікою — відповідно, з ризиком для людей, які їдуть на ній, і для пораненого ризик збільшуються, бо техніку легше помітити, ніж НРК. Або побратимам довелося б нести його на руках кілька кілометрів».
За останній рік НРК підрозділу, підкреслюють оператори, зробили технологічний стрибок. Відповідно, їхні можливості також збільшилися.
«Я би, напевно порівняв це з прогресом від кнопкового телефону до смартфону, — запевняє „Пінгвін“. — Тому це дуже велика робота. Навіть коли спонтанно потрібно щось робити, як показує практика, ми готові».
Раніше АрміяInform повідомляла, що на Південно-Слобожанському напрямку, на Харківщині, ворог намагається атакувати малими групами піхоти. Також тут активна російська артилерія і різні типи дронів.
