«Країни-партнери „полюють“ за нашою програмою БЗВП»: як адаптується система підготовки у ЗСУ

«Зараз всі „полюють“ за нашою програмою БЗВП. Вона є у ЗС країн-партнерів, але відсутність у них такого бойового досвіду, який мають наші інструктори, роблять зміст програми і її технологічність надто складними для них», — говорить полковник Василь Румак.

Він начальник відділу підготовки в навчальних центрах (школах) — заступник начальника управління підготовки персоналу Головного управління доктрин і підготовки Генерального штабу Збройних Сил України.

Полковник Румак опікується темою підготовки військовослужбовців ще з 2017 року: тоді він прийшов служити з навчального центру в Десні до Генерального штабу ЗСУ.

В той час якраз започатковувалася тримісячна базова загальновійськова підготовка (вже за стандартами НАТО), котра тривала в ЗСУ до 2022 року.

«Ми, до речі, говоримо про „стандарти НАТО“, але якщо проаналізувати БЗВП в різних країнах, то вона проводиться в різний термін. Уніфікації як такої не має. Тому ми вирішили робити свою програму… І коли в 2018 році показали свої напрацювання одній із країн ЄС — ті були шоковані: у них немає того, що мають ЗСУ в контексті підготовки військового. Зараз всі полюють за нашою програмою БЗВП. Але проблема в тому, що якщо зараз показати нашу програму збройним силам держав-партнерів — вони не зрозуміють, про що в ній йдеться», — констатує полковник Василь Румак.

З початком широкомасштабного вторгнення офіцер працював на одному з навчальних центрів на заході України — планувалося на його базі розгорнути підготовку українських військових на закордонному озброєнні.

У березні 2022 року зазнав поранення під час ракетного обстрілу росіянами полігону.

Після лікування направили у Вісбаден (Німеччина), де був створений координаційний центр з підготовки військових за кордоном».

«Обіцяли, що відрядження буде „на 3-4 дні“ — але зрештою пробув там 7 місяців», — пригадує з усмішкою офіцер.

У 2022 році, каже полковник Румак, довелося зіткнутися з низкою проблем, так званими «національними особливостями» країн-партнерів.

«Наприклад, у одній з країн Європи нічні заняття проводяться лише з дозволу міністра оборони; в іншій для того, щоб викопати окоп, треба дозвіл усіх екологічних інстанцій. Їм довелося „ламати“ свою систему, щоби ми могли побудувати належну підготовку наших військових».

Кореспондентка АрміяInform запитала полковника Василя Румака, як за три роки широкомасштабного вторгнення трансформувалася програма БЗВП, як навчальні центри адаптовують досвід з поля бою під час навчального процесу та яким на виході має бути військовослужбовець після проходження базової військової підготовки.

Пане полковнику, розкажіть для початку, як змінилася програма БЗВП за останній рік відповідно до ситуації на полі бою? Наскільки гнучка до змін ця сфера наших ЗСУ?

Треба розуміти, що з початком повномасштабного вторгнення в 2022 році БЗВП як сутність зникла — до строю ставали оперативні резерви першої, другої черги. Це вже підготовлені люди.

У 2022 році в нас не було часу повноцінно готувати військовослужбовців: ми брали резерви і наповнювали військові частини. З лютого по травень 2022 року БЗВП була інтегрована у фахову підготовку, проводилася п’ять днів. Нам потрібні були фахівці, тоді не було акценту на окопний бій тощо. Тоді були потрібні конкретні спеціалісти: механік-водій танка, БМП тощо.

З травня 2022 року ми зрозуміли, що підготовка протягом 5 днів — це ні про що, тому ми перейшли на підготовку протягом місяця. За таким терміном БЗВП тривала до 2024 року включно, змінювалося лише її змістовне наповнення, тобто коли з’являвся новий тактичний прийом — ми його додавали.

Досить яскравий приклад: коли пішла окопна війна та інтенсифікувалися зачистки окопів саме ці тактичні прийоми ми почали вливати в програму; з’явилися вправи із зачистки окопів.

Згодом з’явилася в програмі специфіка роботи з РЕБ, БПЛА. І ми до жовтня 2024 року вже створили досить високотехнологічну програму БЗВП з шаленим темпом підготовки. Якщо раніше ми БЗВП ставили як підґрунтя перед фаховою підготовкою, то тепер акцент був поставлений на те, що рекрут після БЗВП повинен бути спеціалістом-стрільцем. Відтак, Головнокомандувачем ухвалено рішення з жовтня 2024 року продовжити термін БЗВП до 1,5 місяця, 49 днів.

