Як заспокоїти дітей під час вибухів: розмова з психологом

Наша постійна рубрика: розмова з психологом.

Час від часу ми публікуємо на нашому сайті розмову з ніжинськими психологами: питання, які турбують читачів, відповіді та поради фахівців.

Раніше ми писали: Син пропав безвісти: розмова з психологом

Сьогодні запитання від читачів таке: «Доброго дня! Я мама трьох малолітніх дітей – у нас всі хлопчики. Найменшому три роки. Ми живемо у Бахмачі. Підкажіть – як заспокоїти дітей під час вибухів, аби вони не боялися і не плакали? Бо це може вплинути і на психіку дітей, а хочеться їх уберегти від стресів і сильних переживань у такому ранньому віці?»

Читачам MYNIZHYN.com це питання коментує наш постійний експерт, кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький.

Ось що він радить

На жаль, війна стала частиною нашого життя, і навіть найменші з нас вже знають, що таке вибух чи тривога. Дійсно, потрібно допомогти дітям пройти крізь цей досвід з меншими наслідками для їх психіки.

• По-перше, потрібно заспокоїти себе – за допомогою глибокого дихання, внутрішнього діалогу, простих рухів тіла, щоб стабілізувати стан. Зважте на те, що діти зчитують емоції батьків набагато швидше, ніж слова. Тому, якщо мама чи тато панікують, дитина втрачає відчуття безпеки.
• По-друге, дітям до 6 років не потрібні складні пояснення. Достатньо сказати: «Це гучні звуки, вони нас не зачеплять, бо ми в безпечному місці». При цьому головним «заспокійливим засобом є Ваш спокійний голос».
• По-третє, після тривоги дозвольте дітям побігати, покричати, малювати чи будувати «фортецю безпеки» з подушок, що допоможе зняти тривогу. Так через гру дитина «проживає» страх і поступово вчиться його контролювати.
• По-четверте, намагайтеся дотримуватися певних ритуалів, наприклад, сніданок, казка перед сном, спільна молитва або пісня. Все це стане для дітей надійними опорами, що поступово формують відчуття передбачуваності світу.

Запитуйте, говоріть з дітьми про почуття, що допоможе їм зрозуміти свої емоції, а не ховати їх усередині: «Ти злякався?», «Де зараз твій страх – у животику чи у грудях?» тощо.

Пам’ятайте: діти не потребують ідеальних батьків – їм потрібні спокійні, відверті, чесні, такі, які їх люблять.Реклама:

Якщо відчуваєте, що тривога у дітей чи у вас стає надмірною, бажано звернутися до психолога. Професійна підтримка сьогодні – не розкіш, а турбота про майбутнє вашої родини.

Від редакції:

Нагадуємо, аби озвучите своє питання і отримати на нього безкоштовну відповідь наших експертів – пишіть нам на пошту: mynizhyn.com@gmail.com

За бажанням читачів, ми можемо не озвучувати ваші прізвища та імена і ви маєте змогу бути анонімним запитувачем.

Наші експерти:

• кандидат психологічних наук, доцент НДУ ім.М. Гоголя; практичний психолог Олександр Пісоцький

• кандидат юридичних наук,  доцент кафедри політології, права та філософії НДУ імені М.Гоголя, фахівець з кібербезпеки, доцент – Марина Ларченко.

Раніше ми публікували: Як правильно поводити себе з матерями, у яких сини на війні: поради ніжинського психолога