І вже в липні 2025 року була розроблена шоста редакція БЗВП, згідно з якою тривалість підготовки складає 51 день. Тут ми вже додали боротьбу з FPV-дронами, вправи зі стрільби з рушниці — кожен військовослужбовець повинен вистріляти 8 патронів та навчитися збивати дрон.

Так, у нас є чимало так званих «експертів», котрі думають, що за 1,5 місяці підготовки після БЗВП має вийти універсальний солдат на кшталт Сильвестра Сталоне. Але за 1,5 місяці це зробити надто складно, ми даємо базу та ази, розуміння того, що на полі бою ти можеш вижити тоді, коли зробиш певні кроки та певні дії.

Програма БЗВП є, наголошую, базовою. Після її проходження військовий має два тижні адаптаційного курсу безпосередньо у військовій частині. Цей курс призначений саме для адаптації військовослужбовця до проходження військової служби, до ведення бойових дій саме в складі підрозділу, в який він потрапив.

Так, зараз у ЗСУ дуже великий «зоопарк» зброї. І ми не можемо зараз засунути в навчальні центри увесь той арсенал зброї, яка є на озброєнні у війську. Тому військовослужбовець під час адаптаційного курсу бере до рук зброю, котра є у його підрозділі і починає з нею працювати, адаптовується до неї. Так, усі стрільби в майже усіх навчальних центрах здійснюється на АК-47. Та знаючи базу користування цією зброєю, військовий зможе перейти і на АК-74, і на американські гвинтівки, і на CZ.

Також під час адаптаційного курсу люди переймають традиції військової частини тощо.

Якщо говорити про зміни в програмі БЗВП, я завжди пропоную порівняти кількість боєприпасів: починали ми з 340 патронів, зараз — 942. Саме стільки патронів військовий повинен використати під час виконання вправ зі стрільби.

Військовий омбудсман заявляла, що перед БЗВП рекрути матимуть кілька днів адаптаційного періоду на базі навчальних центрів. Як зараз із цим ситуація? Як триває впровадження адаптаційного періоду в навчальних центрах?

Це напрямок роботи Головного управління психологічної підтримки персоналу. Так, перед початком базової загальновійськової підготовки з військовослужбовцями проводиться буквально 2-3 дні адаптаційного періоду. Рекрутам пояснюють, що вони тепер — військовослужбовці із правами, обов’язками та відповідальністю. Цей адаптаційний період до програми БЗВП не включений, проводиться по окремій програмі під керівництвом психологів, заступників командирів рот, психологічної підтримки персоналу.

Це у всіх навчальних центрах буде?

Так, вже є розпорядчий документ.

Поясніть, будь ласка, що отримує військовий на БЗВП наразі? Перерахуйте, з якими компетенціями має вийти після курсу БЗВП ВОС-100 «стрілець»?

Це чітко прописано в нашій програмі. Так, по завершенню підготовки військові повинні знати, серед іншого:

• правила поводження зі зброєю та боєприпасами, порядок усунення затримок під час стрільби;
• способи горизонтальної комунікації;
• порядок орієнтування на місцевості і переміщення на полі бою різними способами;
• порядок надання тактичної догоспітальної допомоги;
• порядок інженерного обладнання та маскування позицій, в тому числі з урахуванням захисту від можливого застосування противником малорозмірних БпЛА (дронів-камікадзе) та тепловізійних пристроїв;
• причини потрапляння в полон та способи уникнення потрапляння в полон;
• види кіберзагроз та порядок протидії їм;
• основи РЕБ та застосування БпЛА;
• порядок дій за сигналами управління, оповіщення та в різній тактичній обстановці;
• порядок дій у складі групи (двійки-трійки), відділення під час виконання бойових завдань;
• основи застосування зброї відділення.

Після проходження БЗВП військовий повинен вміти:

• вести вогонь зі індивідуальної зброї, метати ручні гранати;
• обладнувати та маскувати вогневі позиції, виконувати заходи щодо захисту від малорозмірних БпЛА (дронів-камікадзе) та тепловізійних пристроїв противником;
• долати інженерні, мінно-вибухові загородження, дотримуватись правил мінної безпеки;
• надавати психологічну самодопомогу в полоні собі та своїм побратимам;
• дотримуватися кібергігієни в ході користуванням гаджетами;
• надавати першу медичну допомогу (самодопомогу);
• комунікувати в колективі;
• виконувати бойові завдання в різних умовах обстановки;
• діяти у складі бойової групи та відділення;
• застосовувати засоби окопного РЕБ на рівні користувача;
• виявляти та критично сприймати дезінформацію та маніпуляцію, які здійснюються противником шляхом застосування різних каналів комунікацій.

Крім того, випускник БЗВП має володіти такими навичками:

• одягання та припасовування спорядження під час підготовки до виконання бойового завдання в різних видах бою, а також забезпечення прихованого пересування на місцевості;
• ведення влучного вогню із індивідуальної зброї;
• пересування на полі бою різними способами в різних умовах обстановки;
• виживання в полоні.

Один із респондентів аналітичного дослідження «Повернись живим» звертав увагу, шо «Війна — це дві функції: вбити ворога і не вмерти самому». На чому зараз зосереджена БЗВП — ліквідація ворога чи виживання на полі бою?

Досить філософське питання… Що означає «вижити на полі бою»? Сховатися десь за пеньком, щоб вижити? А вбити ворога — це стати «камікадзе», і з закритими очима бігти на позиції противника? Я вважаю, що наразі військовослужбовець повинен чітко розуміти, що він захищає державу. Він не вбиває ворога і не виживає — він захищає державу, за ним стоять діти, дружини, матері. І він повинен все зробити, щоб їх захистити. Як саме — про це вже йдеться в програмі базової військової підготовки.

Якщо тобі сказали виконати якесь завдання — ти повинен його виконати з усім багажем знань, який ти отримав під час БЗВП. Тому тут не можна сказати, що ти повинен вижити або вбити когось: ти виконуєш свій службовий обов’язок.

Продовжуючи тему збереження життя військовослужбоців: як удосконалили програму підготовки в контексті надання першої медичної допомоги? На якому етапі на БЗВП навчають конверсії та переміщенню турнікета?

У грудні 2024 року ми збільшили з 18 до 30 годин викладання тактичної домедичної допомоги.

Станом на сьогоднішній день є дуже багато думок та пропозицій щодо змісту цього предмету. Одні кажуть, що повинні викладатися питання вищого рівня, наприклад, робота з турнікетами, його переміщення. Інші кажуть, що це солдату не потрібно. Треті заперечують, стверджуючи, що солдат має вміти навіть переливати кров. Думок безліч!

Але ця програма створювалася за участі тодішнього заступника Головнокомандувача ЗСУ Олега Апостола. Він запросив до роботи бойових офіцерів, сержантів, котрі мають досвід на полі бою. Після цього почалася шалена критика зі сторони цивільних «експертів»… Але я довіряю генералу Апостолу, він пройшов «Крим і Рим». І 30 годин на медицину з 51 дня БЗВП — це цінно.

Крім того, треба врахувати, що на кожному основному предметі накриваються ще додаткові навчальні місця для удосконалення навичок. Наприклад, під час вогневої підготовки для класичної роти на 150 осіб накривається 12-15 місць безпосередньо для вогневої підготовки (вправи, прийоми з прицілювання, переміщення на полі бою, спорядження магазину тощо). І в тому числі навчальні місця накриваються і для тактичної домедичної допомоги. І от коли триває заміна на навчальних місцях, то виходить, що щоденно військовослужбовець нарощує свої практичні навички з медицини: турнікет, зупинка кровотечі, евакуація з поля бою тощо. І всі ці дії проводяться з використанням алгоритму MARCH.

Тому викладання медицини не обмежуються 30 годинам, військовий нарощує свої навички ще й під час основних предметів. Так само додаткові місця можуть бути розгорнуті і з інженерної підготовки, наприклад.

Анонсувалося, що з травня 2025 року на підготовку за фахом бойового медика виділяється 2% випускників БЗВП. Чи не змінилося за ці кілька місяців це число?

Забудьте про ці 2%, зараз ситуація зовсім інша. 2% — це утопічна думка. Давайте увімкнемо звичайну математику. Наприклад, у невеликому навчальному центрі БЗВП проходить у середньому 120 осіб. 2% від 120 осіб — це 2 людини на бойового медика?

А якщо взяти, до прикладу, потужніший навчальний центр, де БЗВП проходить умовно 5 тисяч осіб — і в цьому випадку 2% складатиме 100 осіб на бойового медика. Тому ці 2% не відіграли значної ролі.

Відтак, Командуванням Медичних сил спільно з Головним управлінням персоналу Генерального штабу ухвалено рішення, щоб відправляти фіксовану чисельність особового складу на навчання на бойового медика.

Тобто, розпорядчим документом встановлюється, що, наприклад, визначений центр у листопаді після БЗВП має відібрати 30 військовослужбовців для навчання на бойового медика.

Тобто, цифра фіксується індивідуально для кожного навчального центру?

Так, з урахуванням їхньої спроможності. Пілотний проєкт був у вересні 2025 року, жовтень-листопад це вже працює системно.

Протидія FPV та дронам на оптоволокні — як зараз це «зашиваєте» у програми підготовки? Наскільки дієвим є навчання курсантів основам володіння помповими рушницями? Чи достатньо тих 8 патронів, про які ви вже згадували?

Раніше було 4 патрони. Це вже зараз збільшили. Говорячи про програму БЗВП ми маємо на увазі процес без фінішу. От поки ми говоримо з вами, десь гарантовано вже готується якась зміна до поточної програми БЗВП.

До речі, ми вже готуємо сьоме видання програми. Підкреслю, що період живучості нашої програми — в середньому 6-9 місяців через виклики на полі бою. Починаючи з четвертого видання (вересень 2024 року) ми вже запровадили вивчення РЕБ, сигналізатори дронів… Але хіба зараз треба РЕБ, якщо вони на оптоволокні літають? І це всього рік пройшов. Так, недавно чув випадок: хлопці навішали на авто РЕБ 5-діапазонного приглушення. Автомобіль після цього нагадував черепаху. І що ви думаєте? Росіяни по них все-одно ввалили. Екіпаж, слава Богу, вижив.

Шляхів порятунку від дронів на оптоволокні може бути тільки два: або збивати, або ховатися. Третього не дано. Збивати ефективно з помпових рушниць.

Які зміни плануєте в сьому редакцію програми БЗВП?

Будуть зміни (це вже на початок 2026 року) в тактичну догоспітальну допомогу, в тактику дій додамо окремі прийоми… Також спробуємо структурувати програму по блоках, щоб аналізувати, на якому з них людина дає збій.

Наприклад, ворог зараз проводить інакше зачистку траншеї: він біжить не безпосередньо по траншеї, а по брустверу. І це все призводить до того, що треба нова вправа і нова тактика дій… І, відтак, внесення змін в програму БЗВП.

Але зауважу: програма БЗВП — це не догма. Ми даємо лише інструмент, за допомогою якого треба зробити з військовослужбовця класного «бойовика». І програма має використовуватися творчо, креативно, з урахуванням підготовки інструкторів. Тому ми дали можливість коригувати зміст програми на 20%.

Тобто інструктор, який знає, що його військовослужбовець йде після випуску, наприклад, у інженерну бригаду — зробить акцент на інженерній підготовці. Якщо військовослужбовець йде, наприклад, в Десантно-штурмові війська, інструктор більше викладатиме тактику застосування, вогневу підготовку. Тому ми залишаємо 20% «простору» в програмі не рішення інструктора чи командира НЦ. І вони вже коригують програму з урахуванням того, для кого готують цих військовослужбовців.

Я всіх прошу, на кожній нараді наголошую, що дуже важливо скористатися цими 20%, це дуже багато, і це грає роль в якості підготовки. Це близько 80 годин!

Як удосконалили психологічну підготовку військовослужбовців, котра є складовою бойової готовності воїна?

Психологічна підготовка — дуже важливий елемент, без якого не вийде створити солдата. У програму БЗВП психологічна підготовка включена як окремий предмет. Вона ж продовжується протягом усього часу підготовки із застосуванням шумових елементів, імітацій тощо.

Крім того, зараз дуже активно впроваджуються елементи польської психологічної смуги. Чесно кажучи, коли її перший раз по відео побачив, то в мене самого аж ноги підкосилися (сміється). З колегами обговорювали, не заперечуємо, що така смуга має бути, але можна би менше істеричних вересків (сміється), бо не вся категорія людей готова почути ті крики, побачити трупи, опудала… Сердечко не в кожного може витримати… Тому перед виконанням цієї вправи має відбуватися дуже потужна робота психологів.

А як справи із фізичною підготовкою під час БЗВП?

Фізичної підготовки як предмету на БЗВП немає. Фізпідготовка інтегрована і проводиться як супутнє тренування: висування до місць проведення занять, після проведення занять, пересування між навчальними місцями тощо.

У ході проведення занять проводяться вправи, в кожному навчальному центрі є начальник фізичної підготовки. Під час основних занять, до речі, одне з робочих місць — це фізична підготовка, проводяться загальнорозвиваючі вправи. Чи буде фізпідготовка окремим предметом? Навряд. Бо зараз основа БЗВП — навчити військовослужбовця тактично діяти на полі бою.

Як пропрацьовується на БЗВП ймовірний сценарій під час бойових дій, коли боєць перебуває на позиції 100-200 діб?

У шостому виданні програми ми вже включили тему окопного побуту: питання гігієни, збереження води тощо. Нам важливо під час БЗВП показати військовослужбовцю «аналог війни».

Головнокомандувач Олександр Сирський звертав увагу, що навчальні центри ЗСУ мають «іти під землю» в контексті збереження життя і здоров’я військовослужбовців під час повітряних тривог. Як це впливає на процес побудови БЗВП?

Зараз триває дуже багато заходів, щоб навчальні центри «закопати» під землю (побудувати процес підготовки в укриттях, під землею — ред.). Маю на увазі не лише проживання, а й повністю процеси підготовки. Так, є залізобетонні укриття — це дуже дороговартісно. Чимало навчальних центрів роблять багато своїми силами. Живучість дерев’яних споруд — близько двох років. А залізобетонного багато немає. Тому побудова укриттів — це вічний процес. Дуже рятівними є 10% ПДФО, за які командири можуть щось купити.

Зараз також активно проводиться робота з залізничними вагонами: їх відчужують, переобладнують, ремонтують, закопують, обкладають плитами та блоками. Досить непоганий результат, на одному з полігонів вже закопали близько 40 таких вагонів.

Нещодавно я комунікував із Головним управлінням капітальних вкладень — на 2026 рік у них закладаються гроші навчальним центрам на обладнання укриттів капітальної побудови.

Крім того, обладнуємо класи. В разі повітряної тривоги ми спускаємося в укриття-клас, де проводять теоретичні заняття. Особливо це стосується навчальних центрів, які знаходяться на півночі та сході — ті, які завжди під тривогою. Також варто розуміти, що не в кожному навчальному центрі ґрунт дасть можливість закопатися. Так, у нас є полігони, котрі (так географічно склалося) стоять на болоті. Навесні геть складно, тому зараз думаємо, як робити якісь наземні конструкції… Тому укриття в НЦ — це значне фінансове навантаження. Але робота триває.

Також ми даємо можливість навчальним центрам, котрі тривалий час перебувають у стані повітряної тривоги, продовжити термін БЗВП, — щоб не втрачалася якість підготовки. Максимально цей термін може бути збільшений до 7 діб.

У нову програму БЗВП було додано вивчення процедур управління підрозділом (TLP) та процесу аналізу проведених дій (After Action Review). Як це конвертувалося у якість новобранців (випускників БЗВП)?

After Action Review ми запровадили в 4 виданні програми, в 2024 році. Доти такий процес теж був — але як підбиття підсумків. Тепер це проводиться більш деталізовано, аналізуються сильні та слабкі сторони процесів тощо.

Крім того, зараз у підготовку командирів відділень ми включили вже окремі заняття щодо того, як проводити After Action Review.

TLP (Troop Leading Procedures) — процедура планування, котра застосовується для підготовки командирів відділень, взводів, рот. Якщо говоримо про комбата, то там говоримо про іншу методику, — MDMP.

Якщо ж говоримо про новобранців, то ми процеси TLP для них ми ніяк не впроваджуємо, це стартує лише від командира відділення.

Чи вплели якось в програму підготовки збільшення кількості НРК на полі бою?

Роботи — це вже спеціалізація. Так, на БЗВП ми проговорюємо, що новобранцям можуть допомогти роботи. Все. Так само РЕБ ми викладаємо на рівні користувача, навчаємо найпростішим засобам. Бо для РЕБа є спеціаліст, так само і для НРК.

Продовжуючи питання НРК: як наразі справи зі створенням Школи підготовки інструкторів? Повідомлялося, що в цьому ЗСУ сприяє благодійний фонд «Повернись живим», планувалося будівництво трьох фахових шкіл підготовки — БпЛА, РНК і РЕБ…

Їх вже побудували. В 2024-му їх заклали, зараз вони набувають спроможностей: школа БПЛА, школа НРК і школа РЕБ. Тут триває підготовка фахівців БПЛА, НРК, РЕБ.

Чи аналізуєте зворотній зв’язок із бойових бригад? Як оцінюють підготовку після БЗВП у бойових бригадах?

Зараз робочі експертні групи їздитимуть у бригади, аналізуватимуть досвід. Досі це теж організовувалось, але я вважаю, що ефективність, напевне, трішки шкутильгала.

Яка взагалі в нас модель обміну досвідом? Зараз ми вийшли на вертикаль впровадження бойового досвіду: від військової частини — до нашого Головного управління доктрин і підготовки. Є групи, створені відділення, які відповідають за впровадження бойового досвіду.

Так, військова частина надає оперативному командуванню донесення, в якому описується епізод з поля бою. ОК узагальнює досвіди з кількох військових частин — та надсилає на вид/рід. Ті в свою чергу узагальнюють, роблять каталог тощо. І в нас щомісяця виходить збірник досвідів, які ми розсилаємо на військові частини, щоб вони вивчали, аналізували, переймали. Також надсилаємо на навчальний центр, він шукає там свій напрямок діяльності, підготовки. Наприклад, з конкретного бойового епізоду навчальний центр, де готують артилеристів, візьме щось своє, нішеве, та внесе це в програму підготовки. Розумієте? Є епізод — і з нього кожен навчальний центр витягує своє.

Який час на реакцію у ЗС, щоб конкретний епізод (наприклад, специфіка танкового бою на Курщині) внести в програму підготовки?

У середньому до двох тижнів часу займає «спускання» досвіду до навчального центру. А потім все ще потрібно підготувати і впровадити. Наприклад, для відпрацювання тактичного прийому «карусель» треба вирити два окопи по 100 м, обладнати зверху вогневу позицію для танка…

Якою станом на листопад 2025 року є вартість базової військової підготовки у державному навчальному центрі для солдата-стрільця? Станом на листопад 2024 року це вартувало державі 200 тисяч гривень, а здобуття фахової спеціальності — додатково ще 100 тисяч грн.

Станом на зараз ця цифра складає десь 220 тисяч гривень, з них майже 100 тисяч — це речове забезпечення. 220 тисяч — це сумарно речове, комуналка, грошове забезпечення, харчування, бойова підготовка, кошти на боєприпаси. Ці 220 тисяч — на 51 день БЗВП.

А за рахунок чого відбувся ось цей стрибок в +20 тисяч за рік?

Речове забезпечення. Зараз воно вже майже 100 тисяч, тому й сума так набігла. Раніше ми рахували на речове 72 тисячі.

Які наразі барʼєри, на вашу думку, знижують якість підготовки та мотивацію курсантів станом на осінь 2025 року?

Найперше, маю прокомунікувати те, яким зараз є мобілізовані. Це люди слабко вмотивовані, на жаль. Для того, щоб підняти мотивацію — треба створити умови, цим мають займатися підрозділи логістики. Якщо рекрут приходить в якийсь підвал з мишами — то самі розумієте… Побут в армії — це важливо.

Але зараз є всі умови для навчання військових. Створено понад 20 навчальних центрів у ЗСУ, в більшості з них проводиться БЗВП.

Також ми дозволили військовим частинам проводити БЗВП — так, у кожній бойовій в/ч є група інструкторів. Позитив тут у тому, що військовослужбовець готується одразу при бригаді, а навчальні центри дещо розвантажилися. Один із полігонів, наприклад, має навантаження понад 130%.

Загалом же, як казав генерал-майор ЗСУ Ігор Скибюк: програма БЗВП повністю відповідає сьогоднішнім вимогами на полі бою; вона прописана в тих рамках, які має знати солдат, немає нічого зайвого. Наша програма БЗВП — це баланс, де є і якість, і терміни підготовки